У Саф’янівській громаді виник конфлікт через реформу старшої школи: чим стурбовані румуномовні жителі

Вже починаючи з наступного року навчання в Україні після 9 класу зміниться: перед учнями постане вибір між продовженням освітнього процесу в академічному ліцеї з 10 по 12 клас, або вступом до закладу профтехосвіти. Тобто, ті навчальні заклади, які нині готують старшокласників, будуть реформовані в академічні ліцеї, які матимуть відповідати певним вимогам. У Саф’янівській громаді виділили три школи, які, згідно з цими вимогами, можуть бути реформовані в академічні ліцеї – у Ларжанці, Кам’янці та Озерному. Однак така новина виявилася невтішною насамперед для учнів Утконосівської та Комишівської шкіл, які навчаються румунською мовою. Це питання порушила Одеська обласна національно-культурна румунська асоціація «Бессарабія», передає видання «Південь сьогодні».

Реформа старшої школи

Перед тим, як порушити суть проблеми у Саф’янівській громаді, слід розібратися у загальних засадах реформи старшої школи. Далі наведемо пояснення цього процесу, наданого Міністерством освіти і науки України.

З 2027 року в Україні стартує профільне навчання у старшій школі (10–12 класи). Це частина реформи «Нова українська школа». Учні ліцеїв матимуть можливість обирати профіль навчання, частково предмети та курси в межах профілю й поза профілем – для розширення світогляду. Навчання відбуватиметься в академічних ліцеях, у яких має бути багато учнів на паралелі (в ідеалі у концепції МОН орієнтувалися на цифру 100 учнів на паралелі, тобто 300 учнів загалом). Чим більша кількість учнів – тим ширшою є можливість забезпечити вибір профілів і предметів — завдяки обʼєднанню учнів у групи. Окрім того, більшість ліцеїв мають бути відокремленими від 1–4 класів та бажано 5–9 класів, хоч можливість мати у ліцеях й 5-9 класи допускається.

Зрозуміло, що далеко не всі школи стануть академічними ліцеями, що означає, що такі ліцеї не завжди будуть поруч із домівками учнів, як це було раніше. За інформацією МОН, планування мережі ліцеїв базується на ГІС-картографуванні та доступності, максимальна відстань має складати до 30 км. До ліцеїв буде організовано підвезення учнів.

Детальніше про реформу можна дізнатись тут і тут.

Що бентежить румуномовних жителів Саф’янівської громади та асоціацію «Бессарабія»

У Саф’янівській громаді є три населених пункти з румуномовним населенням: Озерне, Утконосівка та Комишівка. Відповідно, у навчальних закладах цих сіл наявне навчання румунською мовою. Однак після реформи школи Утконосівки та Комишівки не зможуть і далі навчати учнів у старших класах – вони будуть гімназіями. Серед усього Одеська обласна національно-культурна румунська асоціація «Бессарабія» наголошує на відстані для навчання жителям цих сіл в академічних ліцеях:

«З трьох можливих академічних ліцеїв шкіл, які можуть розпочати роботу за новою реформою – «Нова українська школа» – Кам’янка, Ларжанка та Озерне –  лише останній має можливість впровадити класи з румунською мовою навчання. Відстань до цього населеного пункту перевищує встановлену самим Міністерством освіти і науки України законодавчу межу в 30 кілометрів автомобільним шляхом. Відповідно, щоб відвідувати заняття у середній школі з румунською мовою навчання, учням, яких доставлятимуть з села Утконосівка до Озерного, доведеться долати 36 км, а з Комишівки – 56 або 70 км, минаючи озеро Катлабуг. Навіть уявна можливість відкриття румунських класів у Кам’янському ліцеї не дуже допоможе учням з Комишівки, оскільки відстань між цими селами становить щонайменше 35 км», – йдеться у повідомленні.

На початку грудня 2025 року Асоціація «Бессарабія» звернулася з відкритим листом до президентів України, Румунії та Республіки Молдова із закликом зберегти вікові школи з викладанням румунською мовою у південних районах Одеської області.

У зверненні зокрема йдеться, що з 417 учнів Утконосівської школи у 2025-2026 навчальному році, 137 учнів здобувають освіту румунською мовою, ще 280 – вивчають її як предмет. У документі також було зауважено, що понад 90% мешканців Утконосівки є румуномовними громадянами України, тоді як найближчі ліцеї громади на відстані до 15 км не мають класів з румунською мовою навчання.

«Знаходимось у тривожному стані системного згортання освіти румунською мовою у місцях компактного проживання громади, що може мати незворотні наслідки для збереження румунської ідентичності в регіоні – починаючи з позбавлення цих двох найбільших румуномовних шкіл старших класів, та їх деградації до рівня гімназії. У цьому випадку буде закрито шлях учнів до здобуття у майбутньому вищої освіти румунською мовою, що спричинить занепад життєво важливих сфер життя румунської громади, таких як освіта, культура, релігія та інші, для яких базовим є належне володіння румунською мовою та професійною термінологією», –  йшлося у зверненні до глав трьох держав.

Також у відповідному зверненні заявили, що така реорганізація навчальних закладів призведе до порушення низки законів та договорів стосовно прав нацменшин та наголосили на переконанні, що реалізація подібних рішень матиме дискримінацію за мовною ознакою.

Серед основних прохань цього звернення є збереження класів старшої школи в Утконосівському ЗЗСО та інших навчальних закладах Одеської області, в яких діють класи з навчанням румунською мовою, як закладів повної загальної середньої освіти; встановлення правової та спеціальної оцінки наслідків такої реорганізації із запровадженням мораторію до її завершення; а також внесення законодавчих змін та застосування спеціального статусу для шкіл, у яких діють класи з румунською мовою викладання, аналогічного школам України, які розташовані у географічно віддалених сільських місцевостях.

Ознайомитися зі змістом всього звернення можна буде у наведених нижче фото.

Як пояснюють ситуацію у Саф’янівській громаді

Зважаючи на стурбованість місцевих жителів питанням реорганізації навчальних закладів громади, ми звернулися до начальниці управління освіти Саф’янівської сільської ради Тетяни Якименко.

Насамперед посадовиця зауважила, що такі зміни є державною політикою в галузі освіти, водночас як громада має здійснювати заходи відповідно до наданих вказівок. Як вже згадувалося раніше, важливим критерієм для академічного ліцею є наявна достатня кількість учнів на паралелі. Наразі потенційні майбутні ліцеїсти – це учні 8, 7 та 6 класів. Як зазначила Тетяна Якименко, їх має бути щонайменше 60 на паралелі у старшій школі, тоді як в Утконосівській школі ця цифра близька до 40.

Крім того, враховують і той факт, що, ймовірно, не всі учні після 9 класу продовжуватимуть навчання у вищій школі, адже нерідко частина обирає подальший шлях у закладах профтехосвіти. До прикладу, вона пояснила, що в Озерному потенційних ліцеїстів з 1 вересня 2027 року – нині учнів 8 класів – 93 дитини. Тож навіть з урахуванням того, що частина з них обере інший напрям подальшого навчання, на мінімальний показник у 60 учнів орієнтуються сміливо.

Складним в Утконосівській ЗЗСО є питання місткості школи та укриття. Йдеться про те, що укриття навчального закладу розраховане на 120 учнів, освітній процес відбувається у дві зміни. Тож потенційне розміщення у цій школі значно більшої кількості старшокласників також розглядати не можуть.

Начальниця управління освіти пояснила, що майбутній педагогічний склад ліцеїв ще не сформований, адже усі вчителі матимуть пройти відповідне навчання у поточному році. При наборі старшокласників розглядатимуться дві опції: це профіль навчання та мова освітнього процесу. При цьому в академічних ліцеях передбачається створення не класів, а груп певного профілю з додатковою опцією «мова навчання», яку випускники мають обрати і зазначити у заяві на ім’я директора закладу при вступі до нього.

Тож у кожному ліцеї необхідно буде створити відповідні умови, з урахуванням обраної учнями мови, що означає, за потреби, й оголошення конкурсу для працевлаштування викладачів, які володіють румунською. Тобто йдеться не лише про Озернянський ліцей, який вже має таких педагогів, за умови, що вони пройдуть навчання для права викладання в академічному ліцеї, а й інших ліцеях, де виникне така потреба – там оголошуватиметься набір за конкурсом. У тому числі пройти відповідну підготовку пропонують освітянам Утконосівського ЗЗСО, щоб мати можливість викладати для старшокласників предмети румунською. У випадку, якщо в академічні ліцеї працевлаштовуватимуть освітян з інших шкіл, їм, так само як і учням, буде організовано безкоштовне підвезення до освітнього закладу і в зворотному напрямку.

Разом із цим посадовиця зауважила, що велика кількість питань щодо реорганізації потребує уточнень, які надаватиме у подальшому МОН. Зокрема, йдеться про очікуване затвердження Міністерством освіти і науки України Положення про академічний ліцей – після проведеного громадського обговорення, яке тривало до 9 грудня. Серед усього, уточнення потребуватиме визначення мінімальної кількості учнів на паралелі.

«Так, перші роки буде дуже складно, усім буде дуже складно. Але ж це не через те, що ми щось собі придумали. Тим паче ми на сьогодні ще не бачили Положення про ліцеї. Воно вже пройшло громадське обговорення, але що буде на виході – ми поки що не бачимо. Фокус здійснюється на тому, щоб була максимальна кількість дітей, аби більше груп можна було створити і максимально задовольнити інтереси учнів. На сьогодні це має бути 60 дітей – відповідно до закону, а за концепцією – 100 учнів. Положення було на обговореннях, ми просили: беріть участь в обговоренні, подавайте пропозиції, але ж пропозицій немає…» – каже начальниця управління освіти Саф’янівської сільської ради.

Підсумовуючи, у подальшому багато чого залежатиме як від рішень Міністерства освіти і науки України, зокрема, чи буде пріоритетним коректне вирішення питання навчання старшокласників мовою нацменшин, так і вибору учнями подальшого шляху навчання після 9 класу, від чого напряму визначатиметься, що зможе запропонувати ліцеїстам заклад.

Звернення Асоціації «Бессарабія» до трьох президентів України, Румунії та Республіки Молдова:

Амєлія МИЙНОВА