Впевнений, що рішення піти на фронт було єдино вірним: військовий, що втратив на Бахмутському напрямку ногу, мріє прогулятися Львовом
Роман Сирота – 37-річний захисник, що втратив на фронті ногу і нині відновлюється після поранення в Національному реабілітаційному центрі «Незламні». Наразі військовий мріє стати на протез та здійснити пішу прогулянку історичним центром Львова. Історію Романа розповіли на сторінці Національного реабілітаційного центру «Незламні», передає інформаційна агенція «Юг.Today».
«Краще померти з автоматом в окопі, ніж вдома під ковдрою», -так вважає Роман, який до початку повномасштабного вторгнення працював продавцем-консультантом, а після – добровільно пішов за захист України.
Спершу військовий боронив від окупантів підступи до столиці, а згодом воював уже на Сході: на Лиманському та Бахмутському напрямках. На останньому торік у листопаді Роман і отримав важке поранення. Тоді посеред ночі ворог поцілив по українських позиціях з автоматичного гранатомета, а боєприпас приземлився біля Романа і скалки гранати посікли йому ногу. Захисник самостійно наклав собі турнікет, проте евакуюватися не міг – працювали ворожі дрони. Водночас розумів, що зі світанком шанси вибратися ще мізерніші. На щастя, здійнявся туман, який паралізував роботу ворожих безпілотників, і поранений боєць зміг вийти з окопу і рушити до точки евакуації. Стрибав, повз, а коли вже не міг, то тягли побратими – просто за лямки бронежилета.
Через 7 годин після отримання поранення Романа вдалося доправити до стабілізаційного пункту. Проте накладений турнікет пробув на нозі надто довго – кінцівку довелося ампутувати. Боєць каже, що був до цього морально готовий. Після лікування у Дніпрі та Києві, на реабілітацію Романа скерували до Львова – у Центр «Незламні».
«Спершу наш пацієнт дуже потерпав від фантомного болю. Таке часто трапляється після ампутацій. Річ у тім, що мозок подає неправильні сигнали і людина продовжує відчувати фізичний біль у кінцівці, якої вже немає. Фантомні болі лікуються за допомогою психотерапії, фізичної терапії та медикаментів», – зазначають працівники Центру.
Роман каже, що не міг нічого робити, навіть спати, проте зараз завдяки лікуванню почувається краще:
«Я не міг робити нічого – навіть нормально заснути. Фантомні болі я спочатку відчував на 8 балів з 10. Нині ж – лише на 2 бали. Терапія, яку надають мені тут спеціалісти, допомагає».
Попри втрату ноги, біль, тривале лікування та реабілітацію, Роман зазначив, що ні про що не шкодує. Впевнений, що його вибір у березні 2022 року був єдино правильним:
«Якби я знав на початку війни, що втрачу кінцівку, втрачу ногу – я б все одно пішов воювати».
Наразі захисник хоче скоріш отримати протез, щоб прогулятися історичним центром Львова, де знаходиться центр. Каже, що раніше йому ніколи не випадала нагода побувати у цьому місті, тож, коли опанує ходьбу на штучній кінцівці, перше що зробить – піде на екскурсію.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
