Ректор ІДГУ про студентів, які виїздять на навчання за кордон, подвійні дипломи та підготовку фахівців з іноземних мов
Абітурієнти з півдня Одещини до Одеси не «доїжджають». І не тому, що залишаються в Ізмаїлі, а тому, що виїздять до Софії, Бухареста та Стамбула. Цю тезу під час дискусії, яка проходила в рамках Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО» в Болграді, підтвердив ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету Ярослав Кічук, передає видання «Південь сьогодні».
«Ми вже в такій ситуації багато років. Ми живемо у конкурентному середовищі, і саме абітурієнти та їхні батьки мають право обирати, де і в якій країні навчатися. Головне, щоб вони поверталися до України», – розповів ректор.
При цьому Ярослав Кічук зазначив, що зараз тільки в Одесі працює близько десяти потужних університетів. З іншого боку відкриті бюджетні програми з боку урядів Болгарії, Румунії, Туреччини. І абітурієнти, які мають відповідне етнічне походження, останнім часом масово обирають навчання у цих країнах.
«Ми йдемо наступним шляхом. Ми пропонуємо подвійні освітні програми, аби утримати (студентів – ред.), бути корисними. Бо розуміємо, що рано чи пізно звернуть увагу на стан розвитку півдня Одещини. І потрібні будуть фахівці і зі знанням мов, і зі знанням технологій – саме наші діти, які виїхали і наразі навчаються за кордоном. Головна наша цінність, нашого регіону, це, є таке слово, – родолюбці. І саме на цих родолюбцях і тримається наша освіта і культура. Наразі дуже актуальним є питання залучення молоді до діяльності національних культурних товариств, збереження культурної спадщини, етнічної ідентичності. Багато наших дітей виросло на цих традиціях і розуміють їхню важливість», – зазначив керівник закладу.
Він також додав, що цьогоріч в ІДГУ вперше започатковано бюджетну програму з підготовки вчителів болгарської та англійської мов.
«Наразі, завдяки підтримці Міністерства освіти ми відроджуємо… На жаль, з румунською мовою в нас ще складніша ситуація, тому що ми починаємо відновлювати на другому курсі групу. Так само у нас, за підтримки Асоціації гагаузьких товариств України, ми на наступному тижні проведемо зустріч зі здобувачами вищої освіти другого курсу, які зараз мають право обрати другу мову. І ми будемо пропонувати їм в цій якості гагаузьку. Можливо, в перспективі, турецьку. Але зараз для нас важливо зберегти гагаузьку мову. Тому що ми бачимо на прикладі села Каракурт… На жаль, скільки всі – і органи влади, і національно-культурні товариства – реалізовували ініціативи щодо албанської культури, албанської мови… Там ситуація ще складніша. Тобто, фактично можна сказати, що наразі болгарські спільноти залучають албанську спільноту до болгарської культури. Албанська мова в селі Каракурт є унікальною для регіону, для Одещини, для України. У в цьому ми бачимо задачу нашої університетської спільноти – зберегти албанську, болгарську, румунську мови», – поділився останніми новинами Ярослав Кічук.
Щодо того, ніби представники етноспільнот на півдні Одещини мають проблеми з українською мовою, то ректор зазначає, що це лишилося у 90-х – початку 2000-х років.
«Наразі для молоді дуже важливо знати українську мову, абсолютна більшість вільно володіє українською мовою. Це зокрема й завдяки нашим закладам освіти та культури. Вдосконалювати свої знання та компетенції з української мови, культури та історії дуже важливо, тому що це нас об’єднує», – виказав свою думку ректор.
А щодо того, чи вплинула б на збільшення бажаючих залишитися в регіоні відміна НМТ (ЗНО), Ярослав Кічук зазначив наступне:
«Тут важко сказати. З одного боку ми підтримуємо європейські стандарти. І в цьому контексті вони мають бути. ЗНО та НМТ – це ж не про обмеження. Це про відкриті можливості. Я думаю, тут ситуація глибша. Тобто фактично мають бути створені умови для молоді, щоб вони на своїй батьківщині бачили перспективи у своєму житті. Це комплексне, глибинне питання».
Водночас Ярослав Кічук зазначив, що налаштований оптимістично. І на його думку до України все ж повернеться більшість з тих студентів, які наразі виїхали. Принаймні, вони пов’яжуть свою подальшу долю з півднем Одещини, реалізуючи якісь проєкти чи громадські ініціативи.
Діана ГЕРГІНОВА
