В Софії презентували календар, створений дослідником із Болградського району
В Національному етнографічному музеї при БАН (Болгарська академія наук) презентували створений в Україні Болгарський Бессарабський календар на 2025 рік. Про це на своїй сторінці у Фейсбук розповів головний асистент секції «Історична етнологія» Інституту етнології та фольклористики з етнографічним музеєм БАН Галін Георгієв, передає видання «Південь сьогодні».
До заходу, організованого культурно-просвітницьким товариством зв’язків з бессарабськими і таврійськими болгарами «Родолюбец» («Родолюбець»), онлайн з села Кубей Болградського району долучився головний організатор і творець календаря Олександр Полібза. Молодий і захоплений дослідник, колекціонер, збирач старовинних речей і борець за збереження традицій болгар і гагаузів у Буджаці розповів про свою творчість і про свою багату колекцію артефактів – костюмів, прикрас, тканин, фотографій.
Гортаючи календар сторінка за сторінкою, Олександр показав кожну з фотографій за 12 місяців року на екрані зі свого будинку в Кубеї. На кожній з них зображені традиційні народні костюми та відповідна атрибутика до цих костюмів. Глядачам Олександр розповів про оздоблення, функцій, матеріали і крій костюмів. Наприклад, він звернув увагу на так зване «зап’ястя» – металеву прикрасу для нареченої з Твардиці в Молдові, «кюстекіт» – подібну прикрасу з таким самим призначенням із села Санбатир (село Виноградне Кубейської громади – Ред.), «голки», якими прикрашали шапки колядників у селі Бургуджи Арцизької громади та інші цікаві атрибути.
«У залі музею в Софії одночасно виступили молоді музиканти із сіл Кубей, Чийшій (Городнє) і Пандаклій (Оріхівка) Болградського району, які закінчили навчання згідно з Указом 103 Ради міністрів і зараз проживають у Болгарії. Акордеоніст і співак Денис Колєв представив старовинну чийшійську баладу «на трапезу», якою продемонстрував завидний вокальний талант і вміння стильно і красиво виконувати протяжні, нерозмірні пісні бессарабських болгар. З’явився Дмитро Труфкін із Кубея зі своїм тромпетом, чиї трелі відлунювали у фойє колишнього царського палацу. Знову на баяні виступав наймолодший із музикантів – Костя Іванов з Пандаклії.
У ролі почесної «господині» свята виступила Марія Богданова з молдовської Твардиці. Ми із задоволенням спробували міліну с «кисметами» («удачами» – Ред.), солодкий коровай, смачні «гушкі» (голубці з виноградного листя – Ред.). Марія познайомила нас із деякими ритуалами, які супроводжують зимові обряди болгар у Бессарабії: окурювання димом святкового столу з кутею, читання молитви, розламування міліни та її роздача домочадцям. Марія принесла і подарувала Товариству «Родолюбец» в особі одного з його найстаріших членів – Бай Бориса Войнова ікону Божої Матері.
Жовтим теплом сяяв на столі таврійський «тиквеник» (вертута з гарбузом – Ред.), виготовлений золотими руками мами Люби Кари з села Богданівка на Запоріжжі. Її родина – дві доньки Наталія Ромалійська та Людмила Стеблецька, як і її онука Анастасія – теж долучилися до підготовки та проведення нашого вчорашнього заходу. Фотографіями, які ми тут публікуємо, ми завдячуємо наймолодшій учасниці нашої компанії, а саме нашій Настеньці – чудовому фотографу, актрисі та співачці.
Особлива подяка за телеміст з Бессарабією Петару Дойчеву – музиканту, композитору та нашому вірному супутнику», – написав Галін Георгієв.
Придбати календар із зображенням красивих і стильних традиційних костюмів болгар з Бессарабії, можна, зв’язавшись з його творцем Олександром Полібзою.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
