Як Буджацькі степи допоможуть у відновленні екосистем України
Вже неодноразово видання «Південь сьогодні» розповідало читачам про Буджацькі степи, серцем яких є ландшафтний заказник «Тарутинський степ». Саме там вже котрий рік екологи працюють над поверненням й збереженням степових тварин і рослин. Зараз на території Тарутинського степу можна зустріти куланів, бабаків, ланей та оленів, диких хом’яків, декілька видів червонокнижних кажанів, європейську кішку, рідкісних птахів, а також безліч червонокнижних рослин та багато іншого біорізноманіття. Фотографіями цих тваринок вже котрий рік тішать нас у ГО Rewilding Ukrainе. Триває й робота над створенням Національного природного парку «Буджацькі степи», який має слугувати полігоном для всієї Європи щодо відновлення створенням та трав’янистих екосистем, допоможе зберігати та відтворювати біорізноманіття, стане джерелом тварин і рослин для всієї України, яка наразі потерпає від наслідків війни.
«Важливість цієї території важко переоцінити» – каже фахівець з відновлення екосистем Rewilding Ukraine Олег Дьяков. Саме тому територією, яка простягається на півдні нашої області, цікавляться не тільки регіональні науковці, а й екологи світового масштабу. Детальніше про важливу роль, яку відіграють Буджацькі степи для всієї України й не тільки, співпрацю з науковцями та громадою, перспективи та інше Олег Дьяков розповів журналістці видання «Південь сьогодні».
Зазначимо, що, на жаль, велика територія степів України перебуває у жахливому стані внаслідок війни. Про спалені вщент кілометри української землі неодноразово згадували наші захисники, які боронять країну на фронті. Згадаємо й вкрай цінний для України та найбільший у Європі степовий заповідник «Асканія-Нова», що на Херсонщині, який перебуває під окупацією. І вже зараз українські екологи працюють над тим, аби під час Відновлення України, до наших степів поверталося біорізноманіття. І так сталося, що найбільш сприятлива, унікальна за словами науковця, територія перебуває якраз на півдні Одещини. НПП «Буджацькі степи» може стати місцем справжнього відродження, зберігання та розмноження степових видів тварин, джерелом насіннєвого матеріалу для вирощення рослин. Крім того, саме тут науковці мають можливість відпрацьовувати різні заходи й методи, які надалі використовуватимуть для відновлення екосистем України.
Що відомо про НПП «Буджацькі степи»
Роботу щодо створення нового об’єкта природно-заповідного фонду Національного природного парку «Буджацькі степи» проводить Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної військової адміністрації спільно з Бородінською селищною радою Болградського району та науковцями Дунайського біосферного заповідника, і громадською організацією Rewilding Ukraine. Загальна площа Національного природного парку – понад 9700 гектарів.
Раніше повідомлялося, що до об’єкта природно-заповідного фонду планувалося долучити 5,2 тис. га ландшафтного заказника «Тарутинський степ», 227 га ботанічного заказника «Староманзирський», 45 га ландшафтного заказника, «Діброва Могилевська», 101 га ландшафтного заказника «Діброва Манзирська», близько 1 тис. 232 га за межами селища Буджак (раніше – Бородіно), 1 тис. 335,92 га за межами села Весела Долина, 336 га водно-болотяних угідь за селом Ламбрівка, близько 373 га за межами села Миколаївка, майже 72 га за селом Лісне та 798,6 га пасовищ.
Про нацпарк активно говорили ще у 2023 році. Вже оформлена й уся необхідна документація, є рішення голови Буджацької (на той момент Бородінської) селищної ради Івана Кюссе. Однак для повноцінного офіційного створення НПП «Буджацькі степи» необхідний Указ Президента України Володимира Зеленського, а питання й досі перебуває на розгляді міністерства:
«На жаль, півтора року тому були підготовлені всі документи, наукове обґрунтування, все, що було потрібно розроблено і подано до Міндовкілля. Але досі ми очікуємо на проходження всієї процедури і, зрештою, на Указ Президента України про створення Національно природного парку», – пояснює фахівець з відновлення екосистем Rewilding Ukraine.
Ініціатива громади
А ось на місцевому рівні створення нацпарку не тільки охоче підтримали – як раніше зауважував голова громади Іван Кюссе – вперше в історії України ініціатором створення національного природного парку стала саме громада. Хоч, зазначив Олег Дьяков, зазвичай громади скептично ставляться до створення природоохоронних зон на своїй території.
«Це дійсно унікальна ситуація – зазвичай громади з побоюваннями ставляться до створення природоохоронних територій», – каже еколог.
Отже, які переваги появи нацпарку «Буджацькі степи» для самих мешканців громади? По-перше, це можливість розвитку туристичної галузі, залучення бізнесу, створення робочих місць, а отже – це надходження коштів до місцевого бюджету.
«Це може залучати сюди туристів, сприяти створенню якихось брендів, певної продукції, яка може бути виготовлена на територіях навколо», – розмірковує фахівець з відновлення екосистем Rewilding Ukraine.
Тут варто й згадати про кліматичні зміни. У зв’язку із потеплінням літній період на Одещині дедалі більше приносить засухи, і як наслідок – знищення рослинності. Як пояснив еколог, саме природні території, які не зазнають втручань, адаптуються до таких змін краще. А отже й можливість випасу худоби на території нацпарку буде актуальною.
«Ми бачимо, що саме природні території легше адаптуються й менш уразливі до ризиків і втрат, які несуть зміни клімату, зокрема збільшення кількості посух, зменшення кількості опадів… Навіть коли мова йде про розвиток сільського господарства: коли йдуть посухи, а вони стають дедалі більш інтенсивними та проблемними, і якщо люди вклали гроші у посів певних рослин, то через посуху можуть не отримати взагалі нічого. А в той самий час природні екосистеми адаптуються – якщо одні рослини цьогоріч не піднялися, то можуть піднятися інші. І таким чином без вкладання величезних коштів, але тільки використовуючи степ як сінокіс і як пасовища – люди вже отримують певний прибуток, і це дуже важливо», – розповідає Олег Дьяков.
Крім того, раніше, ще у 2023 році, голова Бородінської громади Іван Кюссе зауважував – нацпарк може приносити дохід в місцевий бюджет по карбоновим квотам. Євросоюз та світова спільнота виділяють гроші, аби якомога більше днів протягом року утримувати планету в зеленому вигляді, оскільки утворюється дисбаланс співвідношення в атмосфері вуглекислого газу та кисню.
Співпраця з науковою спільнотою та відновлення екосистем України
Унікальна та дуже перспективна територія Буджацьких степів, як вже зазначалося, привернула увагу наукової спільноти – як зоологів, так і ботаніків, й навіть Інститут морської біології. І, як поділився з нами фахівець з відновлення екосистем Олег Дьяков, між представниками громадської організації Rewilding Ukraine, Бородінської громади та заповідника «Асканія-Нова» нещодавно відбулася зустріч, під час якої учасники домовились про подальшу співпрацю й підписання надалі відповідного меморандуму з метою збереження, відновлення та розширення природоохоронних територій степового напрямку, сприяння скорішого створення НПП «Буджацькі степи». Саме тут екологи будуть напрацьовувати методи, які допоможуть згодом у відновленні степів України.
«За умов війни дуже багато степових територій – пошкоджені через воєнні дії. Методологія з відновлення, яку ми напрацьовуємо у «Тарутинському степу», і саме тварини – це все з безцінної колекції з заповідника «Асканія-Нова» – ми їх раніше сюди привезли. Проте зараз «Асканія-Нова» в окупації, і ми не знаємо, коли територія буде деокупована. Однак, у будь-якому випадку, зараз цей осередок, який ми розбудовуємо в «Тарутинському степу», і взагалі в Буджацьких степах, в перспективі – стане джерелом і наукових знань щодо відновлення степових екосистем і не тільки. Також в майбутньому – джерелом тварин, яких ми зможемо тут розпліднювати, й після того доправляти на схід, південь України, й таким чином відновлювати степове біологічне розмаїття. Це не просто цінний досвід на регіональному, обласному рівні, а цінний на рівні Європи і світу. Це дійсно унікальна територія, і ми обов’язково маємо докласти усіх зусиль, щоб її зберегти і навіть збільшити площі природоохоронних об’єктів степових екосистем завдяки відновленню і ревайлдінгу цих об’єктів», – наголосив Олег Дьяков.
Додатково
Громадська організація Rewilding Ukraine: працює над відновленням природних ландшафтів, поверненням диких тварин та сталим розвитком громад. У попередніх публікаціях ми розповідали, як природоохоронці повертали до Тарутинського степу куланів, випускали диких ланей, в українській дельті Дунаю випускали на волю палеарктичних або звичайних пугачів, а також євразійських філінів, партію коників з Латвії, відновлювали галерейні ліси, втілювали програму реінтродукції бабаків, випускали до Тарутинського степу європейських хом’яків, відновлювали ділянки розораних степових територій, а також спостерігали за життям дикої природи у степах.
Амєлія МИЙНОВА
Фото – з сайту та соцмереж Rewilding Ukraine, перше фото – Max Yakovlev / Rewilding Europe
