Уславлення виноградарів чи повернення історичної пам’яті: село Болградського району готують до перейменування
Після укрупнення Болградського району, до складу якого увійшли ще населені пукти колишніх Арцизького та Тарутинського районів, виникли певні топонімічні складнощі. У новоствореній адміністративно-територіальній одиниці з’явилися три Виноградівки та дві Олександрівки. Тотожні назви населених пунктів у межах одного району ускладнюють, наприклад, роботу поштових відділень, коректне подання інформації журналістами, які погано розуміються на географічних особливостях Болградщини. Більш того, місцеві мешканці вже багато десятиліть під час спілкування використовують старі назви своїх сіл, чинні ще до масового перейменування радянською владою.
Про це повідомляє інформаційна агенція «Юг.Today».
Вчора, 5 грудня, Болградська міська рада оприлюднила перелік пропозицій щодо перейменування об’єктів топоніміки, вулиць, провулків, скверів, парків та самого населеного пункту, розташованих на території села Виноградівка. В цій публікації ми зупинимося саме на зміні найменування села, тому що тут, як виявилося, є багато суперечливих моментів, що надає керівництво Болградської громади.
Так, для Виноградівки пропонується три подальші варіанти найменування – залишити нинішню назву, або ж перейменувати населений пункт в Курчу чи Куртчу.
У першому випадку прагнення залишити без змін назву села обґрунтовується тим, що дане найменування не несе символів комуністичного строю, має красиву семантику, відображає діяльність мешканців місцевих виноградарів. Більш того, ця ягода росте у кожному дворі села.
Варто нагадати думку стосовно цього приводу журналіста гагаузького походження, уродженця села Івана Капсамуна, яку він висловив в одному зі своїх відеозвернень. Іван як аргумент наводить факт зі своєї біографії. Коли журналіст навчався у школі Виноградівки (стара назва – Курчу), його цікавило питання, чому село називається саме «Виноградівка». Школяру тоді пояснили, що назва пов’язана із з величезної кількості виноградних плантацій у населеному пункті.
«Виноградних плантацій багато по всьому Буджаку. Виходячи з цього, всі села півдня Одещини потрібно було охрестити «Виноградівками»?» – дивується журналіст.
На думку Івана, із перейменуванням у радянський період села втратили свою унікальність, яку сьогодні можна повернути. Більш того, у розмові з журналістом ІА «Юг.Today» вже зараз він навів ще декілька контраргументів, що унеможливлюють залишити селу цю радянську назву.
«Є приклади, коли жителі однієї Виноградівки викликали швидку допомогу, а вона їхала в іншу Виноградівку, бо в одному Болградському районі є аж три Виноградівки і одне Виноградне. Відповідно організовувати процес з перейменуванням, щоб в результаті залишити назву Виноградівка, було б нелогічно», – вважає Іван Капсамун.
Інший намір топонімічної комісії Болградської громади повернути населеному пункту його історичну назву «з метою допомогти гагаузам зберегти свою ідентичність» розділився на дві стилістичні варіації – Курчу та Куртчу. В обґрунтуванні до цієї пропозиції зазначається, що це найменування населений пункт перейняв у ногайців, які мешкали на цій території до 1807 року. Також цей варіант назви надається на розгляд громадськості з метою зняття плутанини в найменуваннях населених пунктів в межах одного Болградського району.
Однак наш співрозмовник Іван Капсамун наполягає на тому, що село Виноградівка слід перейменувати саме на Курчу. За його інформацією, ця історична назва має тюркське походження (як відомо, гагаузька мова також відноситься до тюркської групи мов), що залишилася у спадок від ногайців (буджацьких татар), які проживали на території Буджаку до переселення сюди гагаузів.
«Так, в різних архівних джерелах і картах зафіксована назва – Курчі, але самі гагаузи, як в цьому населеному пункті, так і за його межами, ніколи назву з подібним закінченням не використовували і не використовують. Це підтвердять історики і лінгвісти.
«Після заселення цієї території переселенцями і заснування села, слово «курчі» стає географічним поняттям. Гагаузи переробили нове для них слово в назві села, яке звучить з того часу і до сьогоднішнього дня як «Курчу». … Носію гагаузької мови, виходячи з назви Курчі, називати себе «курчілі» було б безглуздо», – пише історик Степан Булгар в книзі «Виноградівка. Історія села (1811-2011 рр.)», детально розписуючи значення цього терміну», – аргументує Іван.
Не підтримує журналіст перейменування села на Куртчу. У цієї версії, за даними Івана, недостатньо історичної аргументації. Водночас самі гагаузи, знову ж таки, не використовують цю назву в такій транскрипції.
Як бачимо також із світлини, наведеній у цій публікації, місцеві мешканці на стелі увіковічили саме історичну назву села «Курчу» поруч із діючою – Виноградівка.
Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ
