Мешканка Білгорода-Дністровського розповіла вражаючу родинну історію та поділилася бабусиним рецептом Пирога Незалежності
Вже втретє стартує громадська ініціатива «Пиріг Незалежності – 2026»: українців запрошують долучитися до створення нової національної традиції. Мета – об’єднати українців навколо спільного символу свята, який народжується не указами чи постановами, а завдяки участі тисяч родин, громад, бізнесів, культурних інституцій та українських спільнот у всьому світі.
До ініціативи долучилася жителька Білгорода-Дністровського Світлана Влезко, яка оприлюднила розповідь про свою бабусю, яка була відома у свої сфері діяльності, але повірила радянській пропаганді, через що опинилася у таборах за звинуваченням у шпигунстві. Але й там Євдокія знайшла можливість займатися улюбленою справою та допомагати ув’язненим. Світлана також поділилася бабусиним рецептом, яку родина дбайливо пронесла крізь багато десятиліть. Щоб зберегти атмосферу допису, видання «Південь сьогодні» публікує його без змін:
«Мій Пиріг Незалежності
Що таке Незалежність? Для країни? Для окремої людини?
Для всіх – це свобода! Свобода вибору своєї дороги, своїх дій, напрямку свого життя. І у всіх цей вибір різний!
Тому і «Пиріг Незалежності» для кожного з нас буде єдиним і неповторним, своїм!
Головний пиріг в моїй родині – це заливний. Його випікають з різною начинкою, але головною завжди була капуста.
Заливний пиріг з капустою. Це не простий пиріг, це – хліб життя!
Пироги, різні рулети, булочки та іншу смачну випічку в нашій родині завжди випікала моя бабуся – рідна тітонька моєї мами, яка виростила мене і мого брата. Звали її Євдокія, народилася вона у 1912 році в невеличкому селі неподалік Аккерману. Закінчила тільки один клас румунської школи, а в 14 років після сварки з батьками пішла з дому. В найми, на тяжку роботу. Але у неї був талант до куховарення і гарні вчителі. Її цінували! Вона працювала кухаркою в родині грецького консула в Аккермані, у відомої балерини в Бухаресті. Була родина, чоловік. Але щось не склалося. І вона повертається додому, в Бессарабію, в Аккерман.
Кінець 30-х років, всі мешканці Бессарабії дивляться на інший берег Дністра, де вирує інше життя, люди живуть в іншій країні, про яку говорять, що вона вільна і незалежна, і прості люди там хазяї. Пропаганда з Радянського Союзу працювала на той час добре. І вона, молода жінка – Євдокія Кожухаренко в березні 1940 року переходить по Дністровському лиману державний кордон Румунії з Радянським Союзом. Вона дуже хотіла жити в вільній країні і бути вільною людиною!
Але!… Була заарештована і звинувачена у шпигунстві. Отримала рік тюрми і 6 років таборів.
«Карлаг»– Карагандинський виправно-трудовий табір (Казахстан, десь в районі озера Балхаш). В таборі через деякий час Євдокія стала кухаркою: готувала їжу для в’язнів і намагалася зробити її якомога смачнішою і поживнішою. Ті страви, які вона готувала (дуже прості) рятували людям життя! За рахунок того, що постійно перевищувала норму вкладених у страви продуктів, вдавалося приготувати більше, влітку потайки від охорони вибиралася на поля (їх навкруги було багато) і теребила і набивала торби різними злаками, з яких потім варила смачну кашу.
Я пам’ятаю, бабуся розповідала, що люди були неймовірно вдячні, цілували руки за її роботу. А люди в таборі були різні: багато було інтелігентних, дуже освічених: письменники, актори, педагоги, національності теж були різні, зокрема було багато поляків.
І ось цей заливний пиріг з капустою був для всіх святковим пирогом, який нагадував про Батьківщину, рідний дім і надавав сили витримати все і жити далі!
На жаль, не все бабуся мені розповідала, такі були часи, але головне я запам’ятала і це мене дуже вразило. Ставлення бабусі до людей, їх відношення до простої кухарки і велике бажання всіх бути вільними і незалежними!
Рецепт заливного пирога з капустою:
Кефір (кисле молоко) – 300 г, капуста – 400 г
Яйце – 2 шт., цибуля – 1 шт.
Цукор – 1 ч.л., морква – 1 шт.
Сіль – 0,5 ч.л.
Сода – 1 ч.л.
Олія – 1 ст.л.
Тісто зробити як густа сметана, частину вилити в форму, зверху тушковану капусту, і ще зверху вилити залишки тіста . Посипати кунжутом. Випікати 40-45 хвилин при 180 градусах.
Смачного! Від моєї бабусі і від мене!
Друзі, поділіться і ви своїм пирогом!»
Тож кожен українець може стати частиною нової традиції святкування Дня Незалежності.
Для цього достатньо зробити кілька простих кроків:
● Спекти свій «Пиріг Незалежності» — за родинним рецептом або створити власний.
● Поділитися рецептом, щоб він став частиною спільної української гастрономічної спадщини.
● Розповісти свою історію – про родину, сімейні традиції або про те, що для вас означає Незалежність України.
● Опублікувати фото чи відео свого «Пирога Незалежності» у соціальних мережах із хештегами проєкту та запросити друзів долучитися до ініціативи.
Кожен спечений пиріг – це більше, ніж страва. Це символ єдності, вдячності, родинного тепла та любові до України.
«Пиріг Незалежності – 2026» – це запрошення до спільного творення сучасної української традиції, яка щороку об’єднуватиме мільйони українців в Україні та по всьому світу навколо Дня Незалежності. Разом ми можемо створити традицію, яку успадкують наступні покоління.
