Як погода цієї зими на Одещині вплинула на сільськогосподарські культури, та до яких зим готуватися надалі
Осінь, що минула, а також поточна зима часом дивували жителів Одещини погодними явищами: сильні зливи з випадом місячних норм опадів за кілька днів – восени, температурні перепади та ожеледь по всій території області – взимку. Аби дізнатися, як кліматичні умови цього осінньо-зимового сезону вплинули на сільськогосподарські культури, та які погодні тенденції слід очікувати надалі, журналісти видання «Південь сьогодні» звернулися до директорки Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, докторки сільськогосподарських наук Раїси Анатоліївни Вожегової.
Особливості осінньо-зимового сезону 2025-2026 років в Одеській області
Загалом, пояснює науковиця, осінньо-зимовий період 2025–2026 років для Одеської області не був типовим у класичному кліматичному розумінні. Він характеризувався теплішим середнім температурним фоном, але з частими короткочасними холодними періодами та різкими температурними коливаннями, що типово для кліматичних умов, які змінюються під впливом глобального потепління й складної атмосферної динаміки. Якщо осінь в середньому була на 1-2 С, а грудень на 2-3 С теплішими за норму, то січень навпаки – на 1-2 С був холоднішим з періодами (1-2 дні) зниження температур до -15…-20 °C у деяких частинах області.
Восени випадіння дощу мало різну кількість та інтенсивність, але на більшій території області вони були достатніми для задовільного вологозабезпечення ґрунту. А ось у зимовий період опади та сніговий покрив були менш стабільними, у порівнянні традиційними холодними зимами. Лише в окремі дні, і тільки північних районах області, висота снігового покриву не перевищувала 3-5 см, у решти – не більше 1-2 см або взагалі снігу не було. Також в окремі дні січня на всій території Одещини спостерігалась ожеледиця. Тобто у зимові місяці опади у вигляді снігу або крижаного дощу траплялися локально та в окремі дні, що може свідчити про зміщення традиційних зимових опадів у часі або їхню змінність.
Як такі погодні умови вплинули на сільськогосподарські культури
На поточному етапі зимівлі озимі зернові (пшениця, ячмінь, жито, ріпак) перебувають у стані зимового спокою (верналізаційної стадії). За відсутності екстремальних факторів, цей період є фізіологічно нормальним і навіть необхідним для формування врожаю.
В цілому, зазначає Раїса Вожегова, агрометеорологічні умови перезимівлі озимих культур на початку лютого оцінювалися як задовільні. Проте, через морозну з вітром погоду на посівах озимих культур, які не були вкриті снігом, особливо ячменю озимого та ріпаку озимого, спостерігається пошкодження надземної маси та її пожовтіння. Відбір монолітів, що проводився в кінці січня, свідчить, що рослини життєздатні.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущення озимих культур знижувалась до 6-10 C морозу, що перевищувало критичні значення температури вимерзання рослин. Згідно з розрахунками агрометеорологів ГМЦ ЧАМ, станом на 31 січня критична температура вимерзання становила: для озимої пшениці у фазі кущіння – 16–17 °C морозу, для озимого ячменю – 12–13 °C морозу.
Дещо гірша ситуація склалася зі слаборозвиненими посівами ріпаку озимого, що не були вкриті снігом. На окремих полях посівів озимого ріпаку було сформовано лише 2-4 листки, що є ризикованою фазою перезимівлі, тому внаслідок сильних морозів і притертої льодової кірки можливе їх зрідження через загибель рослин.
Одним із найбільш небезпечних зимових явищ для посівів озимих культур, розповіла директорка Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, – є ожеледь (льодяна кірка). Негативний вплив цього явища зумовлений кількома процесами: порушується газообмін, що перешкоджає доступ кисню до рослин і призводить до гіпоксії тканин; фізіологічне виснаження, що пов’язане з продовженням мінімального дихання рослин і витратою вуглеводних запасних речовин без можливості фотосинтезу. За тривалого залягання льоду (понад 20–30 діб) можливе відмирання вузла кущіння, а також механічні ушкодження – через різкі коливання температур льодяна кірка може ламати листки та стебла.
«Отже, ожеледь є потенційно небезпечним фактором, але її вплив визначається не самим фактом утворення, а тривалістю залягання та супутніми умовами. За умови, що льодяна кірка не зберігатиметься критично довго (до 7–10 діб суцільної ожеледі), масового негативного впливу на озимі культури не очікується. Що й спостерігалося в поточному зимовому періоді – не тривале залягання льодяної кірки та добре розвинена коренева система озимих культур не дозволили завдати шкоди рослинам. Але остаточну оцінку стану посівів можна буде надати лише після сходу снігу та відновлення весняної вегетації озимих культур», – підсумувала Раїса Анатоліївна.
Якщо узагальнити, найбільш небезпечними факторами цього осінньо-зимового сезону для сільськогосподарських культур Одеської області були:
- відсутність достатнього снігового покриву;
- ожеледь та притертої льодяної кірки;
- часті температурні «гойдалки» з відлигами;
- локальне перезволоження ґрунту.
А найбільш сприятливими умовами стали:
- тепла й тривала осінь;
- відсутність тривалих критичних морозів;
- загалом м’який температурний фон зими.
«Загалом, осінньо-зимовий сезон не був безризиковим, але за сукупністю факторів його можна оцінити як помірно сприятливий для перезимівлі озимих культур, із локальними зонами підвищеного ризику, які потребуватимуть детальної весняної діагностики», – пояснила Раїса Вожегова.
До яких зим в Одеській області варто готуватися надалі
Раїса Вожегова розповіла, що зими на Одещині не стають дедалі холоднішими, проте стають менш передбачуваними, частіше супроводжуються відлигами, ожеледдю та різкими похолоданнями.
Більше того, в Одеській області середня температура зими зростає — кількість днів із сильними морозами (–15 °C і нижче) за останні десятиліття помітно скоротилася, а стійкий сніговий покрив формується рідше і тримається недовго, що раніше було типовою ознакою зими. Натомість почастішали відлиги взимку, дощі у холодний період, утворення ожеледі та льодяної кірки.
Слід зазначити, що для Одещини близькість Чорного моря пом’якшує середні морози, але посилює контрастність — після теплих морських повітряних мас можливі різкі вторгнення холодного континентального повітря. Тому зими не стають холоднішими в середньому, але виглядають більш «нервовими» й агронебезпечними.
При цьому літо стає об’єктивно спекотнішим і посушливішим, що є головним кліматичним викликом для регіону. Саме влітку кліматичні зміни в Одеській області проявляються найсильніше — збільшується кількість днів із температурою +30…+35 °C і вище; теплові хвилі тривають довше і трапляються частіше; зростає випаровуваність, навіть за незмінної кількості опадів; опади стають нерівномірними: тривалі сухі періоди змінюються короткими зливами. Для аграрного сектора це критично, адже ґрунт швидше втрачає вологу, рослини зазнають теплового і водного стресу, підвищується ризик літніх ґрунтових і атмосферних посух. Детальніше про аномально спекотне літо та адаптацію аграрного сектору Одещини до таких кліматичних змін директорка Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН розповідала нам раніше (читайте за посиланням тут).
Тобто, Одещині варто готуватися не до «суворих зим», а до нестабільних зим і дедалі жорсткіших літ.
Про те, які ярі культури краще сіяти фермерам цьогоріч, та які нагальні поради з адаптації до кліматичних змін дають аграріям Одеської області науковці – у наступній публікації «Південь сьогодні».
Довідково: Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН був створений у 2022 році рішенням Кабміну – шляхом злиття Інституту зрошуваного землеробства НААН, Інституту рису НААН та Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН. Установа націлена на допомогу українським агропідприємствам в адаптації до природних викликів, підготовці моделей розвитку сільського господарства в умовах кліматичних змін. Були започатковані відповідні наукові програми досліджень. Базою для них стали попередні роботи в галузі селекції, агротехніки, організації ефективного зрошення в умовах Степової зони. На регулярній основі науковці із отриманими результатами виступають на конференціях як в Україні, так і поза її межами.
Амєлія МИЙНОВА
