В Одесі еколог розкритикував висновки екоінспекції щодо причини масової загибелі морських коників
Наприкінці січня на узбережжі Чорного моря в Одесі було виявлено масовий викид загиблих червонокнижних морських коників. Днями у Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу повідомили про результати лабораторних досліджень та найбільш імовірну причину цієї події. Однак, на думку еколога та громадського діяча Владислава Балінського, такі висновки не відповідають дійсності, а саме обстеження, проведене екоінспекцією, було здійснено неналежним чином, передає видання «Південь сьогодні».
Нагадаємо, після виявлення загиблих морських коників на узбережжі, екоінспекція провела обстеження прибережної зони та відбір проб морської води для лабораторних досліджень. Також в установі звернулися до фахівців ДУ «Інститут морської біології НАН України» для отримання науково обґрунтованого висновку щодо можливих причин події. За результатами аналізу, наданого науковцями Інституту, ймовірність токсичного забруднення водного середовища як причини загибелі морських коників оцінили як вкрай низьку. Найбільш імовірною причиною масового викиду загиблих особин фахівці називають потужний шторм південно-східного напрямку, що передував події. Детальніше про висновки екоінспекції ми писали у попередній публікації – за посиланням.
У своєму дописі Владислав Балінський наголошує, що звіт екоінспекції про відсутність хімічного забруднення не коректний, адже проби води були відібрані лише з поверхні води. Зокрема йдеться про вірогідність наслідків забруднення Чорного моря в результаті масштабного розливу олії, який стався наприкінці минулого року під час російської атаки по портовій інфраструктурі.
«Морські коники (Hippocampus guttulatus) взимку перебувають в Одеській затоці у стані фізіологічного торпору (зимова сплячка) на глибинах 10–15 метрів, фіксуючись на мідійному субстраті кам’янистих гряд (банок). Забруднювач — полімеризовані тригліцериди (олія) — внаслідок адсорбції пелітової фракції мулу формують ліпідно-мінеральні агрегати (LMA), щільність яких вища за морську воду. Це робить їх гравітаційну седиментацію (осідання на бенталь) неминучою. Шукати сліди олії на поверхні після того, як вона тижнями осідала та проходила гідродинамічну сепарацію вздовж кам’яних банок — це свідома фальсифікація роботи», — пише еколог.
Також він зазначає, що перелік показників у звіті екоінспекції не дозволяє скласти остаточні висновки про наявність забруднення у даному випадку. Нагадаємо, у відповідному звіті йшлося про дослідження вмісту завислих речовин, заліза загального, азоту амонійного, нітратів, нітритів, фосфатів, показників розчиненого кисню, біохімічного споживання кисню (БСК₅), рівня pH та солоності — усі показники перебували у межах допустимих концентрацій. Також у досліджених пробах води не виявили сірководень.
«Перелік показників у звіті (залізо, азот амонійний, нітрати) стандартний для побутових стоків, але абсолютно марний для виявлення екотоксикологічного удару ліпідними конгломератами. Де результати гістології зябрового апарату загиблих особин? Де хроматографічний аналіз тканин на наявність ліпідних полімерів? Де аналіз мідій середземноморських (Mytilus galloprovincialis) — активних фільтраторів, які є головним «архівом» події?» — зауважує Владислав Балінський.
Еколог вважає хибною версію загибелі коників внаслідок шторму.
«Офіційна версія стверджує, що «низька рухливість» через холод призвела до відриву від субстрату. Це фундаментальне нерозуміння фізіології іглицевих (родина риб, що зокрема включає морських коників – Авт.). Торпор — це гіпометаболізм (сплячка). При падінні температури води нижче T < 8 \dots 10^\circ C (8-10°C – Авт.) коники переходять у стан зимового заціпеніння. У цьому стані механізм фіксації чіпкого хвоста стає пасивним «біологічним замком». Здоровий коник у стані торпору тримається за субстрат не за рахунок активних рухів, а за рахунок структури хвоста, що діє як механічний капкан. Зірвати його «холодом» неможливо — він еволюційно адаптований зимувати при +2 \dots +5^\circ C (+2…+5 °C – Авт.) протягом місяців».
Також він додав, що погодні умови не є фактором, що призвів до загибелі морських коників, адже в такому разі схожі випадки траплялися б при кожному зимовому штормі. Крім того, на думку еколога, загинули вони ще задовго до цього шторму:
«Версія про те, що шторм Південно-Східного напрямку «відірвав» коників, розбивається об один факт: відсутність макрофітів (трави) та субстрату у викиді. Якби енергія течії була достатньою, щоб розімкнути м’язовий замок хвоста здорового коника, вона б вирвала і субстрат — мідії, разом із бісусом або макрофіти (Zostera marina, Cystoseira). Оскільки на березі лише «чисті» тіла — коники були мертві або паралізовані задовго до шторму внаслідок хронічного токсикозу та обтурації пучкових (лофобранхіальних) зябер».
Разом із цим, Владислав Балінський вважає набагато більш імовірною версією загибель морських коників внаслідок розливу олії, водночас як течія лише винесла на берег нежиттєздатні особини. За гіпотезою еколога, після розливу олії у грудні 2025 року, згодом вона полімеризувалася та осіла на дно. Ліпідні агрегати накопичувалися у придонних пастках уздовж кам’янистих гряд — місць концентрації біоти. Протягом кількох тижнів відбувалося поступове ураження зябер, гіпоксія та втрата м’язового тонусу.
Наостанок він наголосив на вимозі повноцінної токсикологічної експертизи донних організмів:
«Причина імітації від «екологів» — страх відповідальності за ігнорування збору олії після грудневого розливу. Ми не дозволимо списати екоцид на «погану погоду»! Вимагаємо професійної токсикологічної експертизи бентосу!» —пише Владислав Балінський.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
