В Ізмаїлі знищили продукти, призначені для благодійних обідів: чи покарають винних
Про благодійний фонд «New Life Izmail» неодноразово чули багато мешканців та гостей міста. Його волонтери – послідовники церкви «Одна надія» – роками надають допомогу людям, які потрапили у скрутне життєве становище. З початком повномасштабного російського вторгнення команда фонду почала опікуватися переселенцями, а також збирати та відвозити допомогу до населених пунктів у прифронтових зонах.
Для своєї діяльності – і релігійної, і благодійної – організація орендує приміщення у підвалі багатоквартирного будинку за адресою проспект Миру, 2. Тут проходять служіння, сюди приходять нужденні, тобто місце людне, і до візитерів мешканці будинку вже, навряд чи, прискіпливо приглядаються. А от вчора ввечері варто було б це зробити. Але це за умови, якщо дійсно винні сторонні.
Із розмови з пастором церкви Яном Гросу журналістка інформаційної агенції «Юг.Today» дізналася, що кількома днями раніше учасники організації вирішили зробити у найманому ними приміщенні невеликий ремонт. А поки він триватиме, деяке обладнання та меблі перенесли у приміщення навпроти. Хазяйка залюбки дозволила ним користуватися стільки, скільки буде потрібно. Приміщення раніше не використовувалося, через нього саме проходять стічні труби, тож прилаштувати його під щось досить важко. Тому, перш ніж там складати речі, довелося спочатку повикидати мотлох: пляшки, трупи кішок, саморобні прилади для вживання «трави». Повикидали, попідмітали, постелили плівку, картон.
«Слава Богу, що ми не всю апаратуру туди перенесли. Найбільш цінне закрили в іншому своєму приміщенні. Але туди ми занесли продуктові набори, хороші такі набори, які були призначені для приготування соціальних обідів. Такі заходи ми влаштовуємо щоп’ятниці», – розповідає пастор.
Бачити, як відбуваються ці обіди, можуть у дні проведення всі перехожі на проспекті. Адже авто з готовими стравами стоїть біля тротуару неподалік від зупинки маршрутного транспорту. Під час заходу нужденним також роздають одяг. А ще волонтери безкоштовно роблять їм стрижки.
Вчора ввечері Ян разом з помічниками їздив до міста Татарбунари. Звідти вони теж привезли допомогу у вигляді продуктів. Повернулися пізно, близько одинадцятої.
«Те, що ми побачили, це, як то кажуть «жесть». Жахіття, повне жахіття! Порозбивали все, повивертали, порізали стільці… Якісь нелюди. Я розумію, крадій прийшов, узяв там щось тихесенько… Ну візьми там якийсь пакет харчів, нема питань. Але це просто вандалізм. Незрозуміло, чи людина душевно хвора, чи має на нас «зуб»…» – ділиться роздумами пастор.
Керуючий будинком, до якого звернулися за допомогою волонтери, порадив їм «у всьому розбиратися самим».
«Коли почалася війна, він прибігав просити можливості влаштувати в нас сховище, бо в нас чистенько і обладнано. А коли в нас таке сталося, він навіть не прийшов подивитися», – констатує Ян.
Чи міг це зробити хтось з жителів самого будинку? Стверджувати ні пастор, ні ми не можемо. Чи може таку підозру виказати поліція? Мабуть що так. Але це лише припущення.
«Всю війну ми допомагаємо людям. Годуємо, надаємо одяг, гігієнічні засоби, ліки. Допомагаємо військовим, відвозимо продукти на фронт… Мешканцям будинку ми заважаємо. Влітку ми поставили у дворі батут для дітей. І мешканцям заважало те, що вони тут граються безкоштовно. На початку війни їм заважало, що в них під вікнами постійно ходять люди. Це ті, хто приходив до нас за допомогою. Нам погрожували виламати двері. До якогось моменту… А саме до того часу, коли влітку почалися обстріли дронами. Потім всі почали в нас ховатися», – згадує Ян.
Пастор каже, що часто бачить в соцмережах дописи про те, що десь хтось щось ламає, зриває, трощить, краде.
«Таким людям теж потрібний Бог…», – впевнений він.
У волонтерів з орендованого ними приміщення теж нещодавно вкрали мікрохвильовку. Тоді до поліції пастор не звертався, зараз правоохоронців викликав. Але не впевнений, що це чимось допоможе.
«Ми заяву написали. Але виходить, що ми неправі, бо тримали свої речі в приміщенні, яке нам не належить. Навіть якщо когось знайдуть, обмежаться усним зауваженням. А те, що майно постраждало, то таке…» – з жалем каже пастор.
Цікаво, чи бачили жителі будинку когось підозрілого вчора ввечері під своїми вікнами? Чи знов, «моя хата з краю» і «самі винні»?
Діана ГЕРГІНОВА
