Боротися з необґрунтованими обмеженнями вилківським рибалкам допомагає ГО «Разом проти корупції»
«Держрибагентство могло б і саме нормально трактувати законодавство. І визначити, що витяг має статус документу, що визначає повноваження». Таку думку з приводу ситуації, що склалася навколо аукціонів з вилову водних ресурсів, висловлюють у своїх коментарях виданню «Південь сьогодні» учасники аукціонів, які зіштовхнулись з дискваліфікаціями з формальних причин.
Нагадаємо, нещодавно виконавчий директор ГО «Разом проти корупції» Михайло Серебряков розповідав про «прокол» в правилах організації таких аукціонів, який, на його думку, може серйозно вдарити по ринку та стимулювати доброчесних промисловиків приєднуватись до лав браконьєрів. Тоді ж про втрати, які рибалки понесли через недбалість чиновників, з нашою журналісткою поділилася керівниця ТОВ «Вилковський рибзавод» Ольга Білова.
Суть проблеми в тому, що учасників рибних аукціонів дискваліфікують за відсутність документів про підтвердження повноважень керівника, тоді як аналогічну функцію виконують витяги з реєстру, в яких зазначена уповноважена особа та які учасники аукціонів надають в обов’язковому порядку. І що гірше – через цю «дурницю» рибалки втрачають десятки тисяч гривень гарантійних внесків, каже Михайло Серебряков.
Ми розпитали Михайла про те, які ще «підводні» та «надводні» камені в українському законодавстві спіткають наших рибалок на шляху до спокійної роботи та про те, як ці ситуації можна виправити.
– Михайле, озвучену раніше проблему щодо штучного невизнання документів учасників аукціонів взагалі хтось якось вирішує?
– Неофіційно нам коментують «так, ми дамо роз’яснення». Але поки що офіційного роз’яснення від Мінекономіки ми не отримували. Має скоро бути… Питання елементарне, на відповідь двох тижнів, що пройшли, мало вистачити «з головою». Це дозволить до внесення змін у законодавство вирішити проблеми, принаймні тих, хто далі бере участь в аукціонах та має аналогічні так звані недоліки в документах.
– Що ще, на вашу думку, треба виправити в законодавстві, аби люди могли просто працювати, не витрачаючи нерви, сили та кошти на непотрібні речі?
– Ми запропонували внести кілька змін в Постанову Кабміну №1347 «Деякі питання здійснення спеціального використання водних біоресурсів».По-перше, ми, за аналогією з законом про закупівлі, пропонуємо надавати учасникам аукціонів 24 години або – це краще – три доби на те, аби додати необхідні документи, зробити потрібні виправлення, якщо їх забракував організатор аукціону. Тобто у рибалок має бути цей часовий «люфт», щоб їх не дискваліфікували через якісь несуттєві недоліки.
– А який зараз «люфт» є в цій процедурі?
– Ніякого. Ти дізнаєшься про те, що щось не підійшло, постфактум. І все. Ти втратив гроші, сплачені як гарантійний внесок.
– Що ще є «цікавого» в організації аукціонів, з чим треба боротися?
– Ми просимо внести правку про те, що до 31 жовтня мають бути затверджені всі ліміти. А всі аукціони щоб були проведені до 10 грудня. Тобто ліміти на новий рік мають бути встановлені завчасно. І до кінця грудня надані дозволи та підписані всі договори. Щоб з 1 січня вже можна було рибалити. А в нас зараз кінець січня (ми спілкувалися 31 січня – Авт.), а аукціони тільки почалися.
– Так, Ольга Білова мені розповідала, що у румун сезон риболовлі розпочинається з 1 січня.
– Мені теж саме розповідали. І от ми думали з рибалками та колегами, що з цим робити. І дійшли до очевидного, що треба адміністративним рішенням встановити кінцевий строк, коли мають бути встановлені всі ліміти, проведені всі аукціони, підписані всі договори, видані всі дозволи. Щоб ми тут, як невідомо хто, не відставали від румунів. У браконьєрів з цим проблем немає. В них «календарний» вилов починається, коли хочеться. А легальні рибалки в цей час… у незавидному становищі.
– Так, і при цьому браконьєрів чомусь не бачать контролюючі органи.
– Ми ще не дослідили практики патрулів, але в планах ця робота є. І з сімдесяти пунктів Постанови №1347 ми поки знайшли точки покращення для 10-15.
– Що ще цікавого та корисного для галузі риболовлі в ваших пропозиціях?
– Учасники ринку пропонують дані для науково-біологічних обґрунтувань для встановлення лімітів брати не за один, а за три роки. Тому що кожен вид має свої цикли розвитку. І, якщо ти робиш обґрунтування за даними року, то ти можеш натрапити на дуже вдалий, або дуже невдалий рік. Це викривлює загальну картину, і можна по окремому виду отримати або неадекватно маленький, або неадекватно великий ліміт. Тому має бути діапазон хоча б три роки.
– Так, з неадекватними лімітами наші рибалки стикаються…
– Ну і найголовніше в цій ситуації. Коли прийняли законопроект №7616, у нас почали лімітувати все підряд, навіть те, що лімітувати не потрібно – товстолоб, карась, оселедець… Позиція держави така – закон вимагає лімітувати кожен вид риби. Ми перечитали закон і зупинилися на визначенні «ліміт». Так ось, ліміт встановлюється на конкретний вид або групу видів. Це вже в Постанові №1347 вказується, що ліміт встановлюється на кожен вид. Тобто, у даному випадку, Кабмін вийшов за межі своїх повноважень.
Тобто постанову треба привести у відповідність до закону. І, як проміжне робоче рішення, вказати, які види риби у нас не лімітуються. До списку ми пропонуємо включити види, які не лімітувалися у відповідних ареалах у 2021-2022 роках, до ухвалення законопроекту №7616. І ось звідти ми зі співрозробниками від ринку переносимо цю інформацію в запропонований нами проєкт рішення, жодного виду як «отсєбятіну» не пропонуємо. Тобто наші рибалки вже вийдуть на один рівень з турецькими, молдовськими, румунськими колегами. Вони зможуть ефективніше заміщувати імпорт у нашому споживчому кошику, легально заробляти та сплачувати податки.
– А коли Кабмін розглядатиме ваші правки?
– Поки не знаю. Я цей документ віддав на розгляд сьогодні. Тепер ці правки треба відстоювати. Нам треба вирішити проблему необґрунтовано низьких лімітів та лімітів для видів, щодо яких їх не має бути.
Діана ГЕРГІНОВА
