В Ізмаїлі відкрився офіс «Зроблено в Україні»: як фахівці допомагатимуть малому бізнесу та які існують грантові програми
Вчора, 17 квітня, на базі Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості відкрився офіс «Зроблено в Україні». Наразі це вже 84-й такий офіс державної програми підтримки в Україні, а до кінця поточного року їх планують відкрити 100. Варто зазначити, що це також один з 13-ти офісів, відкритих за підтримки уряду Японії. Під час заходу детальніше про ініціативу розповіли директорка Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк та керівник проєктів ПРООН в Україні Максим Борода, також серед тих, хто висловив свої думки щодо відкриття офісу в Ізмаїлі – керівниця Центру «Розвиток КСВ» Марина Саприкіна, голова правління Одеської обласної організації роботодавців Костянтин Журавель, директор Одеського обласного центру зайнятості Микита Коренєв, представники місцевої влади та Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості, повідомляє видання «Південь сьогодні».
З початком повномасштабного вторгнення зміни серед усього відбулися на ринку праці України, що створило нові виклики як до самих працівників, так і для роботодавців й держави в цілому. У зв’язку із цим, за словами Юлії Жовтяк, виникла потреба у перегляді «філософії» роботи центрів зайнятості. Наприклад, порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення, зареєстрованих безробітних було більше, й робота центрів зайнятості переважно була зосереджена на працевлаштуванні цієї категорії людей. Водночас зараз великий акцент робиться на розвитку мікро- та малого бізнесу, діяльність якого в умовах повномасштабної війни ускладнилась. Зокрема існує багато реколованих підприємств, тих, чий бізнес постраждав внаслідок бойових дій, подекуди існує проблематика нестачі фахівців зокрема внаслідок доєднання великої кількості українців до лав ЗСУ. Крім того, допомоги з працевлаштуванням або створенням бізнесу потребують ветерани й ветеранки, внутрішньо-переміщені особи, люди з інвалідністю та інші. Звернули увагу й на підтримці жінок на українському ринку праці – як жіночого бізнесу, так й опануванні так званих «чоловічих» професій.
Отже, що може запропонувати офіс «Зроблено в Україні»? По-перше, нагадаємо, що саме в рамках цієї програми на полицях наших магазинів з’явилося маркування вітчизняних товарів, адже робота офісу, знову ж таки, націлена на підтримці українського бізнесу. Звернувшись до такого офісу, можна отримати фахові консультації, дізнатися про всі урядові та регіональні програми, якими можна скористатися одночасно. Раніше директор Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості Володимир Довгаль зауважував –йдеться не тільки про різні державні програми, а й ті, які надають громадські та інвестиційні фонди з-за кордону. Мова йде про корисні можливості для підприємців або тих, хто тільки планує ними стати, а також робітників: це й грантові програми, можливості навчання та підвищення кваліфікації. Звісно, що усі грантові й не тільки програми мають певні умови, тож фахівці офісу не тільки консультують, а й супроводжують під час заповнення заявок та написанні бізнес-планів на отримання гранту.
За консультацією з таких питань до офісу може звернутися будь-хто. При цьому фахівці наголошують на тому, що особливо будуть раді зустріти та допомогти на цьому шляху ветеранам та ветеранкам. Та й загалом жителів регіону закликають не боятися приходити та отримувати такі консультації, дізнаватися про діючі програми. Зокрема директорка Державного центру зайнятості згадала про такі програми, як «Власна справа», «5-7-9», «єРобота», компенсація 25% вартості за придбання сільськогосподарської техніки українського виробництва, гранти на переробну промисловість.
«Зокрема коли ми створювали філософію таких офісів, ми хотіли їх зробити безбар’єрними, і ми дуже хочемо, щоб вони були максимально корисними нашим ветеранам і ветеранкам, і ми їх радо запрошуємо у наш офіс не просто отримати консультацію, а реально разом з нашим фахівцем, якщо вже прийнято рішення на отримання того чи іншого гранту або якась інша програма, ваучер на навчання, прямо на місці опрацювати всі документи, всі питання для того, щоб ми максимально проконсультували і допомогли. Тому взагалі ми змінюємо зараз і філософію роботи державної служби зайнятості, розуміючи, що багато людей, на жаль, виїхали за кордон, йде війна, люди мобілізовані, воюють, і сама філософія нашої роботи має теж змінитися, тому що ми маємо працювати не тільки з людьми, які зареєстровані як безробітні в центрі зайнятості. Ми маємо забезпечувати ринок таким чином, щоб безробітних було якомога менше. А враховуючи, що світ розвивається, Україна розвивається, ми реально розуміємо, що розвиток мікро- і малого бізнесу – це дуже важливо», – зазначила під час промови Юлія Жовтяк.
Керівник проєктів ПРООН в Україні Максим Борода зауважив, що, звісно, робота офісів не може вирішити усіх ключових проблем, які виникають на ринку праці в умовах сьогодення, однак вони відіграють важливу роль в інформуванні щодо можливостей, якими можна скористатись:
«В чому користь цих офісів може бути? Потрібно зрозуміти, яку проблему вони можуть вирішити. І ми нещодавно провели таке невеличке дослідження: оцінили вже втретє з початку широкомасштабного вторгнення вплив війни на малий та середній бізнес – для того, щоб зрозуміти, які є потреби, які є болі, чим ми можемо допомогти, як ми можемо співпрацювати з урядом для того, щоб покращити становище і допомогти відновленню приватного сектору. Насправді результати не є якимось несподіваними. Тобто крім проблем, пов’язаних безпосередньо з війною, з тими ризиками, які виникають від бойових дій, інші питання, виклики – вони стандартні: це доступ до ринків, до фінансування, до людських ресурсів, до знань. Ну і, власне, чи може офіс «Зроблено в Україні» вирішити ці питання? Сам по собі напевно ні. Але він може вирішили одне ключове питання, яке спростить значною мірою багато з цих викликів – це доступ до інформації».
Мова йде не тільки про державне фінансування, адже існують програми, які реалізовуються за підтримки партнерів, що дозволяє розширювати можливість розвитку українського підприємства:
«Є дуже багато можливостей, які уряд, держава, надає для розвитку малого і середнього бізнесу, і так само інші міжнародні партнери, і наша організація – Програма розвитку ООН, і багато інших проєктів, які працюють на цьому полі. І для того, щоб підприємці могли ефективно скористатись цими можливостями, дуже потрібно мати якусь точку входу…Те, що вони (офіси «Зроблено в Україні» – Авт.) створюються на базі служби зайнятості – це не випадково, це дійсно новий підхід до зайнятості: від пошуку роботи до створення роботи, нових робочих міць, розвитку бізнесів, які ці робочі місця можуть забезпечувати. (…) Для нас так само важливо, щоб ми розбудовували спроможність цієї нової, скажемо так, інституції. Адже та користь, яку зможуть приносити офіси, полягає в спроможності їх співробітників допомагати бізнесу максимально ефективно. І тут важливо поєднати якраз ту підтримку, яку надає держава у вигляді грантів, пільгових кредитів, інших можливостей з усіма іншими програмами підтримки, які з’являються завдяки міжнародним партнерам. І власне тут ключовим є постійне актуальне оновлення інформації… Тому ми сподіваємось, що цей офіс буде відчувати пульс, і він зможе його передати місцевим підприємцям для того, щоб теж вони могли скористатись тими форматами підтримки, які з’являються», – сказав Максим Борода.
Під час заходу голова Центру «Розвиток КСВ» Марина Саприкіна наголосила, що підтримка жінок-підприємиць, а також ветеранів та ветеранок війни є важливим кроком у сучасних реаліях:
«Ми є партнерами ПРООН і Державної служби зайнятості в рамках відкриття дванадцяти офісів, і для мене це велика честь, тому що ми є дотичними до дуже важливої справи, і я називаю це служінням. Такі офіси є можливо однією з точок здійснення мрій для багатьох підприємців. За роки повномасштабного вторгнення дуже зросла кількість жінок-підприємиць: з 40% до 61%. Це також дуже важлива інформація, тому що жінки сьогодні також засновують бізнеси… Ветерани, ветеранки – це якраз те місце, куди вони можуть прийти, і їм нададуть дуже багато таких «дорожніх карт», що робити. Це дуже важливо для відновлення України, а також для демократичних засад. Саме тому Європа дуже розвиває малий та середній бізнес. Тому ці офіси для того, щоб підприємці або ті, хто хочуть підприємцями ставати, засновували свої бізнеси».
Водночас заступник Ізмаїльського міського голови Сергій Лузанов зауважив, що така ініціатива стане корисною у тому числі для підприємців з числа внутрішньо-переміщених осіб:
«Ми як місцеве самоврядування створюємо в цьому місті умови, а всі ті, хто долучається до подальшого розвитку, до створення таких ініціатив, яку ми бачимо сьогодні, додають потенціалу, можливостей. Тому від імені Ізмаїльської міської ради, Ізмаїльського міського голови, ми вітаємо появу ще одного простору, який створює умови для підприємців, для тих, хто приїхав до нашого регіону. Офіційно в Ізмаїлі зареєстровано понад вісім тисяч внутрішньо-переміщених осіб. Реально ця кількість ще більша. Тому ми вдячні за те, що з’являються ініціативи, які дозволяють людям зрозуміти, що вони можуть, і такий простір допомагає відповісти на питання дуже предметно».
Керівник правління Одеської обласної організації роботодавців Костянтин Журавель додав, що Ізмаїл має велику кількість підприємців, починаючи від порту, закінчуючи транспортними компаніями, а також є другим містом за розміром та значимістю в області, тому висловлює сподівання, що офіс «Зроблено в Україні» тут працюватиме не менш ефективно, ніж в Одесі.
Якими програмами можна скористатися
Грант «Власна справа» передбачає грант на 150 або 250 тисяч гривень на три роки з працевлаштуванням протягом шести місяців однієї або двох осіб відповідно. Передбачається, що протягом трьох років за рахунок сплати податків за цих працівників підприємець «покриє» суму наданого гранту. Водночас якщо до цього моменту бізнес буде закритий, підприємець, який отримав грант, матиме повернути грантові кошти державі – за потреби у такому випадку може скористатися розстрочкою та сплачувати частинами протягом року. Зауважується, що у створенні бізнес-плану для подачі на грантову програму фахівці також супроводжуватимуть.
А ось для ветеранів та ветеранок можливий грант на суму 1 млн грн, за умовою наявності досвіду у веденні підприємницької діяльності та співфінансування 70% на 30% – більшу частину покриває держава. Чоловікам або дружинам ветеранів та ветеранок пропонується грант у розмірі 500 тис. грн.
Варто зауважити, що грантові кошти надаються лише на банківський рахунок та можуть бути витрачені лише на зазначені раніше потреби. Загалом з моменту подання заявки до безпосереднього отримання коштів проходить близько одного місяця.
Також передбачена можливість навчання та підвищення кваліфікації. Наприклад, якщо людина зареєстрована у центрі зайнятості як безробітня, то має право навчатись за рахунок коштів фонду по безробіттю на спеціальності з подальшим працевлаштуванням – ця програма не є новою. Але окрім неї є ще декілька можливостей, як-от ваучер на навчання. До речі, про ваучери ми також детально розповідали раніше. Ваучер якраз навпаки надається у випадку, якщо людина не зареєстрована як безробітня та навіть може мати постійне працевлаштування. Однією з основних вимог є вік – людина має бути старшою за 45 років – для підтримання спроможності людей такого віку на ринку праці. Водночас під час повномасштабного вторгнення було додано можливість для навчання за ваучером ще таким категоріям, як внутрішньо-переміщені особи, ветерани, люди з інвалідністю, а також звільнені з полону – будь-якого віку. Крім того, на звернення роботодавців підвищення кваліфікації або перенавчання працівників робітничих спеціальностей може відбуватися у центрах професійно-технічної освіти. Найближчий такий центр – в Одесі. В таких центрах навчання проходять й безробітні, а також будь-який навчальний курс для себе безкоштовно можуть обрати ветерани. На додаток за державний кошт оплачується поїздка, за потреби проживання та медичне обстеження. Окремо директорка Державного центру зайнятості згадала й про навчання жінок на умовно «чоловічі» професії. Наразі таких спеціальностей пропонується 31 – на основі опитування щодо потреб роботодавців.
Крім того, що особливо важливо в умовах війни, запроваджена програма з облаштування робочого місця для людини з інвалідністю. Тобто, коли роботодавець бере на роботу людину з інвалідністю першої або другої групи, і є необхідність в облаштуванні спеціалізованого робочого простору, то він може отримати 120 тис. грн – на облаштування умов для людини з інвалідністю першої групи та 80 тис. грн – для людини з інвалідністю другої групи. Зокрема передбачається, що якщо після демобілізації ветеран або ветеранка, на жаль, отримують інвалідність, та повертаються на своє робоче місце, роботодавець так само може облаштувати їм таке робоче місце.
Зауважимо, щодо усіх діючих програм можна отримати детальну консультацію в офісі «Зроблено в Україні» в Ізмаїльській філії Одеського обласного центру зайнятості або будь-якому іншому, найближчому до вас офісі на базі центру зайнятості.
Амєлія МИЙНОВА
