Про прийомну родину з Вилківської громади, яка подарувала чотирьом діткам нове життя у люблячій сім’ї
Дванадцять років тому подружжя Людмили та Олексія виховувало власну доньку, проте в Олексія виникло бажання допомогти іншим дітям знайти справжній дім. Спочатку це було хвилююче і навіть трохи страшно: новий досвід, відповідальність, невідомість. Але бажання допомогти дітям отримати любов та турботу переважило всі сумніви. Людмила підтримала чоловіка, і так була створена прийомна сім’я подружжя Кучеренко, про що розповіли у Службі у справах дітей Вилківської міської ради, передає видання «Південь сьогодні».
«У сучасному світі тисячі дітей потребують не просто даху над головою, а тепла, турботи й відчуття, що вони комусь по-справжньому потрібні. Саме тому сімейні форми виховання стають усе більш важливими – вони дають дитині те, чого не може замінити жоден заклад: любов і стабільність. Одна з таких історій – родина Людмили та Олексія», – пишуть у Службі у справах дітей Вилківської міської ради.
У їхню сім’ю потрапила 8-річна дівчинка, а через 2 роки – 11-річний хлопчик. Це були травмовані діти, які не довіряли дорослим, яким потрібен був час, щоб повірити: тут їх не зрадять.
Людмила та Олексій не поспішали – вони просто були поруч, підтримували, слухали, створювали безпечний простір, просто любили цих дітей. Минули місяці – і діти змінювалися. Вони почали усміхатися, знайшли друзів у школі. Найголовніше – вони називали Людмилу та Олексія мамою і татом.
Для дітей це стало початком нового життя, де є турбота, підтримка і віра в себе. Діти виросли, вже працюють, створили свої сім’ї, а Людмила з Олексієм, незважаючи на воєнний стан та виклики сьогодення, вирішили не припиняти свою діяльність. Так у прийомній родині з’явилися ще два хлопчики з травматичним минулим, які пережили зраду близьких людей.
Прийомні батьки з великою любов’ю та терпінням, з індивідуальним підходом до кожної дитини намагаються відновити дитячу довіру до оточуючих, створюють атмосферу безпеки та любові і цей процес вимагає в них часу, терпіння та розуміння кожної дитини.
Людмила та Олексій створюють не просто побутові умови, а повноцінне середовище для розвитку особистості: забезпечують доступ до освіти, медичних послуг, участі в гуртках, підтримують духовне та емоційне зростання. Вони допомагають дітям відчути себе частиною родини та знайти своє місце у світі.
Головна проблема, яку вирішують ці прийомні батьки, – це створення умов для всебічного розвитку дитини, її відновлення після психологічних травм, формування життєвих навичок, інтеграція в родину та підготовка до повноцінного, самостійного життя.
«Цей щоденний внесок неоціненний – не тільки для конкретних дітей, а й для суспільства загалом. За останні роки в Україні зросла кількість дітей-сиріт і тих, хто залишився без батьківського піклування. Одним із головних досягнень громади є поступове впровадження сімейних форм виховання замість розміщення дітей у заклади інтернатного типу. Прийомна сім’я Кучеренко – яскравий приклад успішної реалізації цієї реформи на практиці. Ця історія – лише одна з багатьох, але вона показує головне: кожна дитина заслуговує на сім’ю. Прийомне батьківство – це не про ідеальність, а про готовність любити, приймати і бути поруч, навіть коли непросто. Сімейні форми виховання – це шанс змінити долю дитини. І, можливо, саме ваша родина може стати для когось тим місцем, де починається справжнє дитинство», – зауважують у Службі у справах дітей Вилківської міської ради.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – з допису Служби у справах дітей Вилківської міської ради
