Безробіття, погані дороги, корупція та відтік молоді: які ще проблеми жителі Ренійської громади вважають найсуттєвішими за результатами опитування
2 липня Ренійська міська рада затвердила Стратегію розвитку громади на період до 2027 року. В рамках підготовки Стратегії зокрема було опитано мешканців стосовно оцінки послуг, які надаються у громаді, можливостей, яких бракує, розвитку та пріоритетів громади, планів щодо переїзду її за межі, переваг та недоліків ведення бізнесу тощо. Що показали результати опитування, журналісти видання «Південь сьогодні» дізнавалися з відповідного документа Стратегії.
Опитування громадськості у вигляді анкетуванні у Google-формі було проведене у вересні 2025 року. Всього участь взяли 387 респондентів, більшість з яких – жителі міста Рені (57%), а найменше опитаних з села Орлівка (3%). Втім, як зазначають автори дослідження, в опитуванні представлені мешканці усіх населених пунктів громади.
Що заважає розвитку громади
Серед чинників, що заважають розвитку Ренійської громади, найчастіше респонденти обирали безробіття (69%), відтік молоді (60%) і погані дороги (51%). Цілком можливо, що перші два пов’язані – у пошуках роботи молодь виїжджає з громади. Також значна частка (31%) зазначали про занепад охорони здоров’я. Декілька респондентів уточнили, що серед проблем громади – корупція і невирішене питання із безпритульними тваринами. Найрідше обирали чинники занепаду освіти (10%) та безпеки (пов’язані зокрема з правопорядком і дорожнім рухом) – по 12%.
Переваги і недоліки ведення бізнесу у громаді
Серед переваг найчастіше опитані зазначали про вигідне географічне розташування громади, і зокрема «близькість до державного кордону», а також природні умови, наявність можливостей для сільського господарства; наявний попит на послуги і товари, вільні ніші для підприємців і низьку конкуренцію, а також логістичні переваги – наявність залізниці, морського порту й порому. Частина тих, хто відповів, не бачить переваг для ведення бізнесу взагалі.
Серед недоліків опитані часто зазначали про високе податкове навантаження і корупцію з боку чиновників та органів місцевого самоврядування, відсутність підтримки з боку місцевих та державних органів влади. Крім цього, зазначали й про нерівність між підприємцями в умовах ведення бізнесу, непрозорі умови для оренди приміщень тощо. Також згадувалися транспортні проблеми, зокрема поточні проблеми із залізницею та портом у Рені, брак конкуренції, що впливає на ціни, а з іншого боку – низька платоспроможність населення. Бізнесу можуть заважати також бруд у місті й собаки – ймовірно безпритульні.
Окрім переваг і недоліків опитані також зазначали і побажання, наприклад: запропонувати місцевому населенню вигідні умови, матеріальну та фінансову допомогу, а також піти на зустріч місцевим бізнесменам-початківцям і фермерам; залучення дітей позашкільної освіти.
Що має стати пріоритетом громади
Найбільшими пріоритетами, на думку опитаних мають стати економічний розвиток, підприємництво та нові робочі місця (81%), а також ремонт та будівництво доріг (66%). Дещо менше, проте понад половина опитаних зазначили про важливість покращення медичних послуг (58%) і підтримку молоді (55%). Близько третини зауважували про благоустрій (36%) і розвиток освіти (30%). Найменший пріоритет, згідно з результатами опитування, у розвитку цифрових послуг та доступу до Інтернету (6%).
Серед тих, хто обирали варіант «Інше», були уточнення щодо важливості питання безпеки, а також про зміну пріоритетів роботи місцевої влади і покращення комунікації органів місцевого самоврядування із мешканцями та налагодження двосторонньої співпраці, вирішення ситуації з безпритульними собаками і питання проведення водопостачання.
Оцінка комунальних послуг
Найбільшої уваги у сфері надання комунальних послуг, на думку опитаних, потребує питання водопостачання та якості питної води – 64% обрали цей варіант. Прибирання території і благоустрій обрали 56%. Суттєва частка опитаних акцентувала на питання вивезення та утилізації сміття, отже, ці два індикатори вказують на засміченість громади. Найменше проблем, на думку опитаних, із газопостачанням (7%), а 12% вважають, що з комунальними послугами все гаразд.
Оцінка медичних послуг
Одразу три складові медичних послуг набрали більше 30%, що вказує на можливі системні проблеми із цією сферою, зокрема з обладнанням у медичних закладах (54% опитаних), 61 доступністю вузькопрофільних лікарів (48%) та якістю обслуговування у закладах (39%). Доступність сімейного лікаря обрали 27% опитаних. Водночас лише 9% вважають, що з медичними послугами все гаразд.
Оцінка освітніх послуг
Як зазначили автори опитування, у дослідженні оцінки жителями сфери надання освітніх послуг не виявили однієї найбільш вираженої проблеми: 30% і 34% опитаних акцентували на питанні доступності – цифрової освіти та позашкільних занять для дітей. У питаннях якості освіти найбільше занепокоєння респондентів викликала шкільна освіта (27%), а якість професійно-технічної та дошкільної освіти тривожить по 16% опитаних – втім, через специфічність та меншу тривалість такої освіти виборів, цих варіантів могло бути суттєво менше, ніж, приміром, тих, що стосувалися шкільної освіти. Для трохи більш як чверті опитаних (27%) із освітніми послугами у громаді все гаразд, що також може пояснюватися відсутністю досвіду з освітою у громаді у частини респондентів.
Оцінка соціальних та культурних послуг
Найбільш болючим питанням у сфері соціальних і культурних послуг, на думку опитаних, є підтримка людей похилого віку – половина опитаних обрали цей варіант відповіді. Третина (34%) акцентували на важливості підтримки людей з інвалідністю. Трохи менше (30%) визначили, що уваги місцевої влади потребує питання роботи молодіжних центрів та просторів. Найменше опитаних тривожить діяльність бібліотек – лише 5% обрали цю послугу як одну з пріоритетних. На думку 18% респондентів, із цими послугами все гаразд.
Оцінка інфраструктурних та транспортних послуг
Серед інфраструктурних і транспортних послуг найбільшої уваги, на думку 87% респондентів, вимагає утримання доріг і тротуарів. Робота громадського транспорту має меншу, проте дуже суттєву підтримку – трохи менше половини опитаних (47%) обрали цей варіант. Робота річкового транспорту і питання паркувальних місць обирали рідше – 24% і 21% опитаних відповідно. Лише 7% вважають, що з цими послугами все гаразд. Примітно, що транспортні проблеми, зокрема, пов’язані із залізницею та портом, опитані називали однією із перешкод для ведення бізнесу у громаді.
Оцінка безпекових послуг
Серед безпекових послуг, на думку респондентів, немає однієї, найбільш пріоритетної. Питання роботи поліції та безпекові послуги під час війни (укриття, інформування про загрози) набрали схожі відсотки виборів – 46% і 44% відповідно. Значно менше, проте суттєву частку виборів має вуличне освітлення, ймовірно, це питання точкове і потребує локальних вирішень. Діяльність ДСНС обрали лише 14% опитаних. Близько чверті (24%) вважають, що з усіма цими послугами все гаразд.
Оцінка економічних та адміністративних послуг
Серед зазначених економічних та адміністративних послуг найбільшої уваги, на думку опитаних мешканців громади, потребує питання працевлаштування (67% опитаних). З доступом до державних та місцевих програм підтримки не все гаразд на думку більш як 40% респондентів, а вдосконалення підтримки підприємців і фермерів важливе для понад 20% опитаних. У наданні адміністративних послуг мешканців громади хвилює швидкість (актуально для 27%), і лише 8% зазначили про якість обслуговування у ЦНАПі. Для 14% респондентів із цією категорією послуг все гаразд. Як зауважують автори опитування, оскільки 13% їздять за межі громади на роботу, це вказує на те, що відсутність можливостей на місці може становити загрозу як економічного характеру (податки платяться в інші громади), так і соціального (відтік молоді, підприємців, кваліфікованих кадрів тощо).
Оцінка екологічних послуг та благоустрою
Оцінка благоустрою та екологічних послуг у громаді показує, що ця сфера потребує комплексного підходу з боку місцевої влади: переважна більшість складових обирали 30% і більше респондентів. Так, більше половини опитаних (54%) вважають, що питання чистоти у населених пунктах потребує більше уваги. Від 40% до 50% опитаних обирали такі складові, як догляд за берегами Дунаю (48%), переробка та сортування відходів (42%) та утримання зелених зон і парків (40%). Серед тих, хто обирали ці чотири складові (а це 344 особи з 387 опитаних), 61% живуть у місті Рені, майже 11% у селі Нагірне і трохи менше 8% у селі Долинське. Інші населені пункти громади також представлені, проте меншою мірою (5% і менше). Це може означати, що дана сфера перебуває у занепаді і стосується всієї громади загалом, і не є точковою. Найменше опитаних турбує питання захисту від підтоплень (11%). Лише 7% опитаних вважають, що з цією сферою все гаразд.
Послуги, якими опитані задоволені найбільше
Після оцінки складових окремих послуг респондентам було запропоновано порівняти послуги між собою та обрати не більше трьох тих, якими вони задоволені найбільше. Якщо респонденти були однаково задоволені або взагалі незадоволені всіма з них, можна було обрати одну з таких альтернатив. Найбільше респондентів задоволені освітніми послугами – майже кожен третій (31%). Суттєво менше (18%) найбільше задоволені соціальним та культурними послугами. Приблизно по 10% найбільше задоволені медичними і безпековими послугами. Рештою послуг найбільше задоволені від 5 до 8%. Всіма однаково задоволені 13%, водночас як третина опитаних (33%) зазначили що незадоволені всіма переліченими послугами.
Локації, що потребують оновлення і розвитку
Найчастіше відповіді стосувалися берегів Дунаю – зазначалося про загальний стан, а також потребу в облаштуванні зони відпочинку. Крім того – набережної, морського вокзалу та відновлення роботи Ренійського порту. Другим найбільш болючим питанням для мешканців громади є дороги. Окремо зазначали про в’їзд до міста, який потребує ремонту.
Також респонденти згадували заклади громади – стадіони, бібліотеки, клуби, адміністративні будівлі та старі будівлі як дім побуту, клуб моряків та неохайні території довкола них.
Значною є потреба у дозвіллі для різних вікових категорій мешканців, тож жителі зазначали про ігрові майданчики, фонтан, зелені зони, міський парк. Згадували й об’єкти культурної спадщини – пам’ятники, а також інфраструктурні об’єкти – залізниця і залізничний вокзал зокрема, школи, в тому числі спортивна, лікарні. Також респонденти вказали, що по місту багато безхозних територій, які захаращують місто. Центр міста Рені, на думку опитаних, також потребує уваги.
Можливості, яких бракує у Ренійській громаді
Найчастіше (72%) респонденти зазначали, що їздять за медичною допомогою до іншої громади, трохи менше половини (46%) їздять і за непродовольчими товарами. Близько чверті знаходять за межами громади дозвілля, культурні події та спортивні можливості (26%), а трохи менше (23%) їздять за продуктами і освітою та розвагами для дітей (22%). 13% опитаних їздять за межі громади на роботу. 9% зазначили що не їздять або отримують всі потрібні послуги на місці. Також частину питань з документами мешканцям доводиться вирішувати поза межами громади – наприклад, з податковою чи нотаріусом, послуги яких недоступні у Рені. Також респонденти їздять за межі громади у робочих справах, в гості, з метою туризму і відпочинку.
Серед напрямків, куди найчастіше їздять за означеними можливостями та послугами, лідерство займають сусідні громади (41%), переважно їдеться про Ізмаїл. Майже чверть опитаних (23%) їздять в Одесу. Близько 10% їздять у сусідню країну (Румунію, Молдову). 12% обрали інші локації, і лише 13% не виїжджають з такою метою.
Виїзд з населеного пункту на постійне місце проживання
Більше половини опитаних (52%) не мають бажання виїздити з громади. А тих, хто хотів би виїхати – 23%, приблизно порівну – по Україні чи за кордоном. Значна частка (21%) зазначили, що не думали про це.
Автори опитування зауважують, що можна було б припустити, що ті, хто не працюють, можуть бути зацікавлені у виїзді з громади із міркувань про відсутність роботи, проте виявилося, що більшість з них (~38%) не бажають виїздити, і ще 35% не думали про це. Близько 24% бажали б виїхати по Україні чи за кордон.
Довідково: серед 387 респондентів в опитуванні взяло участь 88% жінок та 12% чоловіків. Найбільше опитаних у віковому проміжку від 36 до 59 років (60% сумарно). Молоді до 25 років – 6%, у групі молодого працездатного віку (26-35 років) – 18%, а людей старше 60 років – 16%.
Серед тих, хто долучився до анкетування, 53% вказали, що працюють як наймані працівники. Підприємців, включно з ФОП, долучилися лише 3%. Також серед опитаних було 4% військовослужбовців і 3% тих, хто навчаються. Ще 10% вказали, що не працюють з різних причин, а 21% обрали варіант «Інше».
Також було досліджено належність опитаних мешканців громади до можливих вразливих груп населення. Найчастіше (43% респондентів) зазначали, що мають неповнолітню дитину, при цьому лише 3% вказали, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. 15% ведуть домашнє господарство. Члени сімей військових – 10%, учасників бойових дій – 3%. 5% опитаних вказали, що мають інвалідність. Внутрішньо переміщених осіб – 7%. 37% опитаних не належать до жодної із пропонованих груп.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
