Війна забирає найкращих: на фронті загинув випускник Ізмаїльського університету із Татарбунар
Трагічна звістка знову сколихнула Татарбунарську громаду. Вчора, 27 липня, під Бахмутом Донецької області на 35-році життя у бою за Україну загинув уродженець Татарбунар, випускник історичного факультету Ізмаїльського державного гуманітарного університету Олександр Коваленко. Про загиблого земляка журналісту інформаційної агенції «Юг.Today» розповіли родичі та знайомі Олександра.
Як вдалося дізнатися, Олександр Коваленко народився в 9 вересня 1987 році в Татарбунарах. В 1994 році пішов у перший клас міської школи №2, яку закінчив в 2005 році із срібною медаллю. Того ж року хлопець вступив на історичний факультет Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Заступник голови Саратської громади Іван Дудуш був особисто знайомий із Олександром, тому що студенти навчалися на історичному факультеті та протягом двох років проживали в одній кімнаті університетського гуртожитку.
«На фронті загинув справжній Син Українського народу, Герой, Патріот, Захисник, наш земляк з Татарбунар, випускник історичного факультету ІДГУ Коваленко Олександр.
Жодними словами не вгамувати пекучий біль та не загоїти рани в душі від такої страшної новини.
Знав особисто Олександра: вихований, порядний, мужній, сміливий, розумний,….справжній,…цей перелік можна довго продовжувати…
Сумуємо та підтримуємо рідних у важку годину скорботи. Нехай опіка Всевишнього та наші молитви полегшать гіркоту втрати і родинне горе. Світлий спомин про мужнього Захисника України назавжди залишиться в наших серцях.
Вічна пам’ять Олександру, який поклав власне життя для захисту нашої держави від російського окупанта.
На жаль, від нас уходять найкращі… Герої не вмирають…», – написав на своїй сторінці в Фейсбуці Іван Дудуш в пам’ять про загиблого воїна.
На третьому курсі Олександру довелося припинити навчання в університеті, тому що в нього було велике бажання вступити до лав Збройних Сил України за прикладом старшого брата Ігоря. Тому він йде до аеромобільних військ і перебирається до Миколаєва. Звичайно, в Ізмаїльському університеті він змушений був взяти академічну відпустку на період проходження служби в ЗСУ. По її завершенні Олександр заочно отримав диплом історика в університеті, а після 2009 року переїхав до Дніпра, де працював в поліції.
Однак пару місяців назад Олександр вирішив стати на захист української землі від навали російських загарбників, тому знову повернувся в ЗСУ вже добровольцем. Так вийшло, що в момент загибелі воїна неподалік перебував його старший брат Ігор. Обидва брати на війні були постійно поруч, пліч-о-пліч. І тепер старшому брату доведеться у п’ятницю. 29 липня, поховати молодшого у Дніпрі, де у Олександра залишилися дружина, двоє дітей – тринадцятирічна донька Олеся та шестирічний син Лев.
Колектив інформаційної агенції «Юг.Today» висловлює щирі співчуття сім’ї, родичам, близьким та друзям з приводу передчасної смерті нашого земляка та Героя. Нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, побратимів, хто знав його, любив та шанував. Вічна пам’ять Герою!
Нагадаємо, що в Татарбунарах у п’ятницю, 29 липня, в храмі Успіння Пресвятої Богородиці будуть також прощатися із загиблим на Півдні України 23-річним мешканцем міста, добровольцем ЗСУ, матросом окремого батальйону морської піхоти Валентином Половенком.
Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ
