Уродженець Кубея вчить молодь в Болгарії грати на автентичному музичному інструменті
Дмитро Труфкін – буджакський болгарин родом з села Кубей Болградського району. У 2014 році він прибув до Болгарії, щоб отримати тут освіту, але любов до болгарської культури та традицій залишила його тут назавжди. Інтерв’ю з нашим земляком опублікували журналісти БНР, передає видання «Південь сьогодні».
Діма не лише виконавець, а й педагог. Він бере активну участь у культурному житті Болгарії, виступає з концертами та як виконавець у фестивалях, надихаючи глядачів витонченістю традиційної болгарської музики.Завдяки своєму таланту та відданості Діма став ключовою фігурою в популяризації «гайди» – музичного інструмента на кшталт волинки – та багатої музичної спадщини Болгарії.
Виконавець розповів журналістам, що його дитинство пройшло в Кубеї, де живуть чудові люди. І зазначив, що протягом двохсот років болгари тут зберегли свою мову, віру, традиції. Зокрема, святкують усі свята, як і їхні предки, що колись перемістилися сюди з Болгарії. Наприклад, Трифон Зарезан.
«Змалку пам’ятаю, як обирали царя Трифона. Це був чоловік, який мав більш за усіх виноградників та робив найкраще вино. Його коронують і вже всі разом обходять двори в селі, в яких вирощують виноград та роблять вино. Там вони роблять першу обрізку винограду та бажають усім миру, удачі та миру», – поділився спогадами Діма.
Своє майбутнє в Болгарії, каже, передбачав змалку. А вплинула на вибір музика, якою він на той час вже займався професійно.
«Тут я отримав ступінь бакалавра за класом гри на трумпеті (духовий музичний інструмент труба – Ред.) в місті Благоєвград та ступінь магістра за класом гри на гайді в Плодіві. Цікаво те, що вчитися грі на гайді я розпочав ще в Україні. У нас цей інструмент зник близько 70-80 років тому. І тільки старі люди пам’ятали, що колись він існував. В школі я грав на музичному інструменті, який мав назву «дудук». І якось до нас завітали гості, які привезли національний одяг та гайду. Директор викликав мене і перед усіма передав мені інструмент. По-перше я цього не очікував, по-друге – не хотів. Інструмент видався мені писклявим, і він був абсолютно нетиповим для нашого краю…» – згадує Діма.
Його вчителем став Красимір Кондов – головний художній керівник відомого Северняшкого ансамблю з Пловдіва. Дмитро каже, що не раз хотів відмовитися від складного заняття, проте Красімир сказав йому, що він сам від нього навіть за цих умов не відмовиться.
«Коли я потрапив до Болгарії, переді мною стояла дилема – продовжити навчання на гайді або обрати тромпет. Мій вчитель з гри на тромпеті сказав, що на ньому я зможу грати в будь-якій країні світу. А на гайді – лише в Болгарії. І тоді я вирішив, скласти гайду в чохол. І не чіпав її більше трьох років. А після цього я познайомився в Благоєвграді з одними виконавцями, яким був потрібен гравець на гайді. І почав згадувати те, чому мене вчив Красимір Кондов. Сьогодні я граю і на гайді, і на тромпеті. І вдячний тому, що обидва ці інструменти є в моєму житті», – продовжує свою розповідь виконавець.
Викладати музику Діма вирішив у ковідному 2020-му році. Тоді, розповідає, познайомився з групою натхненої молоді з бібліотеки «Васил Лєвскі 1928». Разом з ними в бібліотеці створили цілу гайдарську школу для дітей та молоді. А також створили клас з гри на тромпеті.
Оркестра, в якому в Кубеї свого часу вчився Діма, зараз вже немає. Тому він каже, що відчуває себе зобов’язаним продовжити цю справу, нехай і за вісімсот кілометрів від рідного дому.
Докладніше інтерв’ю з Дімою Труфкіним доступне за посиланням.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
