Ренійські «Джерела» відзначили День поезії
У п’ятницю, 21 березня, світ відзначав День поезії. Зазвичай проводяться цілі тижні поезії, коли згадують відомих майстрів слова, які живуть серед нас та тих, хто пішов у засвіти, але чиї рядки продовжують жити у книжках і наших спогадах.
В Ренійської громаді багато цікавих авторів. Традиційно, місцеві поети збираються у літературній гостині, де знайомляться з новими творами. Вірші лунають на всіх мовах багатонаціонального півдня Одещини. Вже багато років поспіль поетів і письменників Ренійської громади об’єднує літературний клуб «Джерела», який з 2002 року очолює Лілія Олейнік. Деякі учасники клубу за роки його існування з письменників-аматорів стали письменниками-членами Спілки слов’янських письменників України.
– Наш клуб, – розповідає Лілія Іллівна, – об’єднує авторів різного віку і професій. Нас єднає любов до рідного краю, рідної мови, а тут таке різноголосся. Вірші пишуть українською, гагаузькою, болгарською, молдовською, російською мовами. Є автори, які можуть писати вірші англійською та французькою. Наші поети беруть участь у різних міжнародних проєктах, друкуються у книжках і періодичних виданнях – регіональних та закордонних. Беруть участь у фестивалях і конкурсах, де часто перемагають.
У деяких літераторів вже є свої авторські книжки.
Наш літературний клуб веде просвітницьку діяльність, працює з молоддю, шукає талановитих дітей шкільного віку.
Три роки тому клуб разом із Обласним центром національних культур і дитячою бібліотекою заснували дитячий літературний фестиваль «Джерельце», метою якого була підтримка початківців, юних авторів. До речі, дуже цікаво спостерігати, як творчо зростає новий автор.
Хочу сказати, що ми дуже цінуємо один одного. Нас об’єднує творча дружба, спілкування з колегами по перу, яке дає натхнення і нові поштовхи у творчих пошуках.
Наприклад, нам подобається збиратися у картинній галереї ренійського художника Олександра Кокалко. Там ми спілкуємось, читаємо свої твори, слухаємо музику, запрошуємо гостей. Ця дивовижна обстановка, це спілкування в оточенні однодумців і картин сьогодні на вагу золота…
Наші поети живуть у місті і селах нашої громади. Ми завжди на зв’язку з ними. Завдяки сучасним технологіям, якщо немає можливості приїхати на зустріч, автори присилають відео презентації своїх творів, і ми їх долучаємо до наших зустрічей. Щиро дякую нашим авторам із Котловини, Лиманського, Новосільського, Плавень, Нагірного за творчу співпрацю.
Литературні зустрічі місцевих авторів мають свої традиції. З самого початку авторів збирали у Ренійському домі культури, там народився фестиваль імені Дмитра Карачобану, потім був фестиваль «Весняні вітрила».
Після адміністративної реформи, ми всі залишилися єдиної громадою і єдиною литературною сім’єю. Тому, наші зустрічі продовжуються, ми створили літературну гостину «Бессарабська рапсодія».
У цьому році до нас приєдналися автори-початківці. Думаю, що колись ми будемо читати їх твори. Хочу ще сказати, що письменництво – це праця. Не кожен автор-початківець продовжує цим жити і надалі. Але ми для того і об’єдналися, щоб знаходити талановитих людей і підтримувати їх надалі.
Хочу дуже подякувати Обласному центру національних культур Ренійської громади, музею, бібліотекам міста, шкіл і сіл, вчителям, які запрошують нас на уроки і дають можливість донести живе авторське слово школярам різного віку.
Цьогоріч ми вперше приїхали на творчу зустріч в Обласний центр молдовської культури, де нас гостинно зустріла директор центру Маргарита Бабере і наші колеги Єфросинія Кожокару і Олена Волкова. Було цікаво і затишно. Сподіваємось, що наші зустрічі стануть традиційними.
За роки існування клубу вийшло декілька збірок, у яких взяли участь наші поети. Першою була збірка «Джерела», потім «Дунайський берег», були міжнародні проєкти «Зірки Бессарабії», у яких наші автори об’єдналися з авторами із Кілії та Ізмаїла. Самі книжки видані у Канаді.
Були інші проєкти з Молдовою, там вийшло декілька збірок «Бессарабський гердан» за різні роки. І ми дуже вдячні людям, які нас запрошують до своїх збірок і безкоштовно нас друкують в інших країнах. Я думаю, що скоро нам буде що розповісти про нову збірку.
Петро ХАДЖИ-ІВАН
Фото надала Лілія Олейнік
