Обласний департамент освіти тягне час із відповіддю: єдиний військовий ліцей в Ізмаїлі так і залишився на межі закриття
Вступна кампанія 2023-2024 у Ізмаїльському Військово-морському ліцеї не відбулася. А сам заклад, як і раніше, перебуває на межі закриття. Про це журналістці інформаційного агентства «Юг.Today» розповіла директорка ліцея Наталія Стогнієнко.
«Коли ми звернулися до департаменту освіти і науки Одеської обласної військової адміністрації з цього приводу, чиновники надали нам три дні на те, щоб підготувати акти по укриттям», – згадує Наталія Володимирівна події, які відбувалися в серпні поточного року.
Цьому візиту передувала домовленість між керівниками Ізмаїльського військово-морського ліцею та Ізмаїльського державного гуманітарного університету (ІДГУ) про те, що заклад переїде до приміщень університету, а його вихованці зможуть жити в університетському гуртожитку.
Нагадаємо, офіційна причина, через яку відповідний департамент має намір закрити ліцей звучала наступним чином: «заклад спеціалізованої освіти немає приміщення для організації роботи». Про те, чому так сталося, ми розповідали в публікації раніше. Тоді, в серпні, коли Наталія Володимирівна їздила до департаменту, здавалося, що ситуація зрушила з місця. Але, попри виказану обласними чиновниками зацікавленість у вирішенні проблеми, надії виявилися марними.
«Один з варіантів, який нам в області запропонували, – переведення ліцею до селища Суворове. Коли я про це дізналася, я поїхала туди, щоб подивитися. Ми побачили зруйновані приміщення, в гуртожитках немає ані води, ані опалення. Кухня не працює. Воду набирають з вулиці, купаються в тазах, туалет на вулиці. Я, як директор учбового закладу, ніколи б в житті дітей би туди не повезла. Умов для життя там немає, плацу немає, спортивної зали немає, стадіону теж немає», – поділилася враженнями директорка ліцею.
Тож цей варіант відпав. Тоді Наталія Стогнієнко знов повернулася до ідеї перенести заклад до ІДГУ.
«Ми всі ці документи зробили. І навіть подали їх до Генерального штабу швидше, ніж сам департамент. Також 9 вересня ми надали у департамент повністю всі договори, пов’язані з орендою приміщень, де навчатимуться діти, та акти по укриттям до них. І теж саме ми зробили по приміщенням гуртожитку. У відповідь нам зателефонували з департаменту із запитанням, чому в актах по укриттям не вказано, що там немає опалення та потрібно купувати обігрівачі. Ми ці документи переробили, обігрівачі в нас є в наявності. Але по сьогоднішній день результатів розгляду цих документів нам не надали. Дають нам можливість набирати учнів, не дають?…», – розповіла про продовження «епопеї» директорка ліцею.
З цією проблемою Наталія Володимирівна зверталася і до Міністерства освіти та науки. Відповідь на лист теж виявилася невтішною. Розгляд питання про функціонування учбового закладу міносвіти перенесло на наступний рік.
«Вони бачать три способи вирішення проблеми. Перший – це ліквідація ліцею. Другий – департамент знаходить приміщення для навчання та проживання ліцеїстів. І третій – департамент освіти передає нас Міністерству оборони», – переказує отриманий текст наша співрозмовниця.
Минулого тижня Наталія Стогнієнко відправила до департаменту лист з проханням надати відповідь на звернення від 9 вересня щодо розміщення учбового закладу в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті. Але й на сьогодні ніякої реакції на ці листи немає.
А ліцей фактично залишається без приміщення. І, що найголовніше, без учнів.
«З 2022 року в ліцеї немає жодного учня. Мені заборонили набір. Коли ми повернулися з евакуації (на початку війни ліцей евакуювали до Румунії), в нас забрали і одинадцятикласників. Іх розподілили до шкіл за місцем проживання батьків або опікунів. В цьому році набір нам теж заборонили, пояснивши це тим, що наші педагоги не впоралися зі своїми задачами, а офіцери в нас мобілізовані. Ну і плюс мені просто немає де цих дітей навчати, так як в нинішніх умовах я не маю приміщення для евакуації», – пояснила Наталія Володимирівна.
Щодо учнів, які у 2022 закінчили одинадцятий клас, то всі сімнадцять вступили до вищих учбових закладів. З них тринадцять – у вищі військові заклади, чотири, які не змогли зробити цього за станом здоров’я, – у вищі заклади цивільного спрямування.
Цього року ліцей міг би спокійно сформувати десятий клас. Бажаючих, які заповнили заяви на сайті закладу, було 28. Більшість з них обрала інші заклади або продовжила навчання в школі.
«До сьогоднішнього дня чоловік десять ще дзвонять нам та питають, чи будемо ми відкриватися. Це діти з окупованих територій, у яких немає можливості сплачувати за контракт. Живуть вони в Ізмаїлі», – розповідає про поточну ситуацію Наталія Стогнієнко.
Фактично, наразі очолюваний нею заклад має два кабінети, в яких може працювати. Але, як ми вже писали вище, не має укриттів, тож не має права здійснювати освітню діяльність. Працюють тут директорка закладу, бухгалтер, два співробітники, які раз на тиждень виконують потрібні господарчі роботи. П’ять офіцерів, які працювали в ліцеї, мобілізовано. Для них, до речі, у фонді заробітної плати не вистачає коштів. Усі інші, відповідно до наказу департаменту, потрапили під скорочення.
«Вони не можуть нас закрити. Вони два рази розглядали це питання на сесії, але жоден з депутатів це рішення не підтримав», – резюмувала Наталія Стогнієнко.
Нагадаємо, що проти ліквідації рідного навчального закладу виступають його колишні учні. Зокрема, комендор (корабельний артилерист), військовий моряк Дмитро Тамилов, який першим в Україні на початку березня минулого року збив російський винищувач-бомбардувальник СУ-34 із старого радянського переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла» з надводного корабля.
Чи не дивне ставлення чиновників Міністерства освіти та профільного департаменту Одеської ОВА до функціонування військового учбового закладу під час війни, особливо беручи до уваги те, що більшість випускників ліцею наразі боронять Україну?
Діана ГЕРГІНОВА
