Прощаються з Україною й відлітають до Африки: орнітолог Нижньодністровського Нацпарку про «лелечі» повір’я

Над Одещиною чутно клекіт лелек – величні білі птахи вже прощаються з Україною та готуються до відльоту. Своїми спостереженнями, а також повір’ями про птахів від наших предків поділився провідний фахівець з екоосвіти Нижньодністровського національного природного парку, орнітолог, кандидат біологічних наук, Сергій Курочкін, передає видання «Південь сьогодні».
Сергій Курочкін розповів, що колись наші прадіди вірили: якщо лелека збудував гніздо на хаті — у цій родині буде мир і добробут, а пожежі оминатимуть дім. Казали, що ці птахи приносять немовлят, а в давніх країнах навіть існували закони, що карали за вбивство лелеки. Бо він — птах добра і сімейної вірності.

Тепер, наприкінці літа, вони збираються у великі зграї. Попереду — тисячі кілометрів. Через моря, гори й пустелі вони летітимуть до Африки, де проведуть зиму. Лелека, пояснює орнітолог, знає дорогу, якою летіли його предки сотні років поспіль.
«Над селами і полями, над тихими річками та пожовклими луками вже чути клекіт. Це білі лелеки прощаються з Україною. Вони стоять на дахах і стовпах, розправляють свої величні крила і пильно вдивляються у небо, ніби запитують: «Час уже летіти?»… Десь біля річки, на широкому лузі чи полі, десятки білокрилих красенів ходять поміж трав, вибираючи комах та жабок. Потім, змахнувши крилами, здіймаються високо-високо і, впіймавши теплий вітер, довго ширяють, ніби пробуючи свої сили перед великою мандрівкою. А ми залишаємося тут, щоб чекати їхньої весняної звістки. Бо як тільки навесні над селом пролунає перший клекіт і на старому гнізді з’являться знайомі крила — серце наповниться радістю: лелеки повернулися додому», – пише Сергій Курочкін.

Науковець закликав берегти цих дивовижних птахів, адже через отрутохімікати, зникнення луків і небезпечні лінії електропередач – їх стає менше. Допомогти лелекам можна зберігаючи природні місця гніздування, а також встановлюючи безпечні платформи,
«Коли проводжаєш лелек, обов’язково загадай бажання. Кажуть, воно збудеться там, під сонцем далекої Африки, і повернеться до тебе разом із весняним клекотом», – наостанок порадив Сергій Курочкін.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – з допису Нижньодністровського НПП