Поромний комплекс «Орлівка» у Ренійській громаді перетворюється на повноцінний дунайський порт
Незважаючи на те, що підприємець, один з ініціаторів та інвесторів створення дунайської поромної переправи Орлівка – Ісакча, колишній заступник голови Одеської облради Юрій Дімчогло нещодавно дав велике інтерв’ю виданню «Центр транспортних стратегій» про перспективи розвитку поромного комплексу «Орлівка» і тим самим позбавив цю інформацію «статусу» сенсаційної новини, ми все ж таки вирішили повернутися до цієї теми і зробити свій внесок у розкриття деяких подробиць процесу перетворення ПК «Орлівка» на повноцінний порт на Дунаї. Тим більше, що в розпорядження ІА «Юг.Today» потрапили офіційні документи виконкому Ренійської міськради, які свідчать про плани подальшого розвитку поромного комплексу. А, на нашу думку, уважне вивчення документів здатне якщо не замінити, то, щонайменше, суттєво доповнити будь-яке інтерв’ю…
Але поки що повернемося до розмови Юрія Дімчогло з журналістом «ЦТС». Насамперед Юрій Дмитрович зазначив, що попит на послуги поромної переправи стабільно зростає. Наприклад, якщо 2020 року поромною лінією скористалося 4827 вантажних автомобілів, то 2021 року – 23102, 2022 року – вже 56541 машина. За словами підприємця, блокада портів Великої Одеси призвела до того, що останні місяці вантажопотік через поромний комплекс «Орлівка» збільшився вдвічі. Зараз основними «клієнтами» переправи є фури із зерном, що прямують до румунського чорноморського порту Констанца (відстань від Ісакчі до Констанци – близько 160 км). Юрій Дімчогло окремо наголосив, що якби ці вантажівки йшли через Молдову, як це було до відкриття поромної переправи, то собівартість доставки одного контейнера із зерном зросла б на 200-300 доларів. До речі, на сьогодні у створення та розвиток поромного комплексу «Орлівка» інвестовано загалом близько 5 мільйонів євро.
Як повідомив Юрій Дмитрович, ще до війни у ПК «Орлівка» були плани будівництва вантажного терміналу поряд із переправою. Минулого року підприємство збудувало причал завдовжки 220 метрів та глибиною 7 м, і вже отримало від Адміністрації морських портів України (АМПУ) статус річкового порту. Також поромний комплекс подав заявку до АМПУ на набуття статусу морського терміналу. Можливо, цей статус буде наданий вже у квітні ц.р.
За словами Юрія Дімчогло, перше судно зайшло на переправу у грудні 2022 року, і з того часу вантажопотік поступово збільшується: зокрема, у січні 2023 року він становив 20 тис. тонн, у лютому – 28 тис. тонн, у березні – понад 30 тис. тонн. Здебільшого це зернові вантажі. Однак поки поромний комплекс не має власних складів для зберігання вантажів, тому нещодавно ПК розпочав будівництво двох складів для 15 тис. тонн вантажів. Крім того, підприємство планує вдосконалити систему під’їзних шляхів до переправи (всі вони ведуть до автотраси Одеса – Рені), для чого «Орлівка» має намір створити дорожню розв’язку, яка веде окремо до переправи та вантажних складів. На думку підприємця, все це дозволить поромному комплексу розпочати переробку генеральних вантажів, добрив у біг-бегах, металів, олії.
Юрій Дімчогло додав, що після війни ПК «Орлівка» планує налагодити і пасажирські перевезення Дунаєм, оскільки є попит на ці послуги.
Тепер повернемося до офіційних документів виконкому Ренійської міськради щодо перспектив розвитку поромного комплексу «Орлівка». Згідно з цими документами, планова діяльність ПК передбачає перевалку сипких (зернових), фасованих (мінеральних добрив та мінерально-будівельних) вантажів, чорних металів, лісоматеріалів, фруктів та олії з автомобільного на водний транспорт.
Розміщення комплексу передбачає використання двох земельних ділянок. Одна з них займає площу 1,1985 га (кадастровий номер 5124100000:01:001:0005) на основі оренди землі в Одеській обласній (військовій) держадміністрації від 5 лютого 2018 року. Друга земельна ділянка займає 5,1615 га (кадастровий номер 5124183600:01:005:1165) на правах оренди землі за договором з Одеською ОДА від 30 грудня 2020 року. Цільове призначення цієї землі – розміщення та експлуатація об’єктів автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
Як стверджує керівництво поромного комплексу «Орлівка», активізація його діяльності «дозволить розширити Дунайський транспортний вузол, збільшити обсяги перевалки зернових та олійних культур, добрив, лісоматеріалів та інших видів вантажів, створити робочі місця для мешканців Ренійської громади, а також збільшити відрахування до місцевого та державного бюджетів за дотримання екологічних та санітарних нормативів».
Описуючи свою планову діяльність, ПК «Орлівка» називає досить точні обсяги передбачуваного вантажообігу. Зокрема, зернові вантажі (пшениця, кукурудза, ячмінь, соя, горох, соняшник, шрот, ріпак) можуть становити 360 тис. тонн на рік, добрива та мінерально-будівельні вантажі у біг-бегах – понад 149 тис. тонн, чорні метали – понад 149 тис. тонн, ліс – стільки ж, фрукти – знову ж таки, стільки ж; переробка соняшникової олії виражається аналогічною цифрою (що, погодьтеся, викликає деякі питання; ну, не можуть показники обсягів перевалки різних вантажів збігатися з абсолютною точністю – Прим. авт.). Для тимчасового зберігання цих вантажів передбачено два склади, площа кожного з яких – 2400 квадратних метрів. При цьому проведення днопоглиблювальних робіт не передбачено.
Як ми вже повідомляли, на території Ренійського морського торговельного порту планує розпочати господарську діяльність нова компанія – ТОВ «Фрам Шиппінг», яка має намір переробляти до 2 мільйонів тонн вантажів на рік. Проте фірмі доведеться пройти передбачену законом складну процедуру оцінки її економічної діяльності на довкілля та санітарно-епідемічну безпеку місцевого населення, включаючи громадське обговорення. Таку саму процедуру буде змушений пройти і поромний комплекс «Орлівка» у контексті свого розвитку.
Нагадаємо, що у листопаді 2022 року Ренійська громада отримала з обласного бюджету 3,5 млн грн на зміцнення узбіччя автотраси, яка веде на поромну переправу Орлівка – Ісакча.
Андрій ПОТИЛІКО
Фото видання «Центр транспортних стратегій»
