«Переховуватися від ТЦК мені було б соромно»: пішов добровольцем за рік до повномасштабного вторгнення та планує після протезування повернутися на фронт
Ілля Дмитришин – 25-річний захисник, що зустрів повномасштабне вторгнення у лавах українського війська, куди пішов добровольцем за рік до цього. Зараз Ілля знаходиться на реабілітації після важкого поранення кінцівки, внаслідок якого міг втратити ногу, або в кращому разі – на пів року залишитися знерухомленим. Допомогли стати на ноги військовому у Національному реабілітаційному центрі «Незламні», де розповіли історію захисника, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
«Рух – це життя. Для мене втратити мобільність і бути прикутим до ліжка – страшний сон», – каже Ілля.
Своє рішення стати військовим ще до початку повномасштабного вторгнення захисник пояснює просто – сприймав це як належне:
«Таке рішення ухвалив, бо сприймав це як належне. Адже воювати рано чи пізно піде кожен, а переховуватися від ТЦК мені було б соромно. То був мій чоловічий обовʼязок».
Проте також він пішов на війну заради свого маленького сина Мар’яна. Його іграшкову машинку Ілля згодом прикріпить до свого бронежилета і воюватиме з цим постійним нагадуванням про те, що він батько і має подбати про майбутнє сина.
Захисник вважав, що у війську стане парамедиком, адже має медичну освіту. Утім, розподілили його у кулеметники 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. У її складі захисник воював на Бахмутському напрямку, де у вересні минулого року в районі Кліщіївки і отримав важке кульове поранення – в ногу. Це сталося під час ворожого штурму. Пораненого доправили в Харків, де лікарі стабілізували стан пацієнта, встановили апарат зовнішньої фіксації та потому скерували до Львова – у Центр «Незламні», аби спеціалісти центру спробували зберегти воїнові ногу.
У Центрі зазначають, що Ілля до них надійшов з масивним дефектом мʼяких тканин в ділянці стегна і великим дефектом стегнової кістки – близько 7 см:
«Спершу побороли інфекцію, загоїли рану, потім зафіксували стегнову кістку пластиною і заповнили кістковий дефект цементним спейсером з антибіотиком за методикою Masquelet. Цей метод дозволяє провести заміщення масивних дефектів великих кісток за допомогою формування організмом мембрани навколо заповненого цементним спейсером дефекту», – розповідає ортопед-травматолог Юрій Кіт.
Далі, після формування оболонки, травматологи видалили наповнювач та пересадили кістковий трансплантат з таза пацієнта. На щастя, втручання минуло успішно – кінцівку вдалося зберегти.
Ілля зізнається, що дуже боявся, що не зможе рухатись та буде лежати у ліжку пів року:
«Прогнози мені спершу давали, що я буду десь пів року лежати в ліжку і нічого не можна буде з цим зробити. Я дуже боявся цього. Але вже на третій день після першої операції я вийшов на вулицю на милицях».
Наразі реабілітація захисника триває, проте він вже думками повертається на фронт, адже не хоче допустити, аби його синові теж довелося воювати. Нині Мар’яну лише 6 рочків. І найбільша мрія захисника, аби його син зростав у мирній країні, яка перемогла у війні.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
