Зрада відміняється: чому в Ізмаїлі з’явилася вулиця Ріпина
Вулиця Іллі Рєпіна в Ізмаїлі в рамках деколонізації стала вулицєю Іллі Ріпина. Перейменування викликало неабиякі обговорення в соцмережах. Одні обурилися написанням прізвища митця, вбачивши в ньому неграмотний переклад, інші – взагалі тим, що в українському місті залишається топонім на честь російського митця. В Ізмаїльському військово-історичному музейному комплексі пояснили, що помиляються і ті, і інші, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Фахівці зазначають, що радянська та російська пропаганда робили та й досі роблять усе, щоб всесвітньовідомі науковці, художники, інженери не асоціювалися з Україною. Радянська влада намагалась присвоїти собі більшість українських митців. Серед них – Ілля Ріпин.
Наразі серед мистецтвознавців, фольклористів, мовознавців та відомих україноцентричних проєктів і медіа – Національна спілка письменників України, Суспільне Культура, Радіо Свобода, Історія без міфів, ДивисьInfo «Видатні українці» та ін., йдуть обговорення щодо «українізації» імені Іллі Рєпіна.
Отже, щодо першого питання. В чому різниця Ріпина і Рєпіна? Різниця в читанні українською і російською. Прочитання прізвища саме «Ріпин» відповідає нормам української мови. Так, старослов’янський Ѣ у більшості слов’янських діалектів вимовлявся як сполучення нескладовий [і] + складовий [е] нескладовий [а] = [іеа]. Відповідно, РѢпинь, як підписувався сам художник, українською читається як Ріпин, а російською Рєпін (ріка – река (рос), літо – лето (рос), дід – дед (рос), ріпа – репа (рос).
«Ще одним беззаперечним підтвердженням правильності написання прізвища Ріпин є його походження. Народився майбутній художник 5 серпня 1844 року в місті Чугуїв Харківської області. Дідусь художника по лінії батька був козаком та торговцем на прізвисько Ріпа. Тому й Ріпа – Ріпин», – пояснюють філологи.
А походження художника пояснює його любов до козацької тематики і взагалі України у його творчому доробку. Ба більше, художник листувався зі своїми друзями українською мовою. Про це свідчать справжні листи художника до його друзів – земляка та історика Дмитра Яворницького, а також до журналіста Володимира Гіляровського.
Як зазначає Оксана Пеленська, дослідниця, в минулому вчена секретарка Львівської національної галереї мистецтв, керівниця канцелярії посольства України в Чеській Республіці:
«Агресивна русифікація, полонивши також і мистецтво, на довгі літа викрала Іллю Ріпина з дому. Аж зараз не «русский художник», а український мистець Ілля Ріпин повертається з Московщини в Україну, повертається як Ріпин, а не русифікований Рєпін».
Сьогодні картини Ріпина зберігаються в музеях України та світу. На жаль, за кордоном його часто називаються російським художником, оскільки рф вже довгий час намагається привласнити та вписати в свою культуру Ріпина. Водночас, тепер внаслідок повномасштабної російсько-української війни йому повертають українську приналежність. Зокрема нещодавно у найбільшому музеї Фінляндії – Атенеумі змінили підпис під прізвищем художника Іллі Ріпина та вказали, що він є не росіянином, а – українцем.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
