Захисник, що вступив до війська щойно став повнолітнім, а після підриву на міні захищає країну з протезом
Єгор Олійник пішов до війська одразу після свого повноліття, а вже за кілька тижнів почалось повномасштабне вторгнення. У вересні 2022-го Єгор підірвався на міні, але, на щастя, вже наприкінці того ж року він мав можливість ходить на протезі, а згодом навіть повернувся на фронт. Про захисника розповіли у Національному реабілітаційному Центрі «Незламні», передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Військовий наразі продовжує боронити країну від ворога, виконувати бойові завдання та ходити на штурми вже зі штучною кінцівкою. У своєму становищі бачить навіть плюси, адже, наприклад, з протезом одна нога не відчуває холоду.
«До поранення був рухливий, а зараз такий трохи повільний, але нормально. По-перше, не холодно. Шкарпетки одна пара на одну ногу – економія. Якщо нога промокне, то нічого страшного. Не мерзне – теж плюс», – з усмішкою каже Єгор.
Захисник зізнається, що коли почалося повномасштабне вторгнення, важко було повірити в те, що відбувається:
«24 лютого для нас почалося на полігоні. До нас завітав комбат в казарму, каже все, війна, швидко по машинах, поїхали до Броварів. Спочатку досі не вірив, взагалі не вирів до того моменту, поки ми не почали стріляти, і поки не побачив русаків. Не вірив взагалі. Бачив літаки літають, падають, в шоці був що це таке. Не вірилось»
Війна дещо змінила хлопця, але про свої зміни Єгор каже з посмішкою. Розповідає,що після поранення важко було спостерігати людей в парку:
«Я зовсім інакше почав ставитися до людей. Я приїхав в Дніпро, і коли до мене брати приїжджали, які воюють, і ми ходили кудись гуляти, в якийсь парк пройтись, я бачив як люди здорові ходять на двох ногах, і дуже якось не по собі було. Зрозумів, що цінувати життя дуже потрібно, бо я зрозумів, як швидко воно проходить – дуже швидко, ти навіть його і не помітиш».
Також військовий переосмислив ставлення до близьких, бо розуміє, що може більше ніколи їх не побачити:
«Зрозумів, що з батьками, з рідними, друзями сперечатись не варто, бо можливо більше ніколи не помиритеся, і більше ніколи не побачишся».
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
