У селі Болградського району за грантовим проєктом здійснюватимуть благоустрій території, пов’язаної з родиною Стурдза

Нещодавно голова Бородінської громади Болградського району Іван Кюссе повідомив про підписання договору на участь громади в європейському грантовому проєкті Румунія-Молдова- Україна, який передбачає виділення коштів ЄС на розвиток пам’яток історії та туризму, передає інформаційна агенція«Юг.Today».
У селі Лісне Бородінської громади благоустрій облаштовуватимуть саме на території, пов’язаної з родиною Стурдза, на що з коштів ЄС було виділено 100 тисяч євро – йдеться про облаштування озера та території навколо нього, а також готелю. Ще 100 тисяч євро отримає туристичний комплекс Фрумушика-Нова. Зазначається, що проєкт триватиме три роки.
«Ми є в проєкті, який передбачає участь підприємств, органів муніципальної влади Румунії, Молдови та України. В цей проєкт потрапили зі сторони України Бородінська селищна рада, як орган муніципальної влади, приватне підприємство або туристичний комплекс Фрумушика-Нова і Шабівська селищна рада. Ми попали в цей проєкт у рамках транскордонного співробітництва, яким ми займаємось вже другий рік. Фінансування – європейські кошти, грант ЄС. Він направлений на відродження історичних місць, на екологічний напрямок і на туристичний розвиток територій. За договором передбачено, що кожна сторона, у даному випадку українська сторона – Бородінська селищна рада, Фрумушика-Нова та Шабо отримали по 100 тисяч євро – це на наші гроші 4 млн 200 тис. для конкретних цілей. У нас в договорі прописано, що ми маємо витратити ці кошти на благоустрій території навколо пам’ятників історії, які пов’язані з румунською родиною Стурдза», – розповів голова Бородінської громади.

Варто зазначити, що родина Стурдза має пряме відношення до історії села, яке до 1945 року мало назву Манзир. Манзир було володінням, що належало старовинному молдавсько-румунському боярському роду Стурдза, зокрема чиновникові Міністерства закордонних справ Олександру Скарлатовичу Стурдза та його сестрі графині Роксандрі Скарлатівні Едлінг, яка була фрейліною імператриці Єлизвети Олексіївни в Царському Селі та Санкт-Петербурзі. Саме Роксандра у 1819—1820 роках отримала в дарунок це володіння від Олександра І.
У коментарях до допису Івана Кюссе щодо благоустрою на території, пов’язаної зі згаданою родиною, звернувся з питанням щодо відношення роду Стурдза до російської імперської політики Микола Попозогло, зокрема, опублікувавши текст старого документу:

«II. РАСПОРЯЖЕНІЯ ПРАВИТЕЛЬСТВЕННЫЯ.
Высочайшіе указы, за собственноручнымъ ЕГО ИМПЕРАТОРСКАГО ВЕЛИЧЕСТВА подписаніемъ, данные Правительствующему Сенату.
Марта 31. „Снисходя на всеподданнѣйшую просьбу отставнаго Тайнаго Совѣтника Александра Стурдзы, Всемилостивѣйше дозволяемъ ему изъ помѣстій его учредить заповѣдное имѣніе, на слѣдующихъ представленныхъ отъ него основаніяхъ: 4.) Въ составъ его заповѣднаго имѣнія поступаетъ состоящее Бессарабской области, въ Бендерскомъ уѣздѣ, селеніе Манзырь со всѣми находящимися въ ономъ заведеніями, постройками и угодьями, равно и движимымъ имуществомъ. Имѣніе сіе заселенное Бессарабскими Царанами, заключаетъ въ себѣ шестьнадцать тысячъ десятинъ земли, изъ которыхъ десять тысячъ пожалованы покойной Графинѣ Роксандрѣ Эдлингъ, урожденной Стурдзѣ, а отъ нея по праву наслѣдства перешли къ учредителю заповѣднаго имѣнія, и въ смежности шесть тысячъ десятинъ, въ награду за службу пожалованныя Тайному Совѣтнику Стурдзѣ. Означенное имѣніе, по исчисленію десятилѣтней сложности, приноситъ средняго ежегоднаго доходу 14 т. рублей серебромъ. 2.) Заповѣдное имѣніе въ настоящемъ и полномъ его составѣ обращается по смерти учредителя въ пользу внука его Князя Григорія Гагарина и нисходящаго отъ него мужескаго, а за пресѣченіемъ мужескаго, женскаго потомства, подъ непреложнымъ условіемъ недѣлимости заповѣднаго имѣнія и запрещеніемъ будущимъ владѣльцамъ Манзыря продавать или закладывать оное и вообще обременять долгами, превышающими мѣру, въ положеніи 1843 года Іюля 13 установленную. 5.) Внуку учредителя и потомкамъ его, которые будутъ владѣть заповѣднымъ имѣніемъ, равно какъ въ случаѣ перехода его, за пресѣченіемъ прямой линіи, къ роднымъ братьямъ внука учредителя и потомкамъ ихъ, именоваться и подписываться Князьями Гагариными-Стурдзами и принять соединенный гербъ обѣихъ Фамилій. 4.) По смерти учредителя заповѣднаго имѣнія, если въ то время Князь Григорій Гагаринъ не достигнетъ еще законнаго совершеннолѣтія, родителямъ его, Князю Евгенію и Княгинѣ Маріи Гагаринымъ, быть до сего совершеннолѣтія полномочными хозяевами и распорядителями имѣнія Манзырь, въ предѣлахъ, предначертанныхъ положеніемъ о заповѣдныхъ имѣніяхъ. 3.) Внуку учредителя и потомкамъ его поставляется въ обязанность:
а., не требовать себѣ выдѣла изъ наслѣдства родныхъ братьевъ и нисходящаго отъ нихъ потомства, исключая только случай пресѣченія сихъ боковыхъ линій; и
б., содержать постоянно и всегда въ порядкѣ и надлежащей исправности существующія нынѣ въ имѣніи больницу и училище. Правительствующій Сенатъ не оставитъ къ исполненію всего вышеизложеннаго сдѣлать надлежащее распоряженіе».
Микола Попозогло прокоментував таке рішення Бородінськоі громади як порушення Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
На такі зауваження голова Бородінської громади зазначив, що румунська родина Стурдза має безпосереднє значення щодо заснування та історії населеного пункту старий Манзир, де зберігся їх маєток, винні погреби, церква, а також висаджені графинею Стурдза 300 гектарів лісу. Також Іван Кюссе наголосив, що важливішим є той факт, що громада отримує від ЄС фінансування на облаштування благоустрою.
Нагадаємо, що зокрема у Бородінській громаді займаються виробничими інвестиціями, як, наприклад, розвиток крафтового виноробства. Також голова громади згадав у коментарях до допису, що готуються інвестиційні майданчики для переробки тваринницької та рослинної продукції.
Фото – Фейсбук-сторінка Болградської РВА
Підготувала Амєлія МИЙНОВА