Український інститут національної пам’яті підтримав активістів із села Білгород-Дністровського району в поверненні історичної назви
Український інститут національної пам’яті висловив свою офіційну підтримку у прагненні активістів села Зоря Саратської громади Білгород-Дністровського району повернути населеному пункту історичну назву — Камчик.
Про це повідомляє інформаційна агенція «Юг.Today».
Так, у відповіді на звернення Галини Скоморохової заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак зазначає, що, згідно даних із відкритих джерел, село Зоря набуло своєї теперішньої назви в 1948 році, втративши історичну — Камчик.
“Радянській тоталітарний режим активно проводив політику уніфікації топонімічних назв для створення штучних зв’язків та символічної спільності з російським та радянським культурним ландшафтом, а також для витіснення із символічного простору важливих для українців та інших народів імен та назв, пов’язаних з їхньою культурною самобутністю та власним історичним шляхом”, – підкреслено в офіційному листі-відповіді.
Як вже інформувала ІА «Юг.Today», в кінці квітня минулого року ініціативна група із Зорі виступила із пропозицією повернути селу його споконвічну назву – Камчик. На думку активістів, назва «Зоря» ніколи не була історичною для села. А перейменування населеного пункту у 1940-х роках було пов’язане з тим, що радянському керівництву не сподобався топонім «Камчик», який навіяв їм турецьке коріння. При цьому колонію започаткували болгари, що прийшли з берегів болгарської річки Камчик. Отже, на згадку про колишні рідні місця перші засновники села і дали йому аналогічну назву.
Тоді, як запевняла одна з активісток Галина Скоморохова, заява від ініціативної групи перебувала на розгляді депутатів Саратської селищної ради. Проте, як повідомила журналісту нашого видання голова Саратської ТГ Вікторія Райчева, офіційного звернення від ініціативної групи до селищної ради на той момент не надходило.
Ми поцікавилися у Вікторії Дмитрівни, як вона ставиться до повернення Зорі її історичної назви. Керівник громади наголосила, що це мають вирішувати лише мешканці села на громадських слуханнях. А вони, можливо, відбудуться після закінчення війни в Україні. А потім, якщо мешканці підтримають цю пропозицію, буде досить тривала законодавча процедура зміни назви населеного пункту.
За словами Вікторії Райчевої, найближчим часом ніхто цим питанням не займатиметься, оскільки зараз є безліч нагальних проблем, які необхідно екстрено вирішувати у громаді у зв’язку з воєнним станом у країні.
Вже у травні поточного року голова громади відзвітувала, що починаючи з квітня 2022 року громадянка Галина Скоморохова неодноразово зверталася до Саратської селищної ради щодо зміни назв вулиць у селі Зоря, до офісу Президента України – щодо перейменування населеного пункту, демонтажу пам’ятника невідомому радянському солдату, зняття адресних табличок на будинках на російській мові тощо. Очільниця громади запевняє, що звернення надходили до селищної ради «у вигляді комп’ютерної роздруківки та без підпису авторки з різними адресами у селі Зоря для надання відповіді». Відповіді, за словами Вікторії Дмитрівни, на її звернення надавалися у визначені законодавством терміни, а також, неодноразово заявниці рекомендувалося звернутися з підписаними зверненнями безпосередньо до Саратської селищної ради. Але ж офіційна позиція активістки просто ігнорувалася.
Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ
