«Червоний Хрест не фіксує порушення Женевських конвенцій»: в Одесі продовжують нагадувати про безвісти зниклих та полонених Героїв
Минулого тижня, 19 березня, відбулася значна подія – один з найбільших обмінів – додому з російського полону повернулося 197 українських захисників. Новина, що зігріла серця багатьох українців – повернулися чиїсь батьки, сини, чоловіки, брати – наші захисники. Водночас із цим ще тисячі Героїв залишаються у ворожій неволі, велика кількість воїнів місяцями та роками перебувають у статусі «зниклий безвісти». Тим часом невтомно чекають на них їхні родини – батьки, брати та сестри, діти, дружини. Щонеділі в Одесі вони виходять на акції, аби нагадати українському суспільству та всьому світу – їхні рідні, близькі – наші захисники, мають бути вдома. Зокрема така акція відбулася учора, 23 березня, про що повідомляє видання «Південь сьогодні».
Неділя, 12.30 дня. Поблизу Одеського залізничного вокзалу зібралися сім’ї захисників та небайдужі люди. Майорять прапори України та різних бригад. Десятки учасників акції зібралися із плакатами – на них вони пишуть імена своїх Героїв, назви бригад, пишуть про свої почуття та повідомлення захисникам, на яких чекають. Серед них є і діти, які прийшли нагадувати про своїх батьків. А по центру стоїть організаторка акції Вікторія Азанова – сестра зниклого безвісти воїна 14 бригади Національної гвардії України «Червона Калина» Олексія Герента. Протягом заходу вона звертається до суспільства з промовами та закликами – не бути байдужими та допомагати розповідати світу про наших Героїв, які потребують допомоги.
«Вони залишали свої родини і не думали, що колись суспільство буде байдуже реагувати на розголос про безвісти зниклих та полонених захисників. Наші хлопці, які знаходяться у ворожому полоні, чекають вашої допомоги, голосу громадян, яких вони захистили. Байдужість громадян вбиває, полон вбиває, невідомість вбиває… Ми тут задля того, щоб ви пам’ятали, якою кривавою ціною кожного дня виборюється наша свобода», – каже Вікторія.
Вона нагадує – тисячі українців перебувають у полоні. Серед них наші захисники, а також цивільні, яких ворог незаконно засудив до неволі та утримує на своїх територіях. Велика кількість наших воїнів мають статус «безвісти зниклий» – зв’язок із ними обірвався під час виходу на бойове завдання, а подальша доля залишається невідомою. На жаль, вони можуть бути загиблими – і мають право на гідне поховання та увічнення пам’яті на рідній землі. Вони також можуть перебувати у полоні – однак аби це підтвердити, необхідно, щоб працювали міжнародні структури, зокрема – Міжнародний Комітет Червоного Хреста. МКЧХ також уповноважений слідкувати за дотриманням Женевських конвенцій, у тому числі – перевіряти умови перебування військових у полоні.
«Ми задля того, щоб суспільство знало, що в полоні знаходяться тисячі наших громадян, і щоб їм допомогти, потрібно, щоб функціонували міжнародні організації, такі як Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Через його бездіяльність страждає багато тисяч наших захисників, які знаходяться в полоні. Страждають від того, що Червоний Хрест не фіксує порушення Женевських конвенцій, страждають від того, що Червоний Хрест не відвідує колонії та не фіксує там захисників, які в Україні вважаються безвісти зниклими. Пам’ятаємо, що в полоні знаходяться тисячі наших громадян, і ви, небайдужі люди, можете стати голосом наших Героїв задля того, щоб всі країни бачили, що українці переймаються долею своїх захисників, що українцям не байдуже на те, що відбувається з тими, хто став їхнім щитом. Ми закликаємо кожного і кожну, щоб ви повідомляли, фіксували, репостили у соцмережах та на інших західних платформах те, що відбувається зараз в Україні. Тому що, на жаль, ситуація з безвісти зниклими та полоненими критична. І чим більше наше суспільство буде кричати, чим більше наші люди ставатимуть свідомими, голосом наших зниклих безвісти та полонених захисників, а також цивільних полонених, тим більше світ буде підійматися і допомагати», – закликає організаторка акції.
Також під час акції учасники висловили вдячність усім міжнародним партнерам, які допомагають повернути українських захисників додому.
«Пам’ятаємо і про тих, хто перебуває у полоні з 2014 року. Це пекельний шлях. На жаль, у полоні є як захисники, так і цивільні, які потрапили незаконно і незаконно засуджені, знаходяться на території росії. Тому не даймо собі забути, тому що це життя – священне життя. Кожна матір, сестра, дружина, дочка, батько, брат, вони чекають на повернення рідної людини. Ми чекаємо кожного, і ми виходимо сюди, і кричимо за них, тому що це – важливо, кожне життя важливе. Переймайтесь долею тих, хто став вашим захистом», – наголошує Вікторія Азанова.
Слідкувати за анонсами акцій в Одесі можна у соцмережах Вікторії – за посиланням або на сторінці родин 14-ої бригади НГУ «Червона Калина» – за посиланням.
Детальніше про те, яким чином такі акції допомагають нашим воїнам, чому суспільство має об’єднатися для розголосу, з якими труднощами стикаються рідні безвісти зниклих та військовополонених – читайте у попередній публікації за посиланням.
Амєлія МИЙНОВА
