«Жахливі» сайти та нерозуміння потреб захисників і їхніх родин: що показало дослідження ветеранських програм Одещини

16:02 26/01/2026

В Одесі 23 січня громадська організація «Veterans HUB ODESA» презентувала аналітичне дослідження ветеранських програм, що діють в Одеській області на рівнях громад, районних адміністрацій, а також Одеської обласної адміністрації та ради. Насамперед автори дослідження намагались виявити, наскільки така інформація є доступною, відкритою та повною, а також наскільки враховуються актуальні потреби ветеранів, членів їхніх родин, членів родин загиблих, зниклих безвісти та полонених. Захід відвідала журналістка видання «Південь сьогодні».

Головним виконавцем і дослідником аналітичного звіту став громадський діяч, експерт «Veterans HUB ODESA» та адвокат Артем Карташов. Він розповів, що під час проведення дослідження було вирішено використовувати лише ту інформацію, яку може отримати людина з відкритих джерел, сайтах та соцмережах громад, районних та обласних адміністрацій, чи спрямовуючи відповідні запити. Як виявилося, в Одеській області ветеранам та сім’ям захисників знайти таку інформацію не так вже й легко.

«Спочатку була ідея попрацювати загалом з усіма програмами. Але з іншого боку, ми подумали, що найбільш ефективним методом буде пройти шлях людини, яка вирішила дізнатися, на що вона має право в області, в громаді та хто відповідає за це. Ми вирішили пройти його, ніби не маємо зв’язків з громадами та фахівцями. Надавали запити, аналізували сайти, соцмережі громад – ті джерела, де можна якусь інформацію знайти. На жаль, частина громад ігнорувала такі запити, ми звертались до Уповноваженого з прав людини, щоб він нам допоміг цю відповідь отримати. Наприклад, частина відповідей прийшла сьогодні (день презентації дослідження – Авт.). Ймовірно, громада отримала запрошення на цей захід. Це свідчить про те, що насправді з комунікацією все дуже погано. Одразу зауважу, це дослідження не для того, щоб поіменно якусь громаду присоромити. Воно було проведено, щоб отримати дані, і на їх підставі передати побажання – як в ідеалі це могло бути. Є якісь спільні проблеми, які насправді можна вирішити вже сьогодні», – зазначив Артем Карташов.

Окрема програма підтримки ветеранів та сімей захисників – перший крок до поваги

Під час дослідження було виявлено, що дещо більше половини, а саме 52,75% громад, мають окрему програму підтримки. Відповідно, 47,25% такої програми не мають – існують окремі види підтримки закладені у загальній програмі соціальної підтримки населення. Автори аналітичного звіту зауважують, така ситуація свідчить про те, що значна кількість громад до цього часу не виділяє ветеранів, членів їхніх родин, родин загиблих, безвісти зниклих та полонених від інших категорій, як малозабезпечені сім’ї, особи, які опинились у складних життєвих обставинах, осіб, які опинились у скрутному матеріальному становищі, осіб із залежностями, таких, які страждають на рідкісні форми захворювань та інших, не пов’язаних зі службою людей, прирівнюючи до очевидно нерелевантних категорій.

«Зміст близько 98% програм свідчить про те, що з людьми, для яких це робили, – не відбулось комунікації. Немає ні розуміння потреб, ні портрета, хто взагалі ці люди. Є якісь стандартні речі, які перекочували з пільг для ветеранів Другої світової війни, ветеранів Афганістану тощо. Тому повага – це про щось конкретне, це завжди про дії, і першою базовою дією є окрема програма. Не можна прирівнювати ветерана російсько-української війни і людину, яка опинилась у складних життєвих обставинах, або багатодітну матір і ветерана російсько-української війни – це, очевидно, різні люди з різними потребами», – наголосив експерт.

Однак проблемні питання залишаються й у тих громадах Одещини, де окрема програма для ветеранів та родин захисників існує. Насамперед йдеться про нерозуміння специфічних потреб на рівні конкретної громади чи району, які можуть відрізнятись. Автори дослідження акцентують, що при формуванні відповідних програм та плануванні заходів, виплат тощо необхідно залучити таких людей до обговорення та виявити конкретні побажання. Водночас на сьогодні формування багатьох таких програм відбувалось не з огляду на реальні потреби чи за результатами ґрунтовного аналізу, а суцільним методом «як зазвичай».

Крім того, було наголошено на важливості, аби уся інформація про види підтримки, на яку мають право ветерани та родини захисників, знаходилась в одному документі.

«Деякі громади відповідають: «У нас є окрема програма, але у нас є ще десять програм здоров’я, фізичної культури і спорту, і там теж щось передбачається». Зрозуміло, що в програмах це має бути, але загалом треба мати один комплексний документ. Якщо нам під час проведення дослідження, маючи досвід, було в цьому складно зорієнтуватись, то людям буде складно 100%. Тому бажано це робити в одному документі».

Які категорії охоплюють програми підтримки громад Одеської області

члени родин загиблих захисників – 89 громад – 97,80%,
ветерани та члени їхніх родин – 86 громад – 94,51%,
військовослужбовці, які отримали поранення, травму, контузію, каліцтво – 65 громад – 71,43%,
особи з інвалідністю внаслідок війни (включаючи заходи підтримки просто особам з інвалідністю) – 65 громад, 71,43%,
члени родин зниклих безвісти – 62 громади – 68,13%,
члени родин полонених – 47 громад – 51,65%,
звільнені з полону – 12 громад – 13,19%,
військовослужбовці (за виключенням поранених та мобілізованих) та члени родин – 33 громади – 36,26%,
мобілізовані – 28 громад – 30,77%.

Слід зазначити, в Одеській області налічується 91 територіальна громада.

Яку підтримку пропонують громади Одеської області

Усі громади Одещини пропонують одноразові чи періодичні виплати, зокрема, і до певної визначної дати, як от День Захисника і Захисниці, День Незалежності України тощо.

76 громад або 83,52% забезпечують фінансування, компенсацію чи надають виплати на реабілітацію, санаторне-курортне лікування, придбання ліків чи лікування. Слід зазначити, що реабілітація фінансується також з обласного бюджету. Водночас лише 7 громад (7,69%) згадують у власних програмах про психологічну підтримку. 16 громад або 17,58% забезпечують фінансування, компенсацію чи організовують культурно-мистецькі заходи, відвідування відповідних установ, організацію екскурсії. На думку авторів дослідження, таким заходам могли б приділяти більше уваги як напрямку реабілітації, адже область має більш ніж достатню кількість відповідних установ. 15 громад або 16,48% мають у своїх програмах заходи з меморіалізації (установка пам’ятників, меморіальних дошок, проведення пам’ятних заходів тощо).

Щодо 22 громад або 24,18% міститься інформація про забезпечення дітей таких родин безкоштовним харчуванням у закладах загальної середньої та дошкільної освіти. 23 громади або 25,27% надають кошти на вирішення соціально-побутових питань.

Важливо зауважити, що 10 громад Одещини або 10,99% направляють власну допомогу на вирішення питання з житлом:

Авангардівська, Великомихайлівська, Петровірівська та Маяківська – на придбання житла.
Великодальницька, Одеська, Знам’янська – на поліпшення житлових умов.
Красносільська, Чорноморська міська – на ремонт.
Великоплосківська – на найм (оренду) житла.
Чорноморська міська – на компенсацію посередницьких послуг при придбанні житла.

«У нас є державна програма для окремих категорій, але не для всіх. Тому важливо це робити. На придбання житла надають допомогу чотири громади, дві з них достатньо фінансово спроможні. В даному випадку більш заможні громади звичайно мали звернути на це увагу», – наголосив Артем Карташов.

П’ять громад, або ж 5,49%, виділяють окремий пункт у програмі для ветеранського спорту: Біляївська – спортивні змагання, Ізмаїл – відвідування зі знижкою басейну та залу у місцевому Палаці спорту, Овідіополь – безкоштовне відвідування Палацу спорту, Одеса – підтримка ветеранського спорту в межах загальної програми, Чорноморська селищна рада – реабілітація через зайняття спортом (однак без зазначення обсягів фінансування).

Також лише в 11 громадах (12,09%) передбачено фінансування або ж створення ветеранських просторів: Біляївська, Вигодянська, Визирська, Дачненська, Доброславська, Чорноморська селищна, Тузлівська, Окнянська, Коноплянська, Ізмаїльська, Одеська. Проте фактична наявність простору наразі підтверджується у чотирьох з них.

На думку дослідників, ветеранському адаптивному спорту в Одеській області необхідно приділяти значно більше уваги.

Інші види допомоги, які надають громади Одещини:

Авангардівська – разова грошова допомога при народженні дитини;

Бессарабська, Одеська – соціальне таксі;

Біляївська, Ізмаїльська – транспортування до закладів охорони здоровʼя;

Біляївська – забезпечення роботи «Центру ментального здоровʼя»;

Болградська – передбачення коштів на утримання штатного психолога;

Дивізійська – надання грошової допомоги до роковин памʼяті;

Куяльницька, Миколаївська – компенсація витрат на оформлення земельної ділянки;

Південнівська, Рухівська, Одеська – звільнення від сплати за землю або податків;

Балтська – виділяє в окрему категорію учасників добровольчих формувань та волонтерських медичних батальйонів;

Великоплосківська – одноразова грошова допомога військовослужбовцям, які перебувають на передньому краї оборони, для вирішення нагальних питань;

Успенівська – забезпечення надомним обслуговуванням одиноких непрацездатних батьків загиблих військовослужбовців;

Татарбунарська – надання безоплатної правової допомоги юридичним відділом ради для УБД та членів сімей загиблих;

Білгород-Дністровська – матеріальна допомога захисникам і захисницям (особам з інвалідністю) з обмеженнями повсякденного функціонування, які забезпечені допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) з метою створення умов доступності за зареєстрованим місцем проживання;

Вигодянська – забезпечення доступності до власної оселі (пандуси, підйомники) для маломобільних осіб;

Дачненська – проведення турнірів на кубки памʼяті загиблих воїнів Сидорюка Володимира та Міщенка Сергія, Осієвського Дмитра.

Отже, за висновком дослідження, найбільш комплексними та всеохопними виявилися програми Авангардівської, Біляївської, Дачненської, Чогодарівської та Вигодянської громад. Навпаки негативну оцінку отримали програми громад з найменшою врахованою кількістю бенефіціарів:

1. Вилківська, Криничненська.

2. Городненська, Маразліївська, Курісовська.

3. Великобуялицька, Лиманська селищна, Маяківська, Павлівська.

4. Андрієво-Іванівська (Чернівська), Лиманська сільська, Старокозацька.

5. Кулевчанська, Миколаївська, Кілійська, Роздільнянська, Подільська.

Що не так із доступом до інформації, та яку «оцінку» отримали сайти громад

«Більшість інформації неможливо отримати взагалі. Якщо людина, наприклад, не є фахівцем, або знаходиться віддалено, то вона, по суті, не має шансів отримати інформацію ні про спеціалістів, які цим займаються, ні загалом, на що вона має право», – розповів Артем Карташов.

Сайти громад, районних адміністрацій, а також Одеської облдержадміністрації та районної адміністрації поділили на п’ять категорій: жахливо, погано, задовільно, добре, дуже добре. При цьому, надаючи оцінку, дослідники керувалися такими критеріями як відкритість, доступність, зрозумілість, актуальність та інклюзивність.

На жаль, результати сайтів громад області свідчать, що у більшості з них є чимало проблемних питань:

Жахливо – 35 громад – тобто сайти 38,46 % громад Одещини, не містять практично жодної інформації, або ж є занадто складними в навігації чи така інформація не є актуальною.

Погано – 40 громад (43,96 %) – вебсайти можливо і містять певну інформацію (до прикладу – перелік адміністративних послуг чи контакти відповідального підрозділу), однак така інформація не є повною чи актуальною, або ж викладена у вигляді програми цілком або ж суцільним текстом чи до неї важко дістатися через складну навігацію.

Задовільно – 7 громад(7,69%) – сайти містять необхідну інформацію та контакти фахівців, однак вона може бути неповною чи не в належно доступною.

Добре – 6 громад(6,59%) – сайти містять необхідну інформацію та контакти, вона доступна за вкладкою на основній сторінці чи за двома кліками, однак розосереджена за деякими вкладками, не є систематизовано.

Дуже добре – 3 громади – сайти лише 3,30% громад містять необхідну інформацію та контакти, вона доступна за вкладкою на основній сторінці чи двома кліками, містить дорожню карту чи паспорт громади.

Не надто краща ситуація склалася й з районними адміністраціями Одещини:

Жахливо (28,57 %) – Одеська та Подільська райдержадміністрації.

Погано (42,86%) – Березівська, Білгород-Дністровська, Ізмаїльська райдержадміністрації.

Задовільно (14,29%) – Роздільнянська райдержадміністрація.

Дуже добре (14,29%) – Болградська райдержадміністрація.

Оцінку «жахливо» отримав сайт Одеської обласної ради, водночас «задовільно» – Одеської облдержадміністрації (ОВА).

«Що об’єднує всі ці громади й адміністрації у питанні їхніх сайтів, особливо тих, де написано «жахливо»: на цих сайтах обов’язково буде новина про те, що ветеранська політика – це дуже важливо, але на сайті, окрім цієї новини, більше нічого немає. Наявність на сайті, де більше нічого немає, плашки про те, що ветеранська політика важлива, виглядає як насмішка. І оскільки основна потреба бенефіціарів – це повага – тут ви вже програли комунікацію, це потрібно виправляти», – зауважив виконавець дослідження.

Що рекомендують громадам та адміністраціям за підсумками дослідження:

Автори дослідження сформували ряд рекомендацій, дотримання яких може значно покращити ситуацію із підтримкою ветеранів, членів їхніх родин, членів родин загиблих, зниклих безвісти та полонених з Одещини, яких узагальнено визначено як бенефіціарів:

Утворити при ОВА Координаційну раду з питань ветеранської політики із залученням до її складу бенефіціарів, в рамках якої опрацювати зміни до затвердженого Регіонального плану заходів з реалізації в Одеській області Стратегії ветеранської політики на період до 2030 року та Комплексної програми підтримки.
Забезпечити представництво бенефіціарів в інших тематичних консультативно-дорадчих органах.
Розробити та впровадити чіткий алгоритм взаємодії з РВА та громадами задля досягнення якісної та системної координації та впровадження єдиного чи спільного підходу до роботи з бенефіціарами та отримання повної і достовірної інформації.
Забезпечити формування «портретів бенефіціара» за кожною категорією на обласному рівні та системну актуалізацію цієї інформації, тримати на контролі процес виявлення проблем та потреб бенефіціарів у громадах та районах.
Забезпечити співфінансуванням або ж донорською підтримкою відкриття у громадах ветеранських просторів для бенефіціарів та облаштування майданчиків для зайняття адаптивним спортом, особливо там, де спроможність громад до фінансування є обмеженою.
Забезпечити представництво бенефіціарів в інших тематичних консультативно-дорадчих органах.
Безпосередньо включитись у процес меморіалізації (відвідувати наявні заходи, як, наприклад, «Дзвін памʼяті», хвилини мовчання) й запроваджувати власні комеморативні заходи, знаменні дати російсько-української війни, запровадити низку спортивних та культурних заходів (премій, читань), присвячених героям російсько-української війни.
Продовжити роботу з виконання законодавства про декомунізацію, деколонізацію та засади державної політики національної памʼяті Українського народу.
Визначити разом з Одеською обласною радою перелік нерухомого майна, яке перебуває у спільній власності територіальних громад та може бути передана у комунальну власність для створення ветеранських просторів.
При плануванні фінансування чи співфінансування заходів і проєктів більше уваги приділяти маленьким сільським, селищним та міським громадам, які мають обмежені фінансові можливості для закриття потреб бенефіціарів.
Забезпечити взаємодію з установами природо-заповідного фонду, розташованими на території Одеської області щодо надання ними рекреаційних послуг бенефіціарам там, де це дозволяє безпекова ситуація, а також із закладами культури обласного підпорядкування з метою організації надання бенефіціарам культурних послуг та підвезення їх до таких заходів і назад у громади.

Зауважимо, що детальніша інформація стосовно дослідження міститься в аналітичному звіті, який можна переглянути за посиланням. Насамперед цей документ має стати у нагоді для переосмислення поточної реалізації ветеранської політики на Одещині та впровадження конкретних кроків для підсилення підтримки захисників і їхніх родин. Хоч на презентацію дослідження доєдналися представники далеко не усіх запрошених громад, є сподівання, що ця ґрунтовна робота стане приводом для позитивних змін.