Сто років боротьби з однією імперією: про прикордонника морської охорони з покоління воїнів на позивний «Басмач»
Віталій служить у 23-му загоні морської охорони Державної прикордонної служби України. Його позивний «Басмач» увібрав у себе сторічну історію боротьби, що бере початок у суворих горах Паміру. Історією шляху прикордонника та його родини поділились у дописі Морської охорони Держприкордонслужби України, передає видання «Південь сьогодні».
«Басмач» родом із Західного Паміру, нині це територія Таджикистану. У своїй родині він не перший воїн:
«Мій прадід був курбаши – польовим командиром у війську Фузайла Махсума бека Дарваза і Каратегина. Він воював проти радянського імперіалізму, що підкоряв Центральну Азію. Саме на його честь я обрав свій позивний», – з гордістю говорить Віталій.
Батько, дядьки, брати Віталія – усі у військовій службі, серед них і прикордонники. Його дитинство минало серед гір, у гарнізонах та прикордонних заставах. Там навчився не лише ходити, а й слухати – ритм чергувань, команди старших, небезпеку, що завжди поруч.
Коли розпався Радянський Союз, для Віталія настав час непростих рішень. На його очах рідний Таджикистан занурився у криваву громадянську війну.
«Влада змінювалася залежно від того, хто того дня приходив із силою. І я завжди носив із собою гранату, щоб не потрапити в полон і не стати рабом. Після того я перестав боятися», – згадує він.
Цей досвід загартував Віталія так, що навіть у найскладніших ситуаціях він зберігає холодний розум і відчуття власної гідності. Там, у хаосі війни, остаточно сформувався його внутрішній кодекс: свобода варта будь-якої ціни.
1993 року «Басмач» разом із родиною переїхав до України – на землю своєї матері. І одразу зробив вибір: підписав контракт і став українським прикордонником. Відтоді – понад 30 років служби, різні підрозділи, сотні кілометрів державного кордону. Захист України Віталій вважає своїм обов’язком:
«Я присягнув українському народові. Україна – це моя держава, і я її захищатиму. Тут моя родина, моя дружина і діти. Це мій обов’язок і моя честь», – каже він.
Історія Віталія сплітається з історією його прадіда. Сто років тому той воював проти московського імперіалізму на землях Паміру. Сьогодні Віталій воює з тією ж силою, але вже на українських землях.
«Це символічно і водночас болісно. Мої предки віддали життя за свободу. Сьогодні і мені випало боротися проти тієї ж самої загрози. Але я вірю: цього разу ми зламаємо хребет імперії. Бо перемога України – це не лише наша безпека. Це шанс для всього світу позбутися джерела війни, яка отруює народи століттями», – наголошує «Басмач».
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – Морська охорона Держприкордонслужби України
