Вилківські рибалки ризикують «пролетіти» з дунайським оселедцем через бюрократичні перепони
На календарі вже кінець лютого, за тиждень – березень. А це, серед іншого, значить, що жителі півдня Одещині готуються ласувати відомим місцевим делікатесом – свіжопросоленим дунайським оселедцем, якого вже зараз мають ловити на Дунаї. Саме мають ловити, але не ловлять. І проблема зараз не тільки в погодних умовах. Останні, запевняємо вас, покращяться набагато швидше, ніж вирішиться ситуація, про яку журналістам видання «Південь сьогодні» розповіла голова Дунайської риболовецької асоціації Лариса Щьолокова.
«Це якась катастрофа. Ми не знаємо, на які важелі натискати. Просто відписки надсилають. Хочуть статистику за останні десять років. Та хто її зберігає?», – нарікає Лариса на початку розмови.
Отже, ситуація з початком сезону вилову дунайки у Вилковому наразі наступна. Лоти на вилов риби вже розіграні, частина – ще у грудні. Особисто Лариса це питання закрила для себе ще 30 грудня. У січні всі рибалки вже отримали від Держрибагентства дозволи на вилов риби.
Уважний читач зараз запитає, «а що ж заважає починати промисел?». Адже саме у минулі роки, і ми про це писали неодноразово, початок сезону гальмувала саме несвоєчасна видача дозволів.
«У листопаді Дунайський біосферний заповідник подав документи на отримання лімітів на вилов риби на території заповідного фонду. У грудні директору заповідника Олександру Волошкевичу ці документи повернули. Причина – механічна, скоріш за все, помилка у даті, з якої має розпочатися вилов – замість 1 лютого перше березня. Переробили, надіслали. У січні кажуть, дайте статистику. Потім вже в телефонному режимі повідомили, що у документі перевищено ліміти. Як перевищили, незрозуміло. Адже вираховували 80 відсотків від загального ліміту Держрибагентства. Нібито там розібралися, довели. Але найцікавіше, що усе листування з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, яке приймає рішення, відбувається виключно Укрпоштою. І отримані листи, ми це бачимо за трекером, ще по 22 дні там в них десь лежать, і лише потім реєструються. А відлік строку, у який вони надають відповідь, починається з моменту реєстрації. І становить він 15 днів. І ось вчора (20 лютого – Авт.) Олесандру Миколайовичу скидають лист з вимогою надати статистику вилову за останні десять років», – пояснила ситуацію наша співрозмовниця.
Лариса каже, що такі затримки з лімітами – це вперше. І що таким чином «очеретяникам» (підприємствам, які збирають очерет) сезон цьогоріч зірвали. Тепер рибалки побоюються, що на них чекає теж саме.
Після отримання лімітів, які тепер незрозуміло коли будуть, рибалки ще мають отримати дозволи від департаменту екології Одеської обласної військової адміністрації. І там листи теж розглядають не десять днів, як за законом, а цілий місяць. І теж надсилають Укрпоштою, тож лист йде не два дні. Тож, прогнозує підприємиця, на воду за найкращими очікуваннями рибалки зможуть вийти наприкінці березня.
«Оселедець поки не пішов. Але тут така справа: зараз температура води підніметься до шести градусів, і вона може піти валом. А проходить вона, це я вам як людина з тридцятирічним досвідом кажу, половину березня і половину квітня. А потім так 5-7 кіло за тоню. І ще – наші румунські колеги вже виходять на лов. У них ніяких перепон немає. І це на такий самій території заповідника», – ділиться невтішним прогнозом підприємиця.
Лариса розповідає, що рибалки у цій ситуації дуже нервують. Адже їм потрібно заробляти, годувати родини, борги врешті-решт повертати. Люди вклалися в човни, сітки, а все це просто простоює.
Зараз працювати на Дунаї у Вилковому готові одинадцять підприємств. Це близько 150-170, а разом з кілійськими, всі дві сотні човнів та вдвічі більше людей (на одному човні виходять двоє рибалок). Тож виходить близько чотирьох сотень людей зараз чекають на можливість працювати.
«І дуже чекають. У нас іншої роботи немає. Люди чекали на очерет. Очерет вилетів у трубу. Зараз чекають на оселедець. Це здебільшого літні люди, молоді дуже мало. В мене один чоловік навіть з дружиною у парі працює.», – підсумовує підприємиця.
Дунайська асоціація риболовецьких господарств звернулася по допомогу також до начальника Ізмаїльської районної військової адміністрації Родіона Абашева. Лист датований 12 лютого. Але відповіді на нього поки немає.
Немає у рибалок і розуміння, що робити далі в умовах, коли держава, яка має підтримувати бізнес, демонструє абсолютну байдужість до проблем людей. При цьому ці ж підприємства мають економіку підтримувати. Та з чого, як прибутку немає? Хоча так, гроші ж за ліміти сплачені. Але чи буде кому платити їх наступного року?
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
