Партія «нетрадиційної орієнтації» та побитий мером підліток: до чого призвело нехтування законом у Білгороді-Дністровському

Мер Білгорода-Дністровского Віталій Граждан серед міста вдарив підлітка. Ця новина за кілька днів облетіла усі регіональні ЗМІ.

Ба більше, до Аккермана майже одразу приїхала знімальна група телеканалу 1+1. Проте майже усіх журналістів з їхніми розслідуваннями випередив сам мер, розповівши про конфлікт у прямому ефірі на своїй сторінці. Тож слова очільника міста про те, що за таку зухвалу поведінку він «набив би морду» власній дитині, а також про те, що підлітки загрожували йому вбивством, теж процитували усі, хто обговорював ситуацію чи то у публікаціях, чи то під час записів, чи то просто в коментарях у соцмережах.

Інформаційна агенція «Юг.Today» не ставить за мету знайти правих та винуватих у цій ситуації. Натомість пропонуємо на вказаному прикладі обговорити проблеми, на які наше суспільство воліє просто закривати очі.
Зазначимо, що одразу після появи у соцмережах обурливого відеозапису, жителі міста писали, що конфлікт виник через запитання, яке хлопці поставили меру. Нібито, молоді люди запитали, чому Віталій Граждан не допомагає ЗСУ, на що посадовець дав одному з них прочухана.
На жаль, більше записів з місця події ніхто не оприлюднив, тому, з чого розпочалася сварка, встановити важко. Тож ми вирішили вислухати іншу сторону, а саме бабусю одного з хлопців – того, який на відео запитує «хіба це нормальна поведінка мера міста?»
Наша співрозмовниця Наталія розповіла нам, що Артему 17 років, він вчиться в 11 класі місцевої школи. Батько хлопця – полковник ЗСУ – помер п’ять років тому. Його брат, тобто дядько Артема, зараз теж служить в ЗСУ.
Хлопець, який був з ним в парку, трохи старший. Йому вже є вісімнадцять. Хлопці разом займаються спортом та проводять вільний час.
Зі слів бабусі, про те що сталося, Артем розповів наступне. Він сам звернувся до мера, побачивши того в парку. Спочатку привітався, буквально сказав «привіт, дружище», а потім запитав, чи знає його візаві, що партія ОПЗЖ – пі…си? Ну і слідом додав, що «ми вас знайдемо».
Після цього Віталій Граждан викликав муніципальну варту та поліцію. А сам, кажуть хлопці, ображав їх, називаючи сволотами, мразями та іншими, м’яко кажучи, неприємними словами. Зокрема використав і те слово, яким підлітки охарактеризували партію мера.
Товариш Артема Іван дістав телефон та почав знімати розмову, але, коли приїхали правоохоронці, мер підійшов до нього, відібрав гаджет та видалив запис. А потім вдарив хлопця по шиї. Власне цей момент і потрапив на відео, яке зняв та виклав в інтернет хтось сторонній. Як ми вже писали, чи є крім цих кадрів ще якісь записи, не відомо.
Ми з Наталією спілкувалися 17 квітня. Наступного дня над Артемом в школі мали влаштувати «суд». Про це бабуся теж розповіла у соціальних мережах. У нашій розмові вона також додала, що Івана кудись забирали військові «на розмову». І в цей час вже було відомо, що до міста їде знімальна група телеканалу.
Пізніше в ефірі Українського радіо адвокатка постраждалого хлопця Тетяна Дьоміна заявила, що після удару в нього погіршилося самопочуття. Він був змушений звертатися до лікарів, які діагностували в нього забій шийних хребців та призначили йому масаж та фізпроцедури. Та й неозброєним оком, розповіла Тетяна, видно припухлість, а сам Іван скаржиться на головні болі. Проти мера порушено кримінальну справу.
Отже, з одного боку ми маємо відверто некоректну поведінку підлітків, які дійсно, мер тут не збрехав, дозволили собі нецензурну лайку в громадському місті. З іншого – протиправні дії дорослої людини, яка обіймає посаду очільника міста і, певно, має бути прикладом для наслідування. Є й третя сторона конфлікту – правоохоронці.
І от тепер уявіть собі, що у такому ж самому парку випадковий перехожий раптом б’є хлопця, якому на вигляд може є, а може й ні, вісімнадцять. Чи просто іншого чоловіка. А ще й відбирає в нього телефон і щось з ним робить. А тим часом поруч проходять поліцейські. Якими мають бути їхні дії? Певно що «копи» мають зупинити нападника. Якщо потрібно, навіть надягти на нього наручники. Але щось у випадку з мером Білгорода-Дністровського нічого подібного не відбулося. Тобто і поліцейські, і муніципальна варта зробили вигляд, нібито на їхніх очах не сталося ніякого правопорушення. Цікаво, а якщо б навпаки – хтось з хлопців дав меру стусана?
А тепер інша ситуація: на місті підлітків два кремезних чоловіки років біля тридцяти, з зовнішнього вигляду яких зрозуміло, що вони півжиття у спортзалі проводять. Чи дозволив би собі мер розпускати руки навіть у присутності правоохоронців? Навряд чи. Бо відповідь буде миттєвою, і не факт, що все лише забоєм хребців скінчиться.
Отже виходить, що підлітків бити можна. Бо постояти за себе вони не можуть, а правоохоронці їх за людей не вважають. І тут варто замислитися не лише поліцейським, а й кожному з нас. Бо в нашому суспільстві якось толерується думка, що правами неповнолітніх можна нехтувати. І словами ображати, і вдарити, якщо вони якось не так себе поводять, і з місця в громадському транспорті випхати, бо дорослі мають сидіти… А чому будь яка доросла людина вважає, що вона має право вирішувати, чия поведінка правильна, а чия – ні? Тільки з огляду на той факт, що вона доросліша?
Так ось, вік – зовсім не показник у таких ситуаціях. Бо, як це часто говорять, до багатьох він приходить один, загубивши десь дорогою не тільки мудрість, а й здоровий глузд.
Бо слово «пі…си», як характеристику членів забороненої партії діти чують якраз від дорослих. Тих самих дорослих, які лайливу назву сексуальних меншин використовують до будь-яких негативних явищ у суспільстві. Адже так набагато простіше, ніж пояснити дитині, і не тільки, у чому в даному випадку «вони» неправі. Але там потрібен трохи більший словниковий запас та трохи обізнаності у політичній ситуації, яких в багатьох, на жаль, немає.
І наостанок, на жаль, лайку в громадських місцях використовує багато хто. Тож, якщо мер вважає, що таким чином можна виховати суспільство, він може у порядку експерименту протягом одного дня пороздавати стусани. Всім, хто лається, і не тільки в його адресу. Але тоді йому самому доведеться звертатися до лікаря і не тільки через забій руки.
Наші журналісти ні в якому випадку не закликають нікого до насильства. Усі конфлікти мають вирішуватися лише законними методами.
Діана ГЕРГІНОВА