Як громада Болградщини з ГО Rewilding Ukraine та заповідником «Асканія-Нова» відновлюватимуть природний комплекс Буджацьких степів
Між Буджацькою селищною радою, Біосферним заповідником «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН та громадською природоохоронною організацією «Rewilding Ukraine» підписано меморандум про тристоронню співпрацю задля збереження та відновлення природного комплексу Буджацьких степів, підтримки біорізноманіття, створення нових можливостей для соціально-економічного розвитку місцевих громад та розширення природоохоронної мережі в регіоні. Про це повідомляє видання «Південь сьогодні».
Про меморандум
Мета співпраці – обʼєднання зусиль для формування Центру відновлення степового біорізноманіття, який зосередиться на відновленні популяцій великих травоїдних тварин, гризунів, птахів і рептилій, які є невідʼємною частиною степових екосистем. Окрім цього, він слугуватиме осередком збереження природи, де розроблятимуться заходи з відновлення біорізноманіття та впроваджуватимуться екологічно стійкі практики управління степами, що допоможе у подальшому відновленні екосистем всієї країни.
Учасники меморандуму зауважують, що його підписання є важливим кроком у збереженні Буджацьких степів, зокрема Тарутинського степу, який входить до європейської Смарагдової мережі та є унікальним природним та культурним ландшафтом України та Європи. Вони також наголошують на важливості міжсекторальної співпраці між владою, науковцями, природоохоронною спільнотою та громадськістю задля сталого розвитку територіальних громад. В рамках співпраці буде використано унікальний досвід найстарішого степового заповідника «Асканія-Нова» зі збереження та відновлення степових екосистем.
Серед основних напрямків співпраці: відновлення пошкоджених ділянок Тарутинського степу за науково-методологічного супроводу фахівців Біосферного заповідника «Асканія-Нова», створення адаптаційних вольєрів для степових копитних (кулани, сайгаки, олені), гризунів (бабаків, ховрахів, хомʼяків) та птахів (дрохва, степовий журавель), відродження аборигенної української сірої худоби та сприяння сталому пасовищному скотарству. Крім того – збереження культурної спадщини, інтеграція історичних обʼєктів у туристичні маршрути та розвиток екотуризму. А також створення науково-дослідного полігону Біосферного заповідника «Асканія-Нова».
Детальніше про плани розповіли голова Бородінської громади Іван Кюссе, кандидат географічних наук, виконавчий директор ГО «Rewilding Ukraine» Олег Дьяков та кандидат біологічних наук, директор Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН, Віктор Шаповал.
Як зазначили підписанти меморандуму, в рамках його реалізації передбачено багато напрямків з розвитку як самої громади, так і Буджацьких степів. Для громади це, в першу чергу, залучення туристів, створення нових робочих місць та перспективи з впровадження унікальних місцевих бізнес-ідей з урахуванням полікультурності регіону, традицій та близькості до майбутнього Національного природного парку. Водночас для природоохоронців та науковців це можливість не тільки зберігати, а й відновлювати біорізноманіття, відпрацьовувати різні заходи й методи, які надалі використовуватимуть для відродження екосистем України, особливо мова йде про ті території, які були пошкоджені внаслідок російської агресії.
Зазначимо, раніше Олег Дьяков вже розповідав журналістам видання «Південь сьогодні» про роль Буджацьких степів для відновлення екосистем України та створення на цій території національного природного парку. Дещо детальніше ознайомитися з коментарями фахівця щодо особливої цінності цієї території можна у попередній публікації за посиланням.
Які перспективи вбачає громада
Щодо можливості такої співпраці науковці завдячують місцевій владі. Раніше Олег Дьяков зазначав, що зазвичай громади скептично ставляться до створення природоохоронних зон на своїй території. Однак голова Бородінської громади Іван Кюссе навпаки вважає це гарною можливістю не тільки потурбуватися про природу, але й створити нові робочі місця та залучити фінансування у місцевий бюджет.
«Цей меморандум, співпраця із заповідником «Асканія-Нова» – відповідає стратегії громади, яку ми затвердили, і постійно змінюємо залежно від обставин. Ми розраховуємо, по-перше, що це нові робочі місця. По-друге – це збереження природи. Більше двох років тому ми почали з ініціативи створення Національного природного парку «Буджацькі степи», зробили все можливе і неможливе. На сьогоднішній день документи знаходяться в Офісі Президента, чекаємо на відповідне розпорядження. Те, що «Асканія-Нова» у нас – це результати багаторічної роботи, співпраці. Я думаю, що ми будемо тією унікальною громадою, де будуть працювати два національні парки, дві екологічні установи, і це результат. Ми хотіли б збудувати сучасну європейську екологічну громаду, і ми впевнені, що до нас будуть приїжджати туристи, і вони вже приїжджають (…) Настав той час, коли ми маємо думати про створення робочих місць – це основне завдання. Тому що, вважаю, незабаром війна закінчиться, люди приїдуть з-за кордону, і їм потрібно мати робочі місця. А робочі місця для нас – це своєчасна заробітна плата в кожну родину, податки в громаду», – розповів Іван Кюссе.
Голова громади вірить, що у подальшому можливим є розвиток туристичної галузі у різних напрямках, наприклад: екологічному, культурному й гастрономічному. Зокрема створення нацпарку посприяє відкриттю нових закладів та попиту на крафтову продукцію.
«Ми бачимо, що є ініціатива мешканців – вони проявляють інтерес, готові вкладати кошти в розвиток окремих напрямків. Ми розуміємо, що там, де є турист, завжди буде попит на якісь крафтові речі».
Наразі громада вже працює над тим, аби отримати європейські гранти в напрямку розвитку туристичної галузі.
Крім того, Іван Кюссе зауважив на інших потребах у розвитку громади. Адже якщо казати про туристичні локації – необхідна відповідна інфраструктура й у тому числі – комфортний проїзд. У цьому питанні у громаді сподіваються зокрема та державну та обласну підтримку.
«Це буде сприяти тому, що їздити треба по гарних дорогах, вони не мають обриватися десь на початку нашої громади (…) Громада теж скаже, слухайте, до нас їздять люди зі всіх куточків, а ми не можемо показати, що ми нормальна громада і в нас порядок?» – підкреслив посадовець.
Буджацькі степи – унікальна територія: цінність та можливості, які бачать науковці
Директор Біосферного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Шаповал зауважує – Буджацькі степи – це найбільший масив степів, який зберігся на території України.
«Віддаємо належне громаді, яка змогла вберегти ці площі в такому стані. Ми не маємо іншої змоги знайти більш придатну територію для того, щоб тут функціонувала установа, яка традиційно займається вивченням, збереженням, охороною біорізноманіття Причорномор’я. Це дійсно унікальна територія».
Надалі важливим аспектом буде розбудова інфраструктури, аби науковці мали змогу працювати безпосередньо на території Буджацьких степів. Серед усього тут вбачають можливість відновлення популяції аборигенних видів копитних.
«Асканія-Нова» мала довгу історію співробітництва з природоохоронними організаціями в Україні, тому значна чисельність поголів’я тварин, які були вирощені в заповіднику «Асканія-Нова», реалізовувалась, обмінювалась і зараз перебуває на підконтрольній Україні території. Тобто фактично є можливість для відновлення генофонду, завезення плідників, і ми можемо працювати з певними окремими видами. Законодавство українське змінюється, тому ми будемо зосереджуватися саме на збереженні, відновленні популяції аборигенних видів копитних тварин – мова йде про аборигенні сільськогосподарські породи. Це в принципі нормальна практика, коли люди повинні навчитися цінувати своє. На жаль, дуже часто ми розуміємо, що втратили тільки тоді, коли вже сталася критична ситуація… Зрозуміло, що це потребує часу, розбудови інфраструктури, але теоретично поголів’я, яке зосереджене на підконтрольній території – є цілком реальний варіант роботи з ними саме тут, на цій території», – зазначив Віктор Шаповал.
До речі, значущим досвідом випуску диких тварин у Тарутинському степу були кулани – кілька років тому їх завезли на цю територію з заповідника «Асканія Нова», а вже зараз вони народжують дитинчат у дикій природі:
«Кулани, яких ви можете спостерігати в Тарутинському степу, як раз мають «асканійське» походження. Друга спроба їх завезення виявилась навіть більш вдалою, ніж перша. Дуже добре, що це вдалося, бо це було дуже ризиковано й практично на межі… Друга група куланів, яка дала плідне потомство, виїхала з заповідника «Асканія-Нова» буквально за два тижні до повномасштабного вторгнення. Добре, що це вдалося, й експеримент успішний. Тож, «Асканія-Нова», я сподіваюсь, вже не сприймається чужою на цій території» – каже Віктор Шаповал
Із захопленням про досвід реінтродукції куланів у Тарутинському степу згадує й Олег Дьяков. За словами науковця, саме цей приклад взяли за взірець згодом в Іспанії:
«Два роки тому на території Буджацьких степів, на території громади, Придунав’я, взагалі тієї частини Європи, вперше, мабуть, за 250-300 років, народилися перші куленята в дикій природі. Тобто це показує, що там, де є збережені такі ділянки природні, як «Тарутинський степ», можуть спокійно існувати, розмножуватись і виконувати свої екологічні функції навіть такі великі тварини, як кулани. Це унікальна ситуація, і завдяки такому прикладу тут вже пішла реінтродукція куланів в Іспанії, наприклад. Вони побачили також нашу організацію, об’єднання «Rewilding Europe».
Наразі це тільки початок шляху співпраці науковців та громади, однак деякими амбіціями учасники меморандуму вже можуть поділитись.
«Я сподіваюсь, що це початок співпраці переросте в набагато масштабніший проєкт. Тут є перспективи – територія дуже велика. Є величезні цілинні простори. При чому це не просто якась трансформована цілина, а цілина, яка реально представляє природоохоронний інтерес. Нічого подібного в таких масштабах в Україні не збереглося. Можливо, я дуже сподіваюся, що перша ділянка, яку «Асканія-Нова» отримає в постійне землекористування, не стане останньою, і ми будемо мати змогу диверсифікувати отакі територіальні осередки і будемо використовувати їх і для наукових досліджень насамперед, і для природоохоронних цілей, і з точки розу соціально-економічного розвитку регіону. Адже якщо говорити відверто, «Асканія-Нова» – це ім’я, відоме на весь світ, це бренд, і я дуже сподіваюся, що воно стане на користь розвитку громади», – розповів Віктор Шаповал.
Окрім підтримки на місцевому рівні, великі сподівання покладаються на допомогу міжнародних партнерів, зокрема європейських та інших світових природоохоронних організацій.
«Дуже сподіваємося на розуміння ситуації європейських і загалом закордонних партнерів і будемо активно включатися в пошук коштів для того, щоб розбудовувати тут. Тому що це дуже важливе питання, і воно, звичайно, потребує значних фінансових ресурсів. Розуміємо, що треба докласти максимум зусиль для того, щоб цей проєкт був реалізований в такому вигляді, за який було б не соромно», – додав директор Біосферного заповідника «Асканія-Нова».
Своїми мріями щодо майбутнього поділився виконавчий директор ГО «Rewilding Ukraine» Олег Дьяков:
«Моя мрія така: зараз ми спільними зусиллями створюємо практично центр, такий хаб, з відновлення біологічного степового різноманіття. Цей хаб розвивається, створюється певна інфраструктура, і дійсно це така платформа, де збирається багато науковців з різних країн, вони вивчають наш досвід, діляться своїм досвідом, і дійсно напрацьовуються різні можливості з відновлення саме степових екосистем… Далі, що дуже важливо: як на території Бородінської громади спільно почнуть працювати декілька установ. Ми створюємо екомережу, яка виходить за межі громади, кажемо про Буджак в цілому, тобто територія від Дунаю до Дністра – вся ця територія, включно із Молдовою, дійсно пронизана екологічними коридорами, які пов’язують різні природні екосистеми, що зберігаються, слугують людям, розвивається і туризм, і традиційні форми господарювання. Я думаю, що все це ми можемо реалізувати. І це не тільки приклад в Україні, це прекрасний приклад і для Європи, і для світу в цілому».
Іван Кюссе наголошує – дуже важливо опікуватися збереженням природно-заповідного фонду вже зараз:
«Я декілька років тому звернув увагу на те, що Європа намагається у приватних осіб викупити земельні ділянки для створення природно-заповідних територій. Ми цю межу не пройшли, ще не пізно, тому сформувати природно-заповідний фонд ми маємо за рахунок державних земель, поки у нас є така можливість. Без цього ми не можемо рухатися, тому що не буде балансу».
На цьому моменті у деяких може постати питання – чи доречно цим займатися під час війни? Вже неодноразово його чув директор ГО «Rewilding Ukraine», тому вирішив заздалегідь надати пояснення:
«Я думаю, ми сьогодні не можемо оминути питання війни. Те, що ми зараз всі разом створюємо, цей майбутній центр потужних установ – все це практично про подальше повоєнне відновлення України. Тому що ті тварини, які завозилися із заповідника «Асканія-Нова», вони збережені, розмножуються тут, і, я думаю, вони також будуть слугувати тим джерелом біологічного розмаїття для повоєнного відновлення деокупованих територій. Тому що ви всі бачите, яка шкода завдається не тільки людям й інфраструктурі – потерпають тисячі гектарів найцінніших природних об’єктів, сільськогосподарських угідь, все понівечено і потребує відновлення на десятки років. Тому саме такий центр, про який ми зараз говоримо, буде слугувати важливим рушієм відновлення степових екосистем на деокупованих територіях в майбутньому».
До відновлення території Буджацьких степів планують підходити комплексно. Наприклад, як пояснив Олег Дьяков, це й налагодження харчового ланцюга:
«Ми фокусуємось на таких тваринах, як великі травоїдні: кулани, олені, лані, свійські тварини, які випасаються на цих територіях, тварини, які формують умови саме ґрунту і слугують основою для харчових ланцюгів. Повернення цих тварин приверне сюди увагу зокрема великих хижих птахів, як беркут та інші. Це дійсно важливо саме розглядати відновлення через ревайлдінг – тобто відновлення в комплексі, і тварини – рушії цих процесів».
До речі, у майбутньому, зі слів директора Біосферного заповіднику «Асканія-Нова», на території Буджацьких степів може бути інтродукований червонокнижний кінь Пржевальського, якого розводили у заповіднику. Свого часу саме засновник Біосферного заповідника «Асканія-Нова» Фрідріх Фальц-Фейн зіграв ключову роль у збереженні цього дикого виду коня.
«Він впізнаваний, цей вид занесений до Червоної Книги України, і я привідкрию попередні домовленості: в перспективі, це один із тих видів, які планується реінтродукувати на території Буджацького степу», – поділився Віктор Шаповал.
Виконавчий директор ГО «Rewilding Ukraine» Олег Дьяков додав, що тільки завдяки такій співпраці бажані результати є реальними:
«Тільки коли йде співпраця, підтримка і з боку громади, коли є можливість залучати фахівців, науковців світового рівня, дуже активні громадські діячі – ось там ми бачимо гарні результати. І може навколо проходити багато змін: адміністративних та інших, але коли є така тристороння підтримка, то дійсно ми можемо казати про гарні досягнення, і сьогоднішній день, я думаю, стане черговою ланкою в майбутньому процвітанні громади, тому що збереження степу – це не тільки про екологію, тварин, це також і про людей, в першу чергу, про збереження традицій, культури. І тільки коли всі ці компоненти збираються разом, тільки тоді ми можемо казати про комплексний успіх, і ми цього прагнемо. Впевнений, що всі разом ми зможемо досягти такого успіху».
Амєлія МИЙНОВА
