Воїни 39-ї одеської бригади провели унікальну операцію на території рф
Бійці роти вогневої підтримки 39-ї окремої бригади берегової оборони провели унікальну операцію, яка дозволила українським піхотинцям штурмувати ворожі позиції під надійним прикриттям. Про деталі «пригоди УАГ у росії», специфіку фронту на Сумщині й чому без вправних та вмотивованих людей навіть найкраще озброєння нічого не варте – розповів в інтерв’ю телерадіостудії МО України «Бриз» військовослужбовець 39-ї ОБрБО на позивний «Філософ», передає видання «Південь сьогодні».
Нагадаємо, цьогоріч 126 окрема бригада територіальної оборони міста Одеса увійшла до складу 30-го корпусу морської піхоти як 39-та окрема бригада берегової оборони.
«Філософ» пояснив, що на Сумському напрямку піхотинці постійно перебувають під загрозою ворожих штурмів. Відповідно, з’являються такі нюанси, як рухомість позицій. На відміну від Херсонського напрямку, більшу роль тут відіграє бронетехніка. Також на ведення бойових дій впливає ландшафт, у даному випадку – наявність лісів.
«Як і по всій лінії фронту, ви зараз можете чути, що вони (військові рф – Авт.) працюють малими групами – дві-чотири людини, іноді більше, і намагаються просуватися. Тут це спрощується для них наявністю лісів, тому що тут більше вірогідність прихованого пересування. Але, з іншого боку, оборону в лісі також набагато простіше тримати, тому що тут не такими дієвими є, наприклад, FPV-дрони і багато інших факторів. Тому десь можна вибудувати паритет. Але тактика така сама, як і по всій лінії фронту – просто йдуть м’ясом, малими піхотними групами».
Найбільше військовий пишається вдалою операцією, яку проводив підрозділ роти вогневої підтримки. Бійці підрозділу пронесли на територію росіян мобільний автоматичний гранатомет УАГ-40, попередньо розібравши його на частини. Група пройшла величезну відстань зі зброєю та БК, завдання було надзвичайно ризикованим і таким самим зухвалим.
«Я не буду конкретний бій виділяти, але досить важкі для нас події, але і героїчні з боку піхоти – це як вона мужньо билася на території росії, в районі Демидівки і Попівки. Найбільше, чим я пишаюсь за період, коли ми заходили на територію росії – конкретно мій підрозділ, рота вогневої підтримки, провела унікальну операцію. Ми затягнули УАГ-40, це автоматичний гранатомет 40х53, на територію противника, і підтримували безпосередньо штурмові дії, наші штурмові дії, а потім вже відбивали штурми противника на території росії. Тобто ми рухалися з нашою піхотою. Хлопці, група з восьми людей, по чотири міняли одне одного, проходили досить шалені відстані, дуже сильно ризикували, але самовіддано виконували завдання. Особливо велику роль зіграли на початках, як ми заїхали сюди, коли нам вдавалося продавлювати противника за допомогою УАГа – це дуже сильна зброя. І мої хлопці проявили себе просто космічно. Вони показали свій професіоналізм на найвищому рівні. Це та операція, якою і дійсно пишаюся, яку ми спланували, продумали, попри важку логістику, розібрали той УАГ на частини, хлопці змогли його перенести і змогли дати результат. Шалений результат», – розповів «Філософ».
Унікальність і важкість цієї операції полягала в тому, що такий засіб для ефективної роботи передбачає досить близьку логістику, тобто підвіз боєприпасів. Бійці ж проходили три-три з половиною кілометри пішки, несучи все на собі – через бажання нищити ворога та мститися за полеглих побратимів.
«Щоб ви могли собі уявити, один цинк боєприпасів – це 32 гранати, він важить в районі 15-16 кг. Щоб ефективно працювати, тобі треба хоча б п’ять цинків на день. Скільки одна людина може понести? Враховуючи, що коли вона заходить на позицію, вона має нести з собою свою особисту амуніцію, їжу і так далі. Ще в перші рази, коли вони заходили, вони заносили саму зброю. Це ще в районі 40 кг – коли ми це повністю зібрали», – пояснив військовий.
Друга складність – позиція була під щільним прицілом ворога.
«По нашій позиції прилетіло чотири КАБи (керована авіаційна бомба – Авт.) – по позиції УАГ-40. Але хлопці не розгубилися. Їм знесло укриття, слава Богу, не прямо по ним, але хвилею просто позносило все. Вони знову відкопалися, і наша піхота знову билася, і наші вогневі засоби працювали також, прикриваючи. Взагалі унікальна операція».
І навіть відступаючи, українські бійці, попри ризики, перебуваючи під обстрілами, винесли цю зброю з собою.
«Навіть не кинули цю зброю, наскільки вони її цінували, а винесли її з собою. Хоча, чесно кажучи, я розумів, що їм буде дуже важко, і я казав, що якщо не зможуть нести – я, як командир, дав добро підірвати її просто, щоб не дісталась противнику. Але на виході я дізнався, що вони її винесли. І зараз цей УАГ лежить у нас як дещо величне й історичне».
Також «Філософ» відзначив станковий протитанковий гранатомет, який допоміг досягти успіху у бою з противником:
«В першому етапі окрім УАГа чудово себе проявляв СПГ (станковий протитанковий гранатомет – Авт.). От приклад: нещодавно ми відбили штурм одним влучним пострілом. Контакт був на відстані 25-30 метрів, наших піхотинців намагалися взяти в кліщі. Уже жоден засіб не може працювати. Але я впевнений у своїх людях, і ми працюємо. Ми трошечки підійшли, і два постріли влучили в зону, і заходить один прямо над головами противника. І противник відступає».
Водночас військовий зауважив – мова йде не про ідеальну зброю, а про професійних вмотивованих бійців, які можуть використати її найкращим чином. «Філософ» поділився, що пишається і захоплюється воїнами, деякі з яких виконують важкі бойові завдання з першого року повномасштабного вторгнення:
«Ідеальна ця зброя? Та не ідеальна, але коли нею володіють топові люди навчені, тоді навіть щось старе, поганеньке, воно стає хорошим. В мене в роті були і є досі абсолютно унікальні люди, як я кажу – топові люди з великими серцями і з великими яйцями. Це правда. Я пишаюся, що з ними знайомий, що командую і командував ними. Нас вже не так багато залишилось, на жаль, з різних причин. Але це люди, які ще воюють з 22-го року. І я безмежно захоплююсь цими людьми, тому що стільки часу виконувати бойові завдання і як піхотинець, і вогневими засобами і так далі – це треба мати безмежну силу духу і глибину людську, щоб не зламатися і працювати. Це мене багато в чому захоплює, і навіть коли були найважчі тут періоди, коли було багато в чому огидно – ці люди надихали продовжувати, не впасти й працювати».
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – скриншоти з відео на Ютуб-каналі телерадіостудії МО України «Бриз»
