Як говорить Одещина: історики УІНП про діалекти, що розповідають про минуле
Історики Українського інституту національної пам’яті кажуть: якщо уважно послухати, як говорять люди в різних частинах області — можна «побачити» минуле. На території Одещини співіснують дві великі діалектні зони: північ — подільські говори, центр і південь — степові говори. Як формувались діалекти Одеської області, фахівці розповіли у дописі «УІНП — Одеса», передає видання «Південь сьогодні».
Північ Одещини — це продовження Поділля. Від Подільська, Кодими, Саврані — до Великої Михайлівки — це історичне Поділля. Тут люди жили століттями безперервно, тож збереглася стара мовна традиція.
Як зауважують історики, на півночі мова має свої характерні риси: чітка вимова голосних, давні форми слів, багата «сільська» лексика.
«Приклади: «йой, та шо ти робиш?» «піду до хати, бо вже смеркáє», «дай-но мені ту мисчину» (миска), «ходімо до города» (город = місто або грядка залежно від контексту), «вуйко прийшов» (родич, старший чоловік). Це мова тяглості і традиції», — пишуть в УІНП.
Центральна і південна частина Одещини — це колишній степ: Буджак, Єдисан, Причорномор’я. До XVIII століття тут майже не було сталого населення. Масове заселення починається після знищення Запорозької Січі: сюди приходять українці з Поділля, переселенці з Наддніпрянщини, козаки та інші народи. Відповідно, формується новий, змішаний діалект
Як говорять у степу? Історики розповідають, що це вже інша мова — простіша, змішана, «фронтирна». Серед основних рис — спрощена граматика, змішані форми та вплив інших мов.
«Живі приклади: «шо ти хочеш?» (замість «що»), «я пішов робить» (без -и в інфінітиві), «він казав, шо прийде», «хто це такий?» — замість «який це?», «та воно таке…» (універсальна конструкція), «пойду на базар» (вплив російської), «сєчас прийду» або «щас буду». Це мова змішування і адаптації», — навели приклади в УІНП.
Південь Одещини — це мовний мікс: українці, росіяни, молдовани/румуни, болгари, гагаузи. Це вплинуло на лексику, вимову й граматику.
Водночас фахівці Українського інституту національної пам’яті наголосили, що діалект — це не «помилки», а відбиток історії.
«Північ Одещини говорить мовою Поділля. Південь — мовою степової колонізації. І разом це створює: унікальний мовний ландшафт українського Причорномор’я. Тому наступного разу, коли почуєте: «йой, ходімо до хати» або «шо ти робиш?», знайте: це не просто слова, це жива історія, яка говорить», — підсумували в УІНП.
