В селі Суворовської громади з залишків старих будівель створили місцеву пам’ятку (відео)

Самі спроектували, самі побудували, та ще й матеріал знайшли безкоштовний. Так стисло можна розповісти історію появи в селі Острівне Суворовської громади нової «чешми». Слово «чешма» з болгарської зараз перекладають як «фонтан», але споконвіку так називали обладнане місце, де набирали джерельну воду.
Саме така вода йде самопливом до нової архітектурної споруди, яка нещодавно з’явилася у центрі села. Водозабезпечення для Острівного, як і для багатьох сіл навколо, – тема дуже болісна. Тому й прибуток від роботи додаткового джерела доходів місцевої церкви вирішили віддати саме на будівництво цього об’єкту.
Будували, розповідає одна з активісток села, Дар’я Добрєва-Полякова, власними силами. Навіть проектували самі – ескіз майбутньої споруди намалював чоловік Дар’ї – Петро Добрєв.

А найцікавіше те, що для будівництва використали матеріал, який багато років відслужив своїм колишні господарям. З одного з покинутих будинків взяли вапняковий камінь. Ракушняк потрібного кольору та форми вибрали зі старого фронтону та такого ж давнього паркану.


Улук – кам’яне корито, з якого раніше напували худобу, – теж знайшли у покинутому дворі. Ще на одному фронтоні занедбаного будинку примітили парні кам’яні виступи. Їм теж знайшли застосування. Кам’яна «подушка» колись була парканом, а арка прикрашала хвіртку до двору.


Прикрасили чешму барельєф-зображення та кам’яна статуя ангела, дбайливо зроблені багато десятирічь тому господарями, що будували затишні хати для своїх родин. В якості оздоблення використали і верхівки колон, що були встановлені на краях паркану та воріт одного з місцевих дворів. Останнім штрихом стали церковні хрести, які збереглися після заміни покрівлі дзвіниці біля храму.



До речі, і побудували чешму у дворі церкви, аби люди, що приходять за водою, могли тут помолитися.

Ось так старі будівельні матеріали отримали друге життя, а місцеві мешканці – джерело води та споруду, яка милує око і привертає до себе увага гостей села.
Діана ГЕРГІНОВА