Опитування показало тривожні тенденції щодо психоемоційного стану населення Одещини
Анонімне онлайн-опитування, проведене у березні – листопаді 2024 року, показало тривожні тенденції щодо психоемоційного стану населення Одеської області. Про це повідомляє Одеський обласний центр контролю та профiлактики хвороб, передає видання «Південь сьогодні».
Аналіз отриманих матеріалів показав, що в Одеській області чотири з кожних п’яти опитаних мали ті чи інші ознаки депресивного розладу (81,45%), зокрема двоє з кожних п’яти опитаних мали високий рівень депресії (43,62%), кожен четвертий – середній ступінь депресії (26,81%), кожен десятий опитаний – легкий ступінь депресії.
У зв’язку зі стресом спричиненим ситуацією у державі, три з кожних п’яти опитаних (54,36%) не відчувають спокою, зокрема легко дратуються (35,81%), постійно знаходяться в напрузі (11,57%), стані апатії (6,98%)
Відповіли, що не мають причин плакати, тільки чверть респондентів (24,33%). Відповіли, що плачуть час від часу дві треті опитаних (65,56%), Кожен двадцятий опитаний відповів, що тепер плачуть постійно або вже не може плакати навіть коли хочеться.
Три п’ятих респондентів відповіли, що вони не висинаються. Зокрема кожен шостий з респондентів відповів, що іноді страждає на безсоння, прокидається по декілька разів за ніч, в цілому спить не більше п’яти годин на добу (15,43%).
Всього пройшли онлайн-опитування 1089 жителів Одеської області.
«Дослідження вказує на високий рівень психологічної напруги, що може впливати на здоров’я населення. Психічне здоров’я – це важлива складова загального добробуту, і вчасне звернення до фахівців може покращити якість життя. Нагадуємо, знайти найближчий до вас медзаклад, який надає психологічну допомогу можна через контакт-центр НСЗУ за номером телефона 16-77», – пишуть у Центрі.
Зазначається, що отримані дані аналізу анкети за 2024 рік будуть використані для планування заходів у 2025 році задля більш ефективної реалізації державної політики у сфері громадського здоров’я.
Про опитування:
Дослідження проводилось у березні – листопаді 2024 року шляхом анонімного онлайн-опитування з використанням спеціально розроблених анкет «Анонімне анкетування для вивчення психосоціального добробуту населення Одеської області». Об’єктом дослідження було населення Одеської області. Для визначення наявності депресії та ступеню тяжкості депресивних розладів використовувалась Шкала депресії А.Т.Бека запропонована директором департаменту соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України Н.А. Агаєвим для діагностики депресивних розладів у військовослужбовців [джерело: Агаєв Н.А., Кокун О.М., Пішко І.О., Лозінська Н.С., Остапчук В.В., Ткаченко В.В. Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців: Методичний посібник. – К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2016. – С.121-124.].
Тест-опитувач депресії (Опитувач депресії Бека) було запропоновано А.Т. Беком у 1961 році з урахуванням клінічних спостережень, які виявили симптоми депресії. У 1978 та 1996 роках з’явилися наступні версії тесту. У своїй останній версії тест Шкала депресії Бека ІІ (Beck Depression Inventory II, BDI-II) призначений для дорослих та підлітків з 13 років. Це найточніший тест на депресію за шкалою Бека, він складається з 21 питання визначення тяжкості симптомів депресії.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – ілюстративне
