Журналіст та ветеран з Болградського району прокоментував рішення Конституційного суду Молдови щодо формування влади у Гагаузії
Конституційний суд Молдови 9 липня визнав неконституційними права Народних зборів Гагаузії на формування місцевого виборчого органу та участь у затвердженні голів територіальних підрозділів поліції, Служби інформації та безпеки та Управління юстиції Гагаузії. Про це пише NewsMaker.md, передає видання «Південь сьогодні».
Подію прокоментував український журналіст та ветеран, уродженець села Виноградівка (Курчу) Іван Капсамун.
«Є рішення конституційного суду Молдови, яке обговорюється вже декілька днів. Є реакція політиків в самій Молдові, і, звісно ж, в автономії. Розповім для тих, хто не знає: розглянувши звернення Міністерства юстиції, Конституційний суд в останній інстанції прийняв рішення про те, що призначення голів поліції, Служби інформації та безпеки, Управління юстиції в самій Гагаузії буде відбуватися безпосередньо центральною владою, а не Народними зборами. Більше того, було прийняте рішення про те, що організацією та проведенням виборів на території автономії знову ж таки буде займатися центральна влада – Центральна виборча комісія, а не влада в автономії», – пояснив журналіст.
На його думку, фактично так поставлена крапка у довготривалих суперечках.
«Ну, що тут можна сказати: думаю, що в юридичних питаннях тут ще будуть різні висновки, але в тому, що ситуація прийшла саме до такого завершення, винні в першу чергу політики Гагаузії, які довго знаходяться при владі, особливо ті політики, які були приведені до влади Ілоном Шором. Можна звинувачувати Кишинів, звісно, казати, що центральна влада теж не свята, потрібної уваги автономії вони не приділяли довгі роки і, можливо, не зробили все для того, щоб гармонізувати законодавство регіональне та центральне, щоб знайти компроміс. Тобто тут теж є свої причини. Але звісно винні насамперед ті, хто знаходиться при владі в Гагаузії. Народ Гагаузії просто має звернути увагу на результат роботи цих людей», – зазначив автор.
Іван Капсамун додав, що Гагаузія є дотаційним регіоном. Гроші до нього на дві третини приходять від центральної влади.
«Тож, звісно, треба було працювати в цьому напрямку, аби Гагаузія була самодостатньою, але шорівські політики довели ситуацію до того, що Гагаузія не те, що не стала самодостатньою – погіршились економічні показники у порівнянні з тими, що були раніше. Тобто стало ще гірше. Далі – гуманітарний, культурний напрямок. Тут не секрет, що є проблеми зі збереженням та розвитком гагаузької мови. Тут теж фактично мало що зроблено, або взагалі нічого не зроблено. Немає жодного дитячого садку, жодної гагаузькомовної школи. Ну і цей показовий приклад щодо індустріального коледжу у Комраті, який побудувала Турецька Республика. Його не можуть відкрити вже котрий рік, тому що політики в Гагаузії чомусь вимагають, щоб там викладали російською мовою. Тобто вони не наполягають на тому, щоб тут була гагаузька мова, можливо турецька, не говорячи про те, що має бути державна румунська, а вони відстоюють позицію, що там має бути російська. І тому цей коледж заростає сьогодні травою», – каже Іван Капсамун.
Що до політичного напрямку, то тут, за його словами, у Гагаузії дуже широкі повноваження аби займатись власним розвитком, але, на жаль, ці інструменти використовуються по факту проти автономії і проти молдавської державності.
«Тобто, ось такий результат. Я думаю, що центральна влада не підійшла б так до цього питання, якби себе так не поводили гагаузькі політики. Якщо взяти останні події, зверніть увагу, що центральну виборчу комісію Гагаузії у 2023 році ліквідували саме гагаузькі політики. Саме вони виступили тими посередниками між парламентом Молдови і Народними зборами Гагаузії, які мали гармонізувати законодавство республіканське та регіональне. Вони фактично відійшли від пошуку компромісу в даному питанні. Ну і, звісно, останнє. Ще місяць тому був знайдений компроміс між Комратом і Кишиневом у проведенні виборів. Компроміс полягав у тому, що необхідно було просто змінити назву місцевого виборчого органу, аби він не дублював назву центральної виборчої комісії Молдови. Але політики від Шора навіть на це не погодились. Вони продовжили виходити на всілякі нескінченні безглузді мітинги і говорити всілякими лозунгами, про те що їм хтось заважає, у них хтось забирає повноваження і так далі. Тобто, замість творення та розвитку, ці люди постійно шукали та продовжують шукати винних десь у стороні. Вічно їм хтось заважає і так далі. Але винні звісно насамперед вони», – резюмував Іван Капсамун.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
