В Одеській облраді планують звернутися до Верховної Ради щодо визнання гагаузів корінним народом України
На початку вересня цього року депутат Одеської обласної ради Февзі Мамутов вніс проєкт рішення про звернення депутатів облради до Верховної Ради України щодо законодавчого визнання гагаузів корінним народом України, повідомляє видання «Південь сьогодні».
У відповідному тексті звернення до Верховної Ради України, викладеному у проєкті рішення, зазначається, що історичний і правовий статус гагаузької спільноти України потребує окремого комплексного розгляду парламентом із залученням самої спільноти та фахового середовища. Наголошується, що гагаузи є унікальною етнолінгвістичною спільнотою Північно-Західного Причорноморʼя. Їх масове переселення до історичного Буджака відбувалося наприкінці XVIII – на початку XIX століття, а сучасна етнокультурна та мовна самобутність остаточно кристалізувалася саме в цьому історичному ареалі.
Гагаузька мова віднесена Атласом ЮНЕСКО «Мови світу, що знаходяться під загрозою зникнення» до мов під загрозою зникнення. Це, як зауважується у зверненні, вимагає від Української держави не лише формального визнання культурної самобутності громади, а й довгострокових правових та інституційних механізмів її збереження.
«На наше переконання, гагаузи України відповідають базовим критеріям частини першої статті 1 Закону України «Про корінні народи України»: вони є автохтонною етнічною спільнотою Північно-Західного Причорноморʼя, сформованою в історичному ареалі Буджака, мають самобутні мову, культуру, соціальні й представницькі інституції, усвідомлюють себе корінним народом України та становлять етнічну меншість у складі населення держави. Вважаємо, що надання проживаючим в Україні гагаузам статусу національної меншини недостатньо, оскільки він забезпечує важливі індивідуальні та колективні права на мову, культуру, освіту, релігію й обʼєднання. Однак, він не повністю відповідає становищу спільноти, яка сформувалася у конкретному історичному ареалі, не має власної суверенної держави та потребує спеціальних гарантій безперервного існування як окремого народу», – йдеться у документі.
Водночас у тексті звернення зазначено, що статус корінного народу передбачає право на самовизначення в культурній і суспільній сферах, створення представницьких органів, участь через них у консультаціях із державою, а також посилені гарантії збереження мови, культурної спадщини та традиційних інституцій.
«Саме цих механізмів загальний режим захисту національних меншин не забезпечує в повному обсязі», – зазначають автори документа.
Очікується, що позитивне вирішення цього питання відповідатиме не лише інтересам гагаузької спільноти, а й довгостроковим інтересам Української держави. Зокрема, у відповідному тексті звернення було наведено наступні аргументи:
– єдність і довіра. Визнання державою унікальної ідентичності гагаузів посилить їхню довіру до українських інституцій, почуття співпричетності та відповідальності за спільне майбутнє України;
– стійкість півдня України. Пряма, чесна й інституційна взаємодія держави з гагаузькою громадою знижує вразливість регіону до дезінформації, штучної радикалізації та використання етнічних питань державою-агресором або іншими зовнішніми субʼєктами;
– збереження мови та культури. Статус корінного народу створить міцнішу правову основу для програм підтримки гагаузької мови, освіти, медіа, культурних установ, традицій і нематеріальної спадщини;
– представництво та діалог. Визначені законом механізми консультацій дадуть змогу державі чути позицію гагаузької громади без посередників, а самій громаді – брати відповідальну участь у формуванні рішень, що її стосуються;
– міжнародні зобовʼязання. Визнання сприятиме виконанню міжнародних зобовʼязань України щодо захисту мов, які зникають, та збереженню унікального культурного різноманіття Причорноморського регіону;
– справедливість і послідовність. Інституційне визнання засвідчить, що держава не поділяє спільноти на політично зручні й другорядні та готова чесно оцінювати історичні й правові підстави кожного народу;
– регіональна дипломатія. Українська субʼєктна політика щодо гагаузів сприятиме конструктивному транскордонному діалогу та позбавлятиме зовнішні сили монополії на тему захисту гагаузької ідентичності.
Разом із цим, зауважено, що визнання гагаузів корінним народом України має відбуватися виключно в межах Конституції України. Уточнюється, що такий статус сам по собі не означає і не повинен тлумачитися як: право на територіальне відокремлення або сепаратизм; автоматичне створення національно-територіальної автономії чи зміна адміністративно-територіального устрою України; формування паралельних органів публічної влади; надання привілеїв, що порушують конституційний принцип рівності громадян або можливість зовнішньої держави або політичного центру представляти гагаузів України без їхньої вільної волі.
«Навпаки, йдеться про правове визнання, культурні, мовні, освітні та представницькі гарантії, а також про інституційний діалог у межах суверенної, незалежної, унітарної Української держави», – підсумовують автори звернення, викладеного у проєкті рішення.
Відповідно, до Верховної Ради планують звернутися з наступними проханнями:
1. Ініціювати офіційний парламентський розгляд питання про визнання гагаузів корінним народом України.
2. Доручити профільним комітетам Верховної Ради України організувати консультації з представниками гагаузької спільноти України та органами місцевого самоврядування Одеської області, а для підготовки комплексного наукового і правового висновку залучити Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України та Державну службу України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС).
3. Забезпечити комплексну історико-правову, етнологічну та антикорупційну експертизу майбутніх змін, а також оцінку їх відповідності Конституції України й міжнародним зобовʼязанням держави.
4. За результатами консультацій та експертиз розробити й розглянути законопроєкт про внесення змін до статті 1 Закону України «Про корінні народи України», передбачивши включення гагаузів до переліку корінних народів України та, за потреби, уточнення законодавчих критеріїв у конституційно сумісний спосіб.
5. Передбачити перехідний механізм формування або визнання представницького органу гагаузького народу України на демократичних, прозорих і незалежних від іноземного впливу засадах.
Зауважимо, цей проєкт рішення мають схвалити депутати Одеської обласної ради. Наступна 32 сесія має відбутися у п’ятницю 11 вересня. Попередня сесія Одеської обласної ради проходила 8 червня.
