«Гуртуймося!»: в Ізмаїлі фахівці пояснили, як родинам захисників України отримати якісну психологічну, юридичну та медичну допомогу
Сьогодні, 5 травня, в Ізмаїлі на базі районної військової адміністрації відбулася робоча нарада для працівників соціальних служб громад, практикуючих психологів і представників громадських організацій Ізмаїльщини з питань надання реабілітаційних послуг учасникам війни, особам, що перебували в полоні чи ще там знаходяться, членам їх сімей, допомоги у розшуку рідних.
Про це повідомляє інформаційна агенція «Юг.Today».
У заході взяли участь керівниця Одеського обласного центру допомоги ветеранам війни Оксана Алєксєєва, помічниця голови Одеської обласної ради Лілія Томашевська, керуючий справами апарату облради Олександр Балан.
Головною спікеркою наради була очільниця Одеського обласного центру допомоги ветеранам війни Оксана Алексєєва.
Оксана Миколаївна зазначила, що її комунальна установа працює з 2017 року та давно опікується родинами захисників і захисниць України, допомагаючи їм у вирішенні соціальних питань та надаючи юридичні консультації.
У зв’язку з тим, що більше року триває широкомасштабна війна, в Центрі почали підтримувати сім’ї військовополонених та зниклих безвісти. Тут надають вичерпну інформацію щодо алгоритму дій родин у разі пошуку зниклих безвісті, отримання даних про перебування або звільнення рідних з полону, про порядок взаємодії з державними організаціями під час вирішення нагальних питань життя родин.
На жаль, питання стосовно військових, що перебувають у російському полоні протягом року або більше, дуже болюче та делікатне. Психологічно витримати близьким військовополонених дуже важко.
«Це вперше в історії Женевської конвенції, коли Україна звільняє військовополонених в період війни, а не після неї. І це заслуга нашої держави, безпосередньо Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими ГУР, що займається обмінами», – наголосила спікерка.
Оксана Миколаївна підкреслила, що очолюваний нею Центр дуже плідно співпрацює з представництвом Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (КШППВ) Південного регіону, що територіально розташоване в Миколаєві (тел.: 8-800 – 200-202). Щоб родини військових Одеської області не їздили до цього міста, є домовленість про співробітництво з будь-яких проблем із Центром (тел.: (068) – 85-991-19).
Спікерка окремо зупинилися на первинній психологічній допомозі для військових та членів їх родин. Бо ж, окрім передової, яку утримують військові зі зброєю в руках, є суспільний фронт. Психологічне ментальне здоров’я українського суспільства – дуже значущий аспект. Постійні повітряні тривоги, переживання за своїх рідних, очікування повернення близьких – це ті проблеми, з якими українцям, дорослим та дітям, доводиться стикатися щодня.
«Дуже хотілося б, аби соціальні робітники аналогічно, як і співробітники Центру, відповідально ставилися до родин та військових, проявляли більше людяності. Бо ж захисники України переважно не вміють самостійно заповнювати документи. Враховуючи те, що у військовослужбовців є посттравматичний синдром, в них виникають складнощі навіть поставити в потрібному місці свій підпис», – пояснює Оксана Алєксєєва.
Що стосується громадських організацій, вони також мають можливість допомагати зараз не тільки військовим, а й їхнім сім’ям налагоджувати ментальне здоров’я. Міністерство у справах ветеранів України відкрило власний благодійний фонд та проводить чимало конкурсів саме для громадських організацій, що опікуються військовими та їх родинами. Це фінансові проєкти, на які волонтери можуть подавати заявки.
Окрім того, Одеська обласна рада наразі прийняла дуже важливу програму підтримки родин та дітей військовополонених. Треба визначитися на місцях, хто потребує цієї допомоги за спрощеною процедурою. Цією важливою програмою передбачена фінансова підтримка більше 20 тис. грн на одну дитину.
Оксана Миколаївна акцентувала увагу на тому, що тільки військкомати наразі мають законне право спілкування з цивільними особами. Якщо до широкомасштабної війни родини бійців могли приїхати до військових частин, то зараз це неможливо.
«До нас часто звертаються родини, аби допомогли надати довідку про розлідування про обставини зникнення людини. На жаль, таке розслідування військова частина надати зараз не може. Тому що в ньому «поквадратно» розписано, в якому секторі, де ведуться бойові дії, сталася відповідна подія, яка була техніка, хто там був тощо. Ця інформація нині заборонена. Всі дані частини нададуть, коли в Україні скасують військовий стан.
Сьогодні, поки триває війна, частина може підготувати лише довідку, що там провели розслідування, згідно якого людина вважається безвісти зниклою. Тут не можуть сказати, чи військовий потрапив у полон, чи повідомити про ймовірну загибель. Пишеться одне – безвісти зниклий», – коментує спікерка.
За її словами, трапляються такі ситуації, коли побратими вже віддзвонилися родині, розповіли подробиці загибелі родича. Але потім, через три місяці, «загиблому» дарують торт та вітають з Днем народження. Було й таке, що бійців повертали з полону, а їхні рідні вже не чекали на них.
«Я завжди кажу родинам – поки ми не знайшли людину, вона жива. І ви повинні її чекати живою.
Дуже скептично треба ставитися до інформації, що надають росіяни», – каже Оксана Миколаївна.
Спікерка радить рідним полонених не влаштовувати публічні мітинги, а спробувати звернутися до міжнародних організацій, які самоусунулися від процесів обміну. Такі рекомендації надає Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, бо ж за публічними акціями частіше за все знаходяться маніпулятори.
Вона додала, що структурами, що створюють єдину базу даних зниклих безвісти, є поліція та Мінреінтеграції. Так, в Україні вже діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб.
З цього тижня дані про зниклих будуть вноситися в Єдиний реєстр зниклих безвісти. Реєстр розроблений Міністерством внутрішніх справ спільно з Уповноваженим зі зниклих безвісти й іншими відомствами.
У реєстрі будуть зібрані та централізовані дані щодо зниклих безвісти: ПІБ особи, місце та дата народження, сімейний стан, місце проживання, територія, на якій відбулося зникнення, обставини та час зникнення, прикмети особи.
Також до реєстру буде внесено інформацію про наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб безвісно відсутніми або оголошення померлими, а також інші дані, які сприятимуть розшуку особи.
Через місяць після внесення відповідної інформації до реєстру рідні зможуть отримати відповідний витяг, який підтверджуватиме статус зниклого.
На підставі витягу люди зможуть звернутися до Пенсійного фонду, щоб отримати пенсію по втраті годувальника непрацездатним членам сім’ї.
Оксана Миколаївна підкреслює, що рідним, що чекають військових з фронту чи з полону, мають зниклих безвісти родичів чи загиблих, треба гуртуватися, наприклад, організувати плетіння маскувальних сіток для воїнів чи випічку пряників на передову. Люди тоді відчувають себе потрібними та в своєму колі, разом усвідомлюючи важкість проблем сьогодення.
«У нашому Центрі є прекрасні психологи, які працюють за ізраїльськими протоколами. Спеціалісти можуть приїжджати до громад, бо з ними заключений меморандум. Зокрема, психологи можуть надати допомогу у подоланні близькими «синдрому втрати». Бо з цією трагічною обставиною треба зміритися», – розповідає спікерка.
Вона деталізує, що одесити вже розробили онлайн-платформу, на якій зібралося більше п’яти тисяч психологів України. Невдовзі відбудеться її презентація. Тут працюють спеціалісти з будь-яких куточків нашої держава та європейських країн. Вони надають психологічну допомогу будь-кому, хто звернеться.
Окрім того, присутніх поінформовано про наявність можливостей пройти хоч раз на рік комплексну реабілітацію (медичну, психологічну) ветеранам та членам їх сімей, у тому числі дітям, за рахунок коштів Програми медичних гарантій в санаторних та медичних закладах Одеси.
«Зараз, наприклад, санаторій імені Горького в Одесі буквально «зазиває» людей на безкоштовне лікування. Там є басейни, тренажери тощо. Відповідні медичні послуги надаються безоплатно, в рамках програми НСЗУ. І це працює, якщо є направлення від сімейного лікаря», – запевняє помічниця голови Одеської обласної ради Лілія Томашевська.
Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ, фото – Альони ХОДАРЧЕНКО
