Яке село на Одещині могло стати «Кнутним», але отримало таку ідеологічну назву, щоб ніхто і «пікнути» не міг
У 1945 році на Одещині за вказівкою Сталіна проводилося перейменування населених пунктів, чиї назви були визначені як «назви загарбників». Цей перелік був поділений на три групи – турецькі, німецькі та румунські. Про це з посиланням на публікацію співробітника Ізмаїльського історико-краєзнавчого музею Придунав’я Олексія Ільїна нагадала адміністраторка групи «Камчік, історія з 1830 року» Галина Скоморохова, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Болгарські до цих груп не відносилися, але усі назви болгарських сіл перейменували, як назви іноземного походження.
В документі, опублікованому Олексієм, видно, що хтось зробив олівцем навпроти назв Камчик та Кулевча примітки «Кнут» та «Колесо». Ось так власне Кулевча і стала Колесним.
Щодо Камчика, то Галина припускає, що, напевно, не сподобовся комунякам цей їх «переклад», бо за їхньою логікою, село мало отримати назву «Кнутное». Та, мабуть, і час та фантазія скінчилися. Тому Камчик став другою «Зарею» в Саратському районі, адже спочатку цю назву закріпили за хутором Шимке.
«…щоб ніхто проти такої ідеологічної назви і пікнути з болгар не міг, бо заперечити проти сімволу коммунізму «заря» (який поряд з такими, як «звезда», «знамя», «борьба») – це у 1945 році було б «самогубство», це ГУЛАГ», – зазначає Галина.
Авторка пригадує, що літні мешканці села до останнього дня життя називали його «Камчик». І пам’ятали про те, що цю назву йому дали предки як пам’ять про свою прабатьківщину – місцевість в Болгарії, де протікає ріка Камчія.
Кулевча повернула історичну назву у 1996 році. «Камчик» наразі чекає на голосування Верховної Ради. Назву затверджено комітетом ВР 20 березня поточного року.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
