З якими викликами стикається Ренійська громада в умовах війни та як тут планують розвивати економіку і туризм
2 липня Ренійська міська рада затвердила Стратегію розвитку громади на період до 2027 року. Документ передбачає детальний аналіз поточної ситуації, зокрема переваг та проблем громади, можливі прогнози на майбутнє та стратегічне бачення щодо ключових напрямків і заходів, необхідних для розвитку громади й створення сприятливих умов для її мешканців, підприємців, а також потенційних інвесторів і туристів. Далі у публікації видання «Південь сьогодні» ми представимо інформацію про те, як повномасштабна війна вплинула на різні сфери життя Ренійської громади, які проблеми найсуттєвіше впливають на її розвиток, а також які стратегічні напрямки визначено пріоритетними згідно зі Стратегією.
Вплив повномасштабної війни та найсуттєвіші проблеми для розвитку
Повномасштабне вторгнення росії в Україну мало руйнівні наслідки для всієї транспортної галузі України, в тому числі, й портової інфраструктури Ренійської громади, спричинивши значні збитки як державним підприємствам, так і приватному бізнесу. Знищення підприємств та об’єктів інфраструктури призвело до втрати виробничих потужностей та скорочення доходів населення. В той же час, блокування портів Великої Одеси призвело до перенаправлення вантажопотоків в напрямку портів Дунайського регіону, зокрема й морського порту Рені, який, попри величезне навантаження, став одними з ключових портів України із забезпечення життєдіяльності українського експорту та виконанню державної зернової програми.
У 2023 році вантажообіг морського порту Рені став рекордним за часів незалежності України та склав 10,1 млн тонн з загальною кількістю суднозаходів 3861 одиниця. Портова інфраструктура витримала навантаження, що підтвердило важливість морського порту Рені, як резервного порту, здатного в скрутний для держави час стати дунайськими воротами для вантажів українських виробників.
Забруднення атмосфери викидами парникових газів від військових дій, а також через змінені маршрути цивільної авіації сприяє прискоренню зміни клімату та шкодить агропромисловому комплексу громади.
Окрім цього, війна спричинила масові міграції, погіршення соціальної сфери та психологічний тиск на населення громади.
Водночас ТОВ «Поромний комплекс Орлівка» став «дорогою життя» для людей, які евакуювалися з окупованих населених пунктів та тих, що перебували під інтенсивними обстрілами, та які змушені були виїхати за межі України.
Повномасштабне вторгнення стало безпековим викликом для громади й у тому числі викликало небезпеку на міжнародній автотрасі «Одеса-Рені», що призводить до важких ДТП та блокування транспортного сполучення.
Станом на 31 грудня 2025 року населення громади становило 32 тис. 958 мешканців, з яких 17097 осіб проживає в адміністративному центрі, місті Рені. І хоч всі села громади, окрім села Нагірне та Плавні, мають понад 2000 мешканців, загальна демографічна ситуація має стійку негативну тенденцію.
Офіційний рівень безробіття становить 49%, а показник середньої заробітної плати у громаді станом на кінець 2025 року становив 14 168 грн, що є значно меншим у порівнянні з середньою величиною Одеської області.
Загалом, результати соціально-економічного аналізу Ренійської громади чітко демонструють наявність декількох проблем, які найбільш суттєво впливають на розвиток громади. Серед них, окрім вищезгаданих проблем зниження зайнятості та зростання безробіття, є питання безпеки, «соціальна» завантаженість місцевого бюджету, у якому суттєву частину витрат займає фінансування освіти, медицини, культури, соціальних послуг тощо, а також незадовільний стан автотранспортної інфраструктури в населених пунктах; низька якість питної води та неефективна система житлово-комунального господарства.
Нагадаємо, в рамках створення Стратегії було проведене опитування мешканців Ренійської громади, результатами якого ми ділились з читачами у попередній публікації.
Разом із цим, Ренійська громада має низку сильних сторін, які можуть бути використані для соціально-економічного розвитку. Перш за все, це вигідне географічне розташування на перетині трьох держав – України, Молдови та Румунії, розвинуті транспортний та аграрний комплекси, значний рекреаційний потенціал. На думку місцевих експертів, найбільш перспективними для розвитку економіки Ренійської громади є сучасна промисловість та транспортно-логістичний комплекс, залучення інвестицій та розвиток туризму.
Розширення транскордонної взаємодії, розвиток туризму та комфортне життя для мешканців
Базуючись на результатах та висновках аналітичного етапу, автори Стратегії визначили три ключові цілі розвитку громади:
- Розвиток стійкої, конкурентоспроможної економіки громади та розширення транскордонної взаємодії
- Забезпечення комфортного та безпечного життя в громаді через доступні та якісні послуги (освіта, медицина), соціальну підтримку всіх мешканців (включно з ветеранами та ВПО) та відновлення інфраструктури
- Формування транскордонного туристичного та культурного кластера на основі розвитку туризму й збереження автентичності громади.
Кожна з визначених стратегічних цілей передбачає низку відповідних заходів, спрямованих на розвиток громади.
Серед них важливу роль має відіграти розроблення концепції міжкордонного логістичного хабу Орлівка–Рені як вузла автомобільного та річкового сполучення, а також підготовка території для формування промислово-логістичного парку поблизу траси міжнародного значення. Йдеться про визначення функціонального призначення територій, підготовку майданчиків для розміщення виробничих, складських, транспортних і сервісних об’єктів, а також включення цих рішень до просторового планування громади.
Суттєвою для економічного розвитку громади є підтримка бізнесу. Пріоритетними напрямами є розвиток малого бізнесу у сфері послуг, торгівлі, дрібного фермерства, переробки сільськогосподарської та рибної продукції, виробництва місцевих харчових та екопродуктів, а також сільського зеленого туризму. Підтримка, згідно зі Стратегією, має включати консультаційну, організаційну й інформаційну допомогу, сприяння участі у грантових програмах, просуванні продукції та створенні нових можливостей для молоді, жінок, ветеранів, ВПО та інших категорій населення.
Крім того, зауважується на необхідності відновлення занедбаних об’єктів, промислових зон і територій економічного розвитку.
Для залучення інвестицій у громаді мають на меті розробити інвестиційний паспорт, банк інвестиційних проєктів, перелік доступних земельних ділянок, вільних приміщень і занедбаних об’єктів, а також підготувати інвестиційну нерухомість для подальшого використання.
У межах другої стратегічної цілі заплановано модернізацію систем водопостачання та водовідведення, розвиток безбар’єрності інфраструктури, покращення доступності медичних, освітніх і соціальних послуг, а також реалізацію екологічних проєктів – від енергоефективності до ревіталізації озер та озеленення територій.
Чималий потенціал у сфері туризму громади півдня Одещини мають завдяки своїй унікальній культурній та етнічній різноманітності, а також природним ландшафтам. У Ренійській громаді наразі погано розвинена туристична інфраструктура зокрема на землях рекреації, хоча регіон має унікальний природно-рекреаційний ресурс – Придунайські мальовничі озера Кагул, Картал, Кугурлуй, Ялпуг. Густі чагарники верболозу та очерету, багата фауна представлена сотнями видів птахів і ссавців – все створює неповторну красу і своєрідність місцевості, проте, цей ресурс не використовується для надання туристичних послуг. Крім того, Ренійська громада має багато історичних місць та пам’яток культурної спадщини, вигідне розташування поблизу кордонів з Молдовою та Румунією з великим транспортним вузлом. Тож Стратегія передбачає докладення зусиль для використання географічних та культурних переваг на благо громади.
Задля розвитку туристичного та культурного потенціалу передбачено створення мультикультурного хабу для збереження спадщини етнічних спільнот, проведення міжкультурних фестивалів, а також розвиток креативних просторів і мистецьких ініціатив. Також серед цілей – створити нові туристичні маршрути, модернізувати рекреаційну інфраструктуру та підтримати місцевий туристичний бізнес.
Важливим визначено й впровадження молодіжної програми «Місцевий гід», яка передбачає відбір і навчання молоді та представників національних спільнот, проведення практичних екскурсій, створення маршрутів і підготовку багатомовних гідів.
Задля підтримки локальних підприємців та виробників Стратегія передбачає розвиток мережі автентичних сільських садиб, підготовку та просування каталогу «Смаки Ренійщини», а також запровадження місцевої екосертифікації «ЕкоВино Ренійщини».
Загалом, зазначена Стратегія окреслює найвпливовіші на життя громади проблеми, зокрема спираючись на думки її мешканців, та задає комплексний вектор на їх подолання і подальше зростання громади у перспективних напрямках. Хоча воєнні дії значно ускладнюють такі процеси для усіх українських громад, виконання певних поставлених задач вже сьогодні може закласти міцний фундамент для реалізації поставлених цілей у найважливіших напрямках. Втім, вирішення деяких проблем є вкрай необхідним для жителів вже сьогодні.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
