Більшість громад Болградського району не підготовлені до впровадження освітньої реформи: про які проблемні питання йдеться
Директор департаменту освіти і науки Одеської обласної військової адміністрації Олександр Лончак повідомив про незадовільну роботу окремих відділів освіти Болградського району в рамках підготовки до освітньої реформи. У своєму дописі посадовець розповів про низку проблемних питань, які залишаються невирішеними у громадах району, передає видання «Південь сьогодні».
Нагадаємо, з 2027 року в Україні стартує профільне навчання у старшій школі (10–12 класи). Це частина реформи «Нова українська школа». Навчання відбуватиметься в академічних ліцеях, у яких має бути багато учнів на паралелі, за даними на сайті МОН — орієнтовно 100. Саме так планують забезпечити вибір профілів і предметів та курсів — завдяки обʼєднанню учнів у групи. Окрім того, більшість ліцеїв мають бути відокремленими від 1–4 класів та бажано 5–9 класів. Реформа не стосується початкових шкіл (1–4 класи). Вони залишаються максимально наближеними до місць проживання маленьких учнів. Також реформа не має на меті закриття гімназій (шкіл до 9 класу). Детальніше про НУШ та реформу старшої школи можна дізнатися на сайті МОН за посиланнями тут і тут.
Як зазначив Олександр Лончак, з десяти громад Болградського району лише три підготувалися до впровадження освітньої реформи як слід: Болградська, Арцизька та Теплицька.
«Решті потрібно значно активніше працювати, проводити системну інформаційну роботу з батьками, думати про майбутнє дітей», — пише директор департаменту.
Особливо посадовець зауважив на стані справ у Василівській, Городненській, Криничненській, Кубейській та Павлівській громадах.
«Контингент учнів невеликий, а плани подекуди взагалі відсутні. Через невідповідні рішення, Криничненська громада цього року вже втратила державну субвенцію на розвиток НУШ. Бессарабська громада не була готова до наради. Буджацька має проблеми з інфраструктурою — дороги потрібні, але з наявними планами в рішенні місцевої ради щодо створення п’яти академічних ліцеїв на території, що суперечить чинному законодавству, ситуацію не вирішити. Хочу, щоб колеги зрозуміли самі і змогли донести на місцях: реформа — це не просто зміна назви чи структури. Ми говоримо про якість профілів, реальні освітні траєкторії для дітей, партнерство з професійною освітою та готовність громад брати відповідальність за майбутнє старшокласників», — розповів Олександр Лончак.
Окремо директор департаменту освіти і науки Одеської ОВА порушив питання заробітної плати педагогів, зазначивши, що в низці громад відсоток престижності залишається доволі низьким. Він додав, що причиною цього є малокомплектні школи та класи.
«Дав доручення виправити ситуацію», — повідомив Олександр Лончак.
Ще одне важливе питання — якість шкільного харчування.
«Не оминули увагою використання освітньої субвенції та можливості переглянути вартість обіду», — пише посадовець.
З позитивних моментів директор департаменту розповів, що державна освітня екосистема «Мрія» вже успішно працює у школах Арцизької, Болградської, Криничненської та Кубейської громад. Вчителі пройшли навчання, освоїли застосунок та підключили учнів. Водночас він закликав інші громади не зволікати, наголосивши, що цифровізація — це не просто нові технології, а ще й ефективне управління освітнім процесом, співпраця з батьками та контроль успішності.
Олександр Лончак також звернувся до посадовців Болградської районної військової адміністрації з проханням проконтролювати виконання нагальних завдань у сфері освіти в тих громадах, де ситуацію потрібно виправляти.
«Війна триває, щодня хтось віддає життя, аби ми могли навчати дітей у тилу. Щоб прийшовши до школи, учень отримав якісні знання, смачний обід, безпеку, тепло і турботу. Водночас я вірю у потенціал усіх громад, а особливо наших незламних вчителів. Разом ми можемо створити сучасний, комфортний і безпечний освітній простір для кожної дитини. Головне — відповідальність, активність і прагнення до розвитку. Підтримуємо один одного та крок за кроком досягнемо спільної мети», — зазначив директор департаменту освіти і науки Одеської ОВА.
Разом із цим, зазначимо, що згадана освітня реформа далеко не завжди сприймається позитивно, зокрема через неврахування індивідуальних ситуацій у кожній громаді. Раніше ми розповідали читачам про конфліктну ситуацію, що сталася у Саф’янівській громаді, де дві з трьох шкіл, що могли здійснювати навчання румунської мовою, не матимуть змоги продовжити освітній процес для майбутніх старшокласників. Детальніше про це — у попередній публікації. Наразі, у коментарях до допису Олександра Лончака, про проблемні питання розповів голова Буджацької громади Іван Кюссе:
«Ми не можемо говорити про створення по одному ліцею в кожній громаді, коли відсутні дороги та шкільні автобуси. До центру громади мешканці не можуть доїхати, автобуси їдуть до двох годин. Більшість шкільних автобусів в аварійному стані. За п’ять років жодний керівник обласного рівня не приїхав і не поцікавився реальним станом справ в громаді. Таке враження, що область закінчується на рівні районних центрів. Тому, на мою думку, не треба поспішати і ламати через коліно громади, а треба сідати разом і думати про те, як збудувати дороги, як забезпечити шкільними автобусами і належними умовами для роботи закладів освіти», — написав Іван Кюссе.
Водночас директор департаменту зазначив, що реформа не має зворотного шляху, а діти не можуть чекати, поки вирішаться усі інфраструктурні питання.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – ілюстративне
