Сапер з Білгород-Дністровського району приєднався до війська у 19 років і вже виконував надзвичайно небезпечні завдання

Іван, позивний «Моджахед», – один із наймолодших саперів 808 Дністровської окремої бригади підтримки. Він приєднався до війська у 2023 році, коли йому було лише 19 років. Вже з перших днів служби хлопець проявив рішучість, відвагу та непохитну відданість своїй справі. Історію юного воїна розповіли у 808 Дністровській окремій бригаді підтримки, передає видання «Південь сьогодні».

Бойовий шлях захисника розпочався на лівому березі Херсонщини, де він виконував надзвичайно небезпечні завдання з розмінування місцевості, очищаючи її від смертельних пасток ворога.

«Робота сапера – дуже відповідальна і небезпечна, але для мене це справа честі» – каже Іван.

Після Херсонщини – курська область. Під час одного з бойових виходів отримав кульове поранення лівого плеча.

«Того дня, – згадує Іван, – я відчував себе не дуже добре, але обов’язок перед побратимами не дозволили мені залишитись і не вийти з групою. Завдання стояло – замінувати територію, аби зупинити просування ворога. Зробивши зачистку, ми поверталися, щоб забрати необхідні саперні інструменти. І раптом, коли дійшли до визначеної точки, з бліндажа несподівано вискочив росіянин і відкрив вогонь. Усе сталося в одну мить — постріл, різкий біль у плечі, кров. Я отримав кульове поранення. Але ми з хлопцями швидко зорієнтувалися й дали гідну відсіч».

Побратими миттєво надали допомогу та евакуювали Івана з поля бою. Незважаючи на тяжке поранення, складну реабілітацію він не втратив бойового духу та планує якомога швидше повернутися до строю, щоб знову стояти пліч-о-пліч із побратимами і захищати рідну землю від ворога.

«Я не можу залишатися осторонь, – каже юний сапер, – не хочу, щоб моя родина знала, що таке війна. Щоб наші діти не ховалися по підвалах, а мали змогу безтурботно гратися у дворі, сміятися, жити звичайним щасливим дитинством і не здригалися від звуку сирен. На жаль, фронт стає дедалі ближчим. І ми маємо зробити все, щоб зупинити ворога».

Іван каже, що попри небезпеку і напругу, дуже важливо, щоб побратими були максимально уважними та пильними на кожному кроці.

«Кожен із нас – це ланка одного ланцюга. Якщо один ослабне або розслабиться, це може коштувати комусь життя. Тому важливо бути уважним не тільки до себе, а й до тих, хто поруч», – наголошує він.

За проявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою, наказом Головнокомандувача Збройних Сил Україні від 24.09.2024 № 1317, Івана нагороджено нагрудним знаком «Золотий хрест».

Юний сапер Іван родом з Одеської області, Білгород-Дністровського району. У цивільному житті він працював у будівельній сфері, проте з початком війни зрозумів, що стояти осторонь – не його шлях.

«Це мій свідомий вибір захищати рідну землю», – каже Іван. А батьки не просто підтримали його рішення — вони стали опорою, міцним тилом, і сьогодні з гордістю розповідають про мужність сина.