Спалювання залишків стерні на полях Буджака стане економічно невигідним: як це пов’язано з перспективами для Дунайського флоту
Наслідки зміни клімату все більше відчуваються на півдні України. Відсутність весняних паводків на Дунаї спричинила катастрофічне зниження рівня води у всіх водних об’єктах Придунайських громад України. Навіть рівень Дунаю знизився приблизно на пів метра нижче від звичайного рівня. Про ці та інші проблеми екології Буджака розповів директор Науково-дослідного інституту екології, біотехнології, функціональної та молекулярної медицини Юрій Старчевський, передадає видання «Південь сьогодні».
«З причини катастрофічного падіння рівня води в озерах під загрозою опинилась майже вся система зрошення, що майже призвело до незворотних наслідків для економічного розвитку місцевих громад. Тільки проведення примусового наповнення дунайських озер водою врятувало економіку місцевих громад, але на це було витрачено мільйони гривень», – зазначає фахівець.
Іншою проблемою, яка все більше та більше шириться теренами Бессарабії, на його думку, є спалювання на полі пожнивних решток.
«З причини відсутності коштів у місцевих фермерів для здійснення правильної обробки грунту та за відсутності належного контролю з боку державної екологічної інспекції, реалізується варварський механізм очищення полів від залишок сільськогосподарських культур. У той час, коли в країнах ЄС пожнивні рештки є цінним біоенергетичним ресурсом для використання в якості сировини для виробництва біометану та його похідних, окремі фермери Бессарабії спалюють цей ресурс, збільшуючи викиди парникових газів в атмосферу», – зауважує автор.
Він підкреслює, що посилення посушливих явищ, обумовлених наслідками зміни клімату, формує необхідність перегляду базових принципів економічного розвитку таких регіонів, як Буджак. І це при тому, що з точки зору географічного розташування регіон має суттєві логістичні преференції у вигляді наявності портів та прямого водного шляху до країн ЄС та європейського ринку.
Також Юрій Старчевський додає, що свого часу морські порти на річці Дунай були економічними воротами колишнього радянського союзу з експорту та імпорту товарів та вантажів. Тільки морський порт Рені тоді обробляв до 10 мільйонів тонн вантажів на рік. Зараз, після появи молдовського порту Джурждулешти, який забрав біля мільйону тонн вантажів на рік, об’єми обробки вантажів в українських дунайських портах знаходяться на катастрофічно низькому рівні.
З іншого боку, сучасні міжнародні політичні та економічні процеси пов’язані з формуванням технічних та економічних рішень щодо пом’якшення наслідків зміни клімату відкривають нову перспективу економічного розвитку Буджаку. Наприклад, нещодавно Європейською Комісією була затверджена Стратегія ЄС по відношенню до Чорного моря, одним з головних пріоритетів якої є формування торгового шляху, що має з’єднати країни середньої Азії, Південного Кавказу з Європою. Серед низки заходів, виконання яких забезпечуватиме досягнення цілей зазначеної стратегії, є декілька дуже важливих для розвитку економіки придунайських територій України, а саме – енергетична ефективність та відновлювальна енергетика, декарбонізація, захист навколишнього природного середовища та рішення щодо пом’якшення наслідків змін клімату.
Також, відповідно до Стратегії розумної мобільності ЄС, сформованої в рамках Європейського Зеленого Курсу, для зменшення викидів парникових газів від дорожнього транспорту, майже чверть вантажів має бути переміщена на водні шляхи. Це обумовлено розрахунками європейських фахівців, згідно яких одна вантажівка здійснює викид приблизно 66,1 гр. СО2 на т/км, у той час коли водний транспорт здійснює викид 26,26 гр. СО2 на т/км. Тобто майже в три рази менше.
«Отже, у разі активного розвитку чорноморського транспортного коридору ймовірно припустити, що частина вантажів піде на європейський ринок через Дунайський водний шлях, що відкриває нову економічну перспективу для українських дунайських портів. Це робить зазначений логістичний проєкт дещо відмінним від відомого транспортного коридору TRACECA.
Але для того, щоб взяти реальну участь у цьому логістичному проєкті, необхідно відповідати зазначеним вище критеріям Чорноморської стратегії ЄС – енергетичній ефективності та впровадженню відновлювальної енергетики, декарбонізації, захисту навколишнього природного середовища та впровадження рішень щодо пом’якшення наслідків зміни клімату…
…Повертаючись до варварського методу спалювання пожнивних решток на полях, необхідно зазначити, що у разі реалізації запропонованої стратегії розвитку низьковуглецевої економіки спалювати пожнивні рештки стане економічно невигідно з причини їх використання в низьковуглецевих біоенергетичних проєктах виробництва альтернативних палив для європейського дунайського флоту та експорту до ЄС», – прогнозує Юрій Старчевський.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
