На депутатів надійся, а сам бери лопату в руки: як жителі села в Болградському районі самотужки ремонтують дорогу

До рідної Дмитрівки, що у Городненській громаді Болградського району, підприємець Євгеній Борлак вирішив повернутися два роки тому. З того часу працює тут. Каже, що має трохи землі, має деяку техніку, займається перевезеннями вантажів. Після школи чоловік жив у місті, але зараз зрозумів, що хоче надалі лишитися в селі. Проте є тут дещо, що йому категорично не подобається. Це стан дороги місцевого значення Дмитрівка-Нова Іванівка, яка зв’язує прикордонне село з «великою землею». Про те, як він виправляє ситуацію, Євгеній розповів журналістам видання «Південь сьогодні».
– Євгеній, що вас спонукало у буквальному сенсі взятися за лопату і почати ремонт цієї дороги?
– Дорога в дуже поганому стані, це видно і на фото. А у нас там у сусідньому селі, де ми брали будівельні матеріали, лишилися відходи. Якраз для того, щоб позабивати великі ями. Там ями по пояс. Ну і ми туди причепів дванадцять чи тринадцять навесні завезли, а далі тиша. Ми розраховували, що місцева влада якось почне ворушитися після цього, але ні. Минув якийсь час. Багато людей тут їздять в об’їзд. Але це геть не цікаво, бо тут ще рейсовий автобус на Одесу їздить. Ми ставили питання старості села, голові громади. Але відповідь була одна: «грошей у бюджеті немає».
– На рахунок лопати це все ж трохи жарт. На фото видно техніку, і не одну одиницю. Це чия?
– Це наша особиста техніка, і екскаватор теж. У нас є можливості взяти в цьому участь. І ми вирішили знову за це взятися, показати, що це треба робити. І щоб депутати взяли у цьому участь. Щоб якась допомога була. А не так, щоб прийти і сказати, що «дайте грошей» чи «зробіть». Ну і ми розпочали з людей, своїми силами. Написав в групу, що є деякі матеріали, що можна розпочати закладати великі ями. Збереться якась сума, будемо далі робити. Є свої машини, фури, є можливість вивозити з Арциза. Тільки оплатити треба. Почали збирати з людей гроші. Поспілкувалися з орендаторами. Після проведення перших робіт до мене прийшов староста села, запитав, чому ми про це йому не повідомили. Я відповів, що ми вже півтора роки намагаємося достукатися. Не тільки я, усі місцеві жителі.
– І?
– І вони вчора провели збори. Був староста, був голова громади. У висновку чекаємо мільйон, і то на весну. І знову ж таки, чия це дорога, хто за неї має відповідати… Сказали, що будуть щось виділяти, і то знову ж таки збирати гроші з орендарів. Це знову ж таки з людей. У нас всі збори з орендарів. У всіх є можливість скластися по п’ятсот, по двісті гривень. Це вже півтонни чи тонна відходів – дробленого бетону. Засипати ями – це вже якийсь результат. І потім вже, маючи докази, йти до депутатів, писати заяви, обурюватися. Якось почати з себе, а потім вимагати з інших.
– А ваші депутати, які представляють Дмитрівку у сільраді?
– Ми коли навесні розпочали роботу, ми думали, що хтось прокинеться, щось зробить. В нас своєї роботи теж вистачає. Але… Після цього я вже почав писати в групи в соцмережах, ділився з друзями, закликав до дій. Бо треба засипати хоч великі ями. Дорога в дуже поганому стані, аварійному. Якщо нічого не робити, рейс «Дмитрівка-Одеса» найближчим часом можуть просто закрити, тим більше взимку. От в мене й питання, чому на весну? А взимку зараз людям що робити? У нас в громаді є екскаватор, новий, куплений для потреб наших чотирьох сіл. А ми використовуємо свою особисту техніку. Тому я озвучив умови: якщо цей екскаватор не буде задіяно, наша особиста техніка працюватиме на таких роботах лише платно. Ми не благодійний фонд. І якщо люди не зберуться, теж. Якщо дружно, усі разом, то так, будь ласка. Але в перший раз допомогти прийшли шестеро людей. А обсяги великі, і техніка була.

– Чи бере у цій вашій «акції» участь хтось з Нової Іванівки? І кому ця дорога потрібніша: жителям Дмитрівки чи вашим сусідам?
– Нам. Ми крайнє село, далі – Молдова. Це центральна дорога. Автобус Дмитрівка-Одеса їде через Нову Іванівку. З жителів Нової Іванівки цю дорогу використовують переважно фермери, орендатори. Вони щось ввозять-вивозять. Але я там поговорив з деякими хлопцями, вони теж готові доєднатися. Але, щоб хтось доєднався, треба, як то кажуть, почати з себе, показати, що ми можемо, а потім вже далі стукати депутатам. Допомога влади технікою, паливом, матеріалами не завадить. Там великі ями можна закрити. Є ще маленькі. Ми хочемо, щоб дорога була більш-менш проїзною. Не асфальт, не бетон – цього на сьогоднішній день ніхто не зробить, бо війна. Але підтримати можливість є. Бо останній раз цю дорогу якось ремонтували років п’ять чи шість тому. Ми звертатимемося в усі інстанції, щоб держава якимось чином теж взяла у цьому участь. Хоча б кілька тонн щебню, вони не завадять. Я сюди приїхав жити назавжди. І я постійно їжджу по інших селах, бачу, як там. І я хочу, щоб наші люди теж почувалися комфортно.
Під час підготовки матеріалу ми знайшли у групі «Городненська сільська рада» у Фейсбук публікацію про візит до Дмитрівки у березні поточного року так званої інспекційної групи, до складу якої увійшли депутат Одеської облради Олег Капсамун, представники місцевої влади та підрядники. До цього у жовтні 2024-го жителі села зверталися з питання ремонту дороги до депутатів облради Вадима Шкаровського та Олега Капсамуна. Останні висловили готовність допомогти у вирішенні питання.

І ось у березневій публікації зазначається наступне: «На сьогоднішній день є позитивні зрушення у вирішенні цієї проблеми. На відновлення проїзної частини дороги Дмитрівка-Нова Іванівка буде виділено фінансування з таких джерел: депутатські фонди Одеської обласної ради, Служба автомобільних доріг області, бюджет Городненської громади, бюджет Арцизької громади. Крім того, очікується підтримка від підприємців, жителів та уродженців села, які не залишаться осторонь цієї важливої справи».

Як бачимо, підтримка з боку «підприємців, жителів та уродженців села» є, починаючи з того ж березня, в якому, за обіцянками, мали розпочатися роботи. Місцеві їх тоді і розпочали. І зараз продовжують. Гроші теж місцеві збирають. У «банці» зараз 35 202 гривні. Ще 13 000 зібрали готівкою. Люди сподіваються, що влада побачить їхню ініціативу та теж доєднається до вирішення проблеми.
Тільки от депутатів, що розкидалися обіцянками, ніхто більше не бачив.

Діана ГЕРГІНОВА