Яка назва була раніше – «Зоря» чи «Камчик»: історик поставив крапку в суперечці між мешканцями села

15:45 09/02/2023

Наприкінці позаминулого року ініціативна група із села Зоря Саратської громади Білгород-Дністровського району звернулася до депутатського корпусу селищної ради з проханням повернути селу його споконвічну назву – Камчик. З того часу в соціальних мережах не вщухають суперечки між мешканцями села, що підтримують цю ідею, та їхніми опонентами, яким теперішня назва більш до вподоби.

Звісно, в цій боротьбі у кожної зі сторін є свої аргументи. І кожен з них теж жваво обговорюється і в інтернеті, і в реальному житті.

Нещодавно один з учасників групи «Саратський історико-краєзнавчий музей» в Фейсбук Віктор Клиновський опублікував пост під назвою «Цікавий факт про походження назви села Зоря (Камчик)». Автор, посилаючись на румунську карту 1864, висунув тезу про те, що вже тоді «болгарська колонія Камчик була вказана, як Zarea (Зоря)». До посту додавався фрагмент карти з відповідним написом «Zarea».

Тим самим ця «знахідка» ставила під сумнів факт того, що назва «Зоря» була нав’язана радянською владою мешканцям села у 1945 році.

Пост викликав чергову очікувану дискусію в соціальній мережі. Не знайшовши в цій суперечці істину, мешканці села звернулися за допомогою до доктора історичних наук Івана Думініки.

Вчений, який спеціалізується на історії Бессарабії, взявся за вивчення цього питання та встановив, що карта, яку знайшов на неосяжних просторах інтернету Віктор Клиновський, насправді існує. Складена вона у 1864 році першим румунським інженером-картографом Джеордже Філіпеску-Дубеу спільно з викладачем Яського коледжу – Антоном Партеніу-Антоніу. Повна назва цієї картки звучить так: «Charta Principatoloru Unite ale Romaniei cu circumvecinele terri Banatul, Transilvania, Bucovina și Bassarabia redigiata dupe celle mai sigure isvore și dedicata Înalțimii sale Alessandru Ioan I» (Карта Сполучених князівств Румунії, що містить і сусідні території Баната, Трансильванії, Буковини та Бессарабії, складена на основі найнадійніших джерел та присвячена Його Високості Олександру Іоанну I).

Монарх, чиє ім’я вказане в назві карти, – господар з’єднаних князівств Молдови і Валахії Олександру Іоанну Куза. Правив він з 1859 до1866 року.

Згідно з румунськими джерелами, згодом ця карта набула широкого поширення і була використана здебільшого в дидактичних цілях на уроках історії.

Іван Думініка зазначає, що карта, яку розповсюджують в мережі, виглядає оригінальною. І на ній справді на місці тодішнього всім відомого Камчика фігурує напис «Zarea», зроблений латинськими літерами.

«Однак у мене викликало сумніви те, як зроблено цей напис. Він не відповідав правилам орфографії румунської мови середини XIX століття. До того ж, звертало на себе увагу і те, що деякі інші села, зазначені на карті, також фігурували під назвами, які ніяк не могли бути присутніми на карті 1864 року», – розповів вчений.

Так, наприклад, колишню бессарабсько-болгарську колонію Імпуцита було записано як Vlădiczeni. Але відомо точно, що це селище було так перейменовано значно пізніше. Цю назву населений пункт отримав на підставі Королівського декрету від 21 липня 1934 року на честь владики Діонісія, єпископа Четатя Албе-Ізмаїлу.

Крім того, звертав на себе увагу і факт присутності приписок, зроблених пізніше кирилицею синім кольором. Так, наприклад, поруч із бессарабським містом Хинчешти фігурувала його радянська назва «Котовськ» (на честь його уродженця та революціонера – Григорія Котовського).

«Відповідь на мої запитання та сумніви знайшлася у «Відділі рідкісної та цінної книги» Національної бібліотеки Молдови. Саме там мною була знайдена одна з копій румунської карти, яка нас цікавить. При порівнянні двох варіантів джерел стало зрозуміло, що у випадку з картою, опублікованою Віктором Клиновським, йдеться не про оригінал, а про пізню її підробку, де якийсь «автор нашого часу» орфографічно осучаснив деякі географічні назви, а там, де він вважав за потрібне взагалі замінив старі найменування сіл, на нові», – пояснив незрозумілий факт історик.

За словами вченого, випадок із Камчиком, заміненим на Зорю, в історії з цією картою є показовим. Водночас в оригіналі румунської карти є споконвічно історична назва села Камчик, написана відповідно румунською транскрипцією другої половини XIX століття – «Сamciculu».

«Таким чином, представлений казус із румунською картою ще раз доводить те, що слід уважно (з часткою критичного аналізу) відноситься до матеріалів, які зараз масово ширяться просторами Інтернету. Це може призвести до помилкових висновків і навіть до фальсифікації історичних даних», – попередив Іван Думініка.