Військовий з Вилкового про (де)мобілізацію, попередження піти в СЗЧ, настрої суспільства та війну, що «десь далеко»
З моменту прийняття Закону про мобілізацію пройшло декілька місяців, і, як відомо, правку про демобілізацію було з нього вилучено. Лунали заяви про те, що питання демобілізації буде винесено в окремий закон, який планували винести на розгляд Верховної Ради протягом найближчих місяців, однак поки що конкретики щодо вирішення цього вкрай важливого питання немає. Тож, військовослужбовці, які боронять на передовій Україну вже роками, не мають чіткого розуміння, коли саме вони зможуть повернутися додому, будувати власне життя, а хтось із них – навіть побачити як ростуть їхні діти. Зокрема про те, що самовільне залишення частини (СЗЧ) захисниками може стати та стає реальністю в таких умовах, розповів під час ефіру видання «Львівська мануфактура новин» військовослужбовець 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, уродженець Вилкового Сергій Гнезділов, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Зазначимо, що Сергій також є громадським діячем, організатором фестивалю «Виделкаfest» та активно висловлює свою громадянську позицію як на сторінках соцмереж, так і у ЗМІ.
Раніше Сергій Гнезділов вже неодноразово ділився своєю позицією щодо мобілізації та відсутності демобілізації. Нещодавно, під час ефіру «Львівська мануфактура новин», захисник підтвердив, що вже у 2025 році, якщо ситуація не зміниться – публічно піде у СЗЧ.
«Виключення норми про демобілізацію – лютий крінж. Все військо чекало і мовчало, набираючись терпіння. Скільки років я маю перебувати на цій межі, яке і життям важко назвати?» – писав у своїх соцмережах Сергій.
Під час ефіру захисник розповів, що вважає це питання виключно політичним:
«Зеленський не готовий сьогодні ще більше впливати на свій електорат і бити по ньому, бо це його ядро, це люди, яким завжди було байдуже насправді на те навіть, можливо, яка назва цієї країни, в якій вони живуть, будемо чесні. І в мене все більше і більше питань саме до електорату, ніж того, кого вони вибрали. Пан Зеленський, звісно, дивиться, прощупує, працюють опитування, все це працює. Саме тому це виключно політичне питання. Але росте частка людей, які вважають, що демобілізація – це реально, її треба робити, і треба вже закладати законодавчу базу для цього. І кількість цих людей і серед народних депутатів зростає».
Слід зазначити, що боронить Україну військовий з 19 років, і вже у навесні 2025 року буде шостий рік його служби у Збройних Силах.
«Якщо за три роки не приймуть закон про демобілізацію, я піду у СЗЧ. Це буде публічне СЗЧ, я залишу Збройні Сили тому, що я весь цей час був законослухняним громадянином, і я чекаю все ж таки, що держава подбає про мене, бо, вибачте, вже скоро, через рік, як раз, у травні 2025 року мені буде 25 років. З цих 25 років я, виходить, що шість років віддав цій країні. І все ж таки в мене є плани, хотілося б мати життя, окрім війська».
Сергій зауважує, що військові втомлюються не просто чекати демобілізації, вони стомлюються від невизначеності, і деякі дійсно готові залишити службу після років самовідданого захисту. Варто зауважити, що у питанні демобілізації мова йде саме про поступову заміну тих бійців, які вже роками на фронті, паралельно з підготовкою резерву, якого, як зазначив захисник, у країні налічується близько 5 мільйонів, водночас коли воюють пів мільйона:
«Це не означає, що треба виїжджати на плечах пів мільйона, які вже знаходяться там. Це означає, що 5 млн треба підготувати, поставити в черги, забронювати, зарезервувати, але щоб всі по черзі мали таке право і можливість захистити свою країну».
Крім того, він наголошує, що питання існування української нації, яке наразі під загрозою, стосується кожного громадянина:
«Це важливо для всієї країни, бо якщо воюватимуть всі, якщо ми сприймаємо це як нашу основу, як нашу доктрину існування, то тоді ми виживемо, тоді ми вистоїмо, зможемо бути країною, якою ми маємо бути».
Також захисник додав, що у разі значного погіршення ситуації на передовій, помірна мобілізація, яка відбувається наразі, перетвориться на хаотичну, і відбуватиметься все зовсім іншим чином:
«Якщо не буде помірної мобілізації – буде хаотична мобілізація, коли прорветься фронт в якийсь момент. Коли ляже фронт – будуть хапати просто без розбору мужиків на вокзалах. І це те, що хотілося б випередити, застерегти, розповісти людям, що насправді не так ми зараз погано живемо, ми можемо жити набагато гірше… І ті люди, які зараз ходять, вони чомусь думають, що їх пронесе, їх воно якось промине, що Європа дійсно у разі чого відкриє двері і скаже: «25 мільйонів українців, заходьте, ми вам дуже раді», а не буде залізний паркан і виїзд лише з дипломатичних місій. Просто люди зовсім не відчувають контекстів, і вони чомусь думають, що є якийсь дядя Сем, який дійсно зробить все, щоб вони продовжували своє існування отак, нічим не завдячуючи, не пожертвувавши».
Тож, військовий впевнений – коли війна йде на виживання нації в цілому, до процесу так чи інакше мають бути долучені усі: і чоловіки, і жінки.
Зокрема, на думку Сергія, існує й проблема з комунікацією з цивільним населенням: правда про те, що насправді відбувається, лунає не настільки гучно, і водночас із цим, деякі досі намагаються відокремитись від війни, яка «десь далеко», хоч і насправді – дуже поруч.
Наразі, окрім нового закону про мобілізацію, в Україні запрацювали й рекрутингові центри, про роботу яких детальніше йшлося у попередніх публікаціях. І, за словами військового, людей, які й зараз, на третій рік війни, долучаються до лав війська – не мало. Зокрема до Збройних Сил активно вступає й молодь до 25 років. Він наголошує, що у першу чергу вибір вступати до ЗСУ зараз надає людям можливість пройти підготовку, якої потім може й не бути, і добровольці це розуміють:
«Є люди, які продовжують добровільно йти в ті ж самі ТЦК і проходити всі ці процеси, розуміючи, що рано чи пізно вони їх наздоженуть. Шановні, війна надовго, і ці процеси наздоженуть вас або зараз, і ви нормально пройдете навчання, нормально підготуєтесь і нормально будете мобілізовані на фронт, або коли прорвуть оборону і, наприклад, російські війська будуть стояти десь під Харковом, вас згребуть і в шльопках відправлять туди, куди ви не хотіли поїхати з самого початку».
Щодо гучних випадків дій співробітників ТЦК щодо військовозобов’язаних каже наступне:
«Тут питання не тільки прав людей, але і обов’язків. Тобто я дуже великий прихильник прав людей. Насправді я настільки ліберально налаштований до прав людини, що капець. Але йде питання про існування нації в цілому. І питання в тому, що цей обов’язок вже стоїть вище права, бо якщо ти не виконаєш свій обов’язок, в тебе взагалі не буде прав, наголошую на цьому».
Наостанок до теми про мобілізацію Сергій Гнезділов прокоментував суспільну думку про те, що на війну йдуть вмирати усі до останнього:
«Я під час останніх чотирьох місяців бачив чудових хлопців, які були, так би мовити, свіжомобілізовані. Нічого з ними не трапилось, досі вони служать. Хтось може отримав поранення – проходить лікування. Вони приїхали після учебок, в чому проблема, хто швидше закінчиться? Ми зараз говоримо про якісь матерії, що чувак йде вже вмирати на війну. Тобто не воювати, а вмирати. Та не йдіть ви з такими настроями на війну. Якщо ти вже себе налаштував померти за Україну, а не вбивати за Україну, тоді ти точно помреш, бо ти вже притягуєш напевно це якось до себе».
Зазначимо, що у своїх соцмережах Сергій активно підіймає важливі та актуальні питання, а також інформує щодо фестивалю «Виделкаfest», веде військовий «++ подкаст», де обговорює суспільно значимі теми з різними експертами.
Про думки військового щодо «економічного фронту», проблеми мобілізації, цьогорічний фестиваль «Виделкаfest» у Чорноморську – у наших попередніх публікаціях – тут, тут і тут.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
