Консервний завод у Саф’янівській громаді: утопія чи перспектива?

Ідея відкриття на території укрупненого Ізмаїльського району консервного заводу вже кілька років хвилює його мешканців, оскільки про неї неодноразово згадували керівники колишніх райдержадміністрацій.
У 2015 році, наприклад, тодішній очільник Ізмаїльського району Валентина Стойкова наголошувала про наявність десяти інвестиційних проектів, у які готові вкладати гроші інвестори. На той момент у пріоритеті були мінізаводи з переробки молока та м’якого сиру, елеватори, склади для тривалого зберігання плодово-ягідної продукції, кілька варіантів сміттєпереробних заводів, ферма, птахофабрика, завод з переробки електронного обладнання та інше. На думку Валентини Пилипівни, такі промислові гіганти, як колишній Ізмаїльський консервний завод, є енерговитратними та економічно необґрунтованими, тому не приживуться у Придунав’ї. Кількома роками пізніше екс-голова Ренійської РДА Валентин Котляренко на громадських слуханнях, пояснюючи подальші перспективи розвитку району, розповів про можливу реконструкцію консервного заводу у селі Плавні.
Проте сьогоднішні фермери, навіть об’єднавши зусилля, не можуть вирішити проблему переробки у своїх населених пунктах через високу вартість ліній для консервних цехів. І лише обговорюють (поки тільки “на словах”) можливість придбання обладнання для виробництва сухофруктів. У свою чергу, Одеська облдержадміністрація досі шукає інвестора для створення в Придунав’ї консервного заводу із потужністю переробки хоча б двісті тонн плодів на добу. Процес цей тривалий і поки що безуспішний. З аналогічними перешкодами стикається і адміністрація Саф’янівської громади Ізмаїльського району, що підготувала інвестиційні анкети на кілька об’єктів, які можна використати, зокрема, й під розміщення консервного заводу. Ці анкети направлялися потенційним інвесторам та організаціям, які допомагають у пошуку. Але, як виявилося на практиці, не так легко залучити приватний капітал у відродження переробної галузі на території громади, коли немає супутніх умов для розвитку такого специфічного та інколи неприбуткового бізнесу.
Як пояснив журналісту інформагентства «Юг.Today» начальник управління ЖКГ Саф’янівської сільради Петро Делігіоз, інвестиційні анкети розроблялися Одеською ОДА ще кілька років тому. В них зазвичай вказуються місце розташування ділянок, їх цільове призначення, наявність збережених комунікацій тощо. Наприклад, в Утконосівці пропонувалася територія колишнього консервного заводу, яку можна було б пристосувати для аналогічного переробного виробництва. Для потенційних інвесторів подавалася інформація і про ділянку в Багатому, де також можна було б розмістити, зокрема, і консервний завод. Крім того, на сьогоднішній день для Багатого підготовлений інвестиційний проект під встановлення холодильного обладнання для тривалого зберігання плодово-ягідної продукції (переважно винограду), у його реалізації зацікавлене місцеве фермерське господарство. Під цю інвестиційну пропозицію також намагаються залучити інвестора.
Петро Дмитрович зазначив, що у розміщенні складів тривалого зберігання плодово-ягідної продукції, т. з. «холодильників» на території Саф’янівської громади зацікавлені деякі місцеві фермери, які завзято шукають інвесторів. А ось запускати переробне виробництво охочих поки що немає. Наприклад, у Утконосівці, де можна було б спробувати відкрити консервні цехи, переважно вирощують тепличні помідори. А собівартість такої продукції дуже висока. Тому потенційному інвесторові закуповувати тепличні овочі як сировину для подальшої переробки може бути невигідно. Крім цього, на території Саф’янівської громади немає достатнього обсягу вирощеної вторинної сировини, щоб запустити потужний консервний завод із перспективою для подальшого експорту продукції.
Місцеві селяни наразі готові збільшити свої потужності, але за умови відкриття переробного виробництва. Однак є ще одна перешкода – для консервного заводу необхідні овочі та фрукти із сертифікатом якості. А, як відомо, вирощуванням такої продукції займається переважно місцеве населення на своїх присадибних ділянках, яке офіційно не реєструє підприємницьку діяльність.
Зазначимо, що нещодавно керівник відомого в Україні органічного господарства «Дунайський аграрій» Роман Дяжук у рамках Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) виступив із пропозицією створення в Ізмаїльському районі регіонального бізнес-кластеру.
«Ми працюємо з усіма мережами супермаркетів України, і ми маємо можливість продавати ваші овочі офіційно. Але, що важливо, я не можу купити у вас продукцію, тому що багато хто з вас не зареєстрований, працює не в правовому полі. У мене є бажання, щоб ви працювали офіційно, тоді я зможу купити цю продукцію офіційно. І коли, не дай Боже, буде черговий карантин, коли люди не зможуть вивозити продукцію на базар, у вас буде надійний ринок збуту. Рано чи пізно ми прийдемо до роботи з супермаркетами», – звернувся він до малих та середніх виробників овочів в Ізмаїльському районі.
Роман Дяжук пояснив, що його вигода – можливість завантаження холодильних камер, адже супермаркети купують охолоджену продукцію. Крім того, він зазначив, що «Дунайський аграрій» вирощує великий асортимент культур, щоб сезон розпочинався у березні та закінчувався наступного березня, а співробітники мали роботу протягом цілого року. Також створення кластеру дозволить постачати місцеву продукцію до шкіл та дитячих садків. Зараз це неможливо, оскільки у багатьох виробників немає зареєстрованого бізнесу, а отже, можливості брати участь у тендерах.
Роман Дяжук наголосив, що зареєстрована підприємницька діяльність – це можливість продавати овочі офіційно та стабільно, наповнювати місцевий бюджет.
Слід зазначити, що офіційно зареєстрований бізнес може отримувати 37-43% ціни в супермаркеті. Для порівняння: фермери, які працюють у незаконній площині, одержують 5-20%.
Нещодавно журналіст ІА «Юг.Today» поцікавилася у керівника «Дунайського аграрія», чи вдалося йому хоч частково просунутися у напрямку створення бізнес-кластеру у Придунав’ї. Роман Ульянович повідомив, що влітку він спільно із головою Саф’янівської громади Наталією Тодоровою проводив зустрічі з фермерами Утконосівки, де запропонували сільгоспвиробникам легалізувати їхню роботу, зареєструвавши хоча б ФОП. Але, на жаль, бажання зайнятися офіційною діяльністю підприємці не виявили. Цю інформацію нам підтвердив і керівник управління ЖКГ Саф’янівської сільради Петро Делігіоз.
Ще одним важливим фактором, від якого залежить відкриття консервного заводу в Саф’янівській громаді, є відсутність у селах централізованої подачі питної води, необхідної для організації технологічного процесу. Такої думки дотримується керівник багатьох успішних проектів на півдні Одещини Валентина Стойкова. Валентина Пилипівна згадує, що кілька років тому, коли вона керувала Фондом підтримки підприємництва в Ізмаїлі, готувалася інвестиційна пропозиція щодо відкриття виробництва з переробки помідорів, з яких планували виготовляти томатну пасту. Проект на той час увійшов до десятки найкращих проектів в Україні, був прибутковим і з хорошим терміном окупності (близько чотирьох років). Відкриття виробництва планувалося на території Ізмаїлу, оскільки консервний завод базується не лише переробці овочів та фруктів, а й на забезпеченні виробничої лінії якісною питною водою. А розміщення такого промислового об’єкту на території сіл Саф’янівської ОТГ може не відбутися доти, доки не буде налагоджено централізоване постачання саме питною водою, а не технічною. Але, як вважає Валентина Пилипівна, із цією проблемою можна впоратися лише у тому разі, якщо зайнятися очищенням води, що коштує дуже дорого.
Тож чи дочекається Саф’янівська громада консервного заводу?
На це запитання відповіли наші співрозмовники. На думку власника ТОВ «Дунайський аграрій» Романа Дяжука, таке виробництво відкрити у Саф’янівській громаді теоретично можна, але звідси виникає питання, що ж там консервуватимуть. При цьому слід враховувати сучасні потреби ринку: сьогодні люди перестали купувати консервовану продукцію, бо свіжі овочі та фрукти є у продажу цілий рік. Водночас екс-голова Ізмаїльської райдержадміністрації Валентина Стойкова вважає, що у Саф’янівській громаді, наприклад, можна було б зайнятися виробництвом сублімованих овочів та фруктів, які використовуються у харчовій та кондитерській промисловості. У свою чергу, в адміністрації громади запевняють, що будуть раді будь-яким інвестиціям та відкриттю виробництв різної спрямованості, адже це призведе до створення нових робочих місць та надходження податків до бюджету. Крім того, Саф’янівська ОТГ обіцяє потенційному інвестору всебічну підтримку для здійснення його бізнес-ідей.
Інна ДЕРМЕНЖІ.