У Білгороді-Дністровському мітингують проти закриття районної лікарні: мешканці не знають, де лікуватися, а медпрацівники – де шукати роботу

«Ні ліквідації! Ми маємо працювати!»: з таким лозунгом вийшли на мітинг співробітники Білгород-Дністровської районної лікарні, а підтримали їх мешканці не тільки міста, а й району. Минулого тижня медиків районної лікарні поставили перед фактом: заклад ліквідують, майже дві сотні працівників – на звільнення. Про це повідомляють у сюжеті «Сила громад», передає видання «Південь сьогодні».

У Білгород-Дністровській районній лікарні, як кажуть співробітники, налічується 190 працівників, з яких 45 є лікарями. Медпрацівники також зазначають, що за 2024 рік лікарня вийшла на самоокупність, адже уклала дев’ять медпакетів з НСЗУ, тож депутати Білгород-Дністровської міської ради обіцяли приєднати районну лікарню до міської, але не ліквідовувати. Серед медиків зокрема заслужені лікарі, переселенці з прифронтових територій та місцеві жителі. Усі з них ризикують залишитися без роботи.

Лікар терапевт, завідуючий загально терапевтичним відділенням Юрій Клименко наголошує, що Білгород-Дністровська міська лікарня не в змозі надати допомогу населенню не тільки міста, а й району, тому нерідко люди йдуть саме до районної лікарні. Також він згадав трагічний випадок у Сергіївці, коли від ворожого обстрілу постраждало мирне населення, і людей приймали одразу декілька медичних закладів:

«Нас зібрали, сказали, що ми вже одна сім’я, а зараз ми дізнаємось, що нас ліквідують. Цього категорично не можна робити. Скільки років я тут працюю, в міській лікарні немає місця, тому що район і місто з такою кількістю населення, просто одна лікарня не зможе приймати людей. Просто не буде де лікуватись. Дуже часто відмовляють, ми приймаємо людей… Де працювати нашим людям? І це категорично не можна робити у воєнний час: не дай Бог щось станеться, якась катастрофа, як було у Сергіївці – лікували людей і міська лікарня, і наша лікарня. І все убрати, де все готове вже є, коли є гроші, коли ми заробляємо, ні в кого нічого не просимо… Є все обладнання, все є. І ліквідувати… Війна триває… Це злочин», – каже Юрій Клименко.

Серед лікарів у медзакладі працює четверо переселенців з Херсонщини: травматолог, анестезіолог, окуліст та флеболог. Разом із роботою вони можуть втратити і домівки, а також можливість забезпечувати свої родини. Про це розповів лікар анестезіолог Андрій Чистяков:

«Працював у Херсоні. Коли пройшла окупація, залишився без роботи, переїхав сюди, без житла відповідно залишився. І зараз втрачаю усе. Тому це дуже болюча тема. Ну а зараз знову на вулицю. Тобто немає житла, залишається родина, усіх треба годувати. Ну, як усі ми – люди…»

Серед тих, хто опиняється у складному становищі і мешканці, які працюють у лікарні. Наприклад, Антоніна Єгорова працює в лікарні 12 років. Зараз її син у лавах ЗСУ. Жінці лишився рік до пенсії – як бути далі не знає… Медпрацівниця Світлана Курінна також зазначила, що якщо частку медперсоналу й працевлаштують, то більша частина все одно залишиться без роботи:

«Чому було прийнято рішення закрити лікарню, коли нас 190 осіб, і нас виставляють на вулицю? Візьмуть 30 осіб, а іншим куди? У мене, наприклад, двоє дітей: одна студентка, одна школярка. Де я знайду роботу? Коли сказали жорсткий відбір до сорока років. Вибачте, мені вже за сорок. А далі? Куди йти, у нас багато матерів – матері-одиначки, багато в кого чоловік з інвалідністю, непрацюючий. На даний момент чоловікам знайти роботу це дуже важко. І що нам роботи далі?»

У відчаї через таке рішення і мешканці Білгород-Дністровського району, які звикли лікуватися у медзакладі:

«Я пенсіонер. Мені 67 років. Так я ще працюю. Я з 2000-го року тут поправляю своє здоров’я. Мене тут на ноги поставили. І я хочу звернутися до керівництва району, до депутатів наших: за народ подумайте! Ми вас вибирали для чого? Це геноцид народу! В Шабо закрили лікарню. Там ремонт був зроблений, усе… Немає ніде, одна в районі залишилась. Куди звертатися?  Я ще можу бігати, а куди доросліші за мене, які ходити не можуть? Куди вони будуть звертатися?» – каже житель Шабо Микола Ігнатенко.

Місцева жителька та активістка Білгорода-Дністровського Тетяна Крачковська зазначила, що навіть попри наявність направлення, через відсутність місць, її чоловіку військовослужбовцю відмовили у міській лікарні – тоді вони звернулися до районної:

«Чоловіку дали направлення на лікування у міську, і ми коли прийшли, нам відмовили навіть зважаючи, що ми одержали направлення, тому що не було місць. Тому я вважаю, що лікарню районну закривати не треба. Людей багато, і треба лікуватися. І він не один військовослужбовець, який звертався і була надана відмова, тому що немає місць».

Процес ліквідації районної лікарні має завершитись до 25 грудня. Варто зазначити, що заклад має своє автономне опалення, генератор та необхідне устаткування.

Зберегти його обіцяв співробітникам мер міста Віталій Граждан, який, нагадаємо, наразі затриманий у зв’язку з підозрою у вимаганні й нападі, скоєними групою осіб.

Дещо відмінну від позиції медпрацівників закладу думку має в.о. директора районної лікарні, голова комісії з ліквідації медзакладу Валентин Гросул, який вважає, що однієї міської лікарні має цілком вистачити для надання допомоги мешканцям міста та району:

«Питання вже стало ребром. Зараз у нас іде попередження працівників про звільнення. Дві лікарні на місто Білгород-Дністровський – це за дуже».

Також Валентин Гросул додав, що мав домовленість з мером щодо реорганізації, однак через відсутність мера ситуація змінилася.

«Коли ми з мером говорили з приводу того, як повинна проходити ця реорганізація, ми обговорювали це питання. Чого він мене і запросив, що я дуже давно цією лікарнею керував. Потім він запросив мене тому, щоб люди були забезпечені роботою, щоб ці приміщення були використані тільки для медичної допомоги, медичних цілей. Справа в тому, що у нас була домовленість із мером, коли ми показали, як ми працюємо, як ми заробляємо кошти… У нашій бесіді він сказав, що давайте ми побачимо як спрацює цей рік…»

Головний лікар Білгород-Дністровської міської лікарні Віталій Жнякін каже, що це рішення Кабінету міністрів, а депутати міської ради його лиш підтримали. Однак він вважає, що значної проблеми у цьому немає, адже усім медпрацівникам районної лікарні, які зверталися, зможуть забезпечити працевлаштування, а спроможності лікарні вистачить для надання допомоги усім, хто цього потребує. Також він спростував інформацію щодо відмов у наданні медичної допомоги у закладі:

«Міська лікарня повністю впорається з наданням допомоги мешканцям міста і району. Вона є кластерна на 200 тисяч населення. Ми співпрацюємо із Саратською лікарнею, Татарбунарською районною лікарнею, Старокозацька лікарня до нас відправляє хворих. Нікому ні разу не було відмовлено. Повністю всі лікарі приєднаються до нашої лікарні, це не проблема. Ви знаєте за дефіцит кадрів, який є в країні і сестер, і лікарів. Лікарі районної лікарні всі, які підходили до мене з питанням про працевлаштування – всі будуть працевлаштовані. Мала бути у нас сесія, яка не відбулась. Лікарі ставили питання. Кожному з них була надана відповідь. Тому це спекуляція – те, що відбувається наразі».

Щодо питань про непрацюючі ліфти у медзакладі при тому, що кабінет травматолога знаходиться на п’ятому поверсі, Віталій Жнякін каже: скарг не надходило:

 «Жодної скарги на сьогодні офіційно немає. Є Національна служба здоров’я, є гаряча лінія – ніхто не звертався».

Тим часом пацієнти скаржаться, що у міській лікарні не завжди вистачає місць для хворих, а тому категорично проти закриття районної. Місцева мешканка Наталія Григоренко вважає, що перед тим, як виносити такі рішення, необхідно було винести питання на громадське обговорення:

«Набагато легше лікуватися у районній, тут люди ставляться відповідально, добріше, доброзичливіше. Потрапити до районної легше, ніж до міської лікарні на лікування. Це правда. Тут лікуються наші діти. Тут відношення до людей людське. В першу чергу мали спитати у громади. У нас один дитячий невропатолог на місто, на район. І якщо, не дай Бог, зараз вона піде, де будуть лікуватися наші діти? Подумайте про це!»

Водночас наступну пропозицію медперсоналу лікарні запропонував колишній виконувач обов’язків голови Національної служби здоров’я України Дмитро Самофалов:

«В Білгород-Дністровському закривають районну лікарню. Медичний персонал вийшов на вулиці, мітингують. Готовий запропонувати їм посади в Передовому хірургічному відділенні.  Якщо хтось спілкується з медиками перекажіть їм.  Зарплати дуже пристойні. Умови праці також. Потреби: анестезіолог, травматолог, лікар невідкладних станів, сестра медична, фельдшер, операційна сестра, анестезістки. Стать, фізична підготовка, наявність бойового досвіду та звання значення не мають. Також пропоную їм долучиться до військової медицини, адже потреба в медиках на фронті дуже велика».

Фото та відео – сюжет «Сила громад»