Військовий, що втратив на війні ногу, планує повертатися до лав ЗСУ заради майбутнього маленького сина

Олександр Рясний – захисник, що боронить Україну з 2014-го року, та на десятому році війни під час виконання бойового завдання втратив кінцівку. Наразі він відновлюється та протезується у Національному реабілітаційному центрі «Незламні», на сторінці якого поділилися історією бійця, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Захисник – уродженець прифронтового міста Оріхів Запорізької області, яке окупанти методично стирають з лиця землі. Тож, ще у 18 років Олександр пішов на військову службу за контрактом, а згодом поповнив лави Національної гвардії, пройшов АТО, ООС і зрештою – повномасштабне вторгнення, на момент якого вже став командиром батальйону та воював на рідному Запорізькому напрямку. Там військовий захищав найцінніше – дружину та маленького сина, які були у Запоріжжі.
Минулого року у вересні Олександр отримав важке поранення під час артилерійського обстрілу:
«Відпрацювавши на позиціях, ми мали змінитися з побратимами. Саме в той час почався артилерійський обстріл ворогом. Я почув гучний вибух і впав. Мені розірвало ногу».

Уламок снаряда пошматував стегно захисника. Він втратив близько двох літрів крові. У важкому стані Олександра доправили до найближчого шпиталю, де він провів два тижні в реанімації. Щойно лікарям вдалося стабілізувати стан захисника, його скерували далі – до Львову – у Центр «Незламні».
Спочатку хірурги гоїли рани військового та формували куксу, аби згодом встановити сучасний протез. Водночас з Олександром вже починали займатися фізичні терапевти, а підтримку надавали дружина та син, які також наразі у Львові.
На щастя, зараз захисник на етапі активної реабілітації і протезування, для нього вже виготовили тимчасову штучну кінцівку, на якій він вчиться ходити.
«Я для себе зрозумів, що мене вкрай сильно мотивують маленькі успіхи. Я потроху рухаюся до своєї мети»
Олександр прагне вільно користуватися протезом, аби мати змогу повернутися у стрій та продовжити боротьбу, а також мріє з дружиною про ще одну дитину – донечку.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА