Муравйов в Одесі: як більшовики принесли «революцію» терором

Ім’я Михайла Муравйова добре відоме в історії Української революції — як символ червоного терору, масових убивств і грабунку. Після Києва він прийшов і до Одеси. Про наслідки його керування у місті розповіли фахівці Українського інституту національної пам’яті, передає видання «Південь сьогодні».
Михайло Муравйов — більшовицький воєначальник, який у січні–лютому 1918 року відзначився масовими розстрілами в Києві, а вже на початку березня 1918 року з’явився в Одесі.
У березні 1918 року Муравйов фактично підпорядкував собі органи так званої Одеської радянської республіки та запровадив у місті військовий стан. На практиці це означало створення «військово-революційних трибуналів», арешти без суду, розстріли «класових ворогів» та повне ігнорування місцевого самоврядування.
Муравйов наклав на Одесу контрибуцію в 10 мільйонів карбованців. Банки грабували, майно вилучали, заможних містян брали в заручники. Забирали навіть кошти, призначені для зарплат робітникам, паралізували торгівлю й фінансову систему.
«Місто занурили в хаос. Це була не «боротьба з буржуазією», а цілеспрямоване пограбування міста», — зауважують в УІНП.
В Українському інституті національної пам’яті розповіли й про те, що Муравйов віддавав накази відкривати артилерійський вогонь по житлових районах, якщо населення не підкорятиметься більшовицькій владі.
«Це не пропаганда — це зафіксовано в джерелах. Цивільні квартали стали інструментом шантажу».
Уже в другій половині березня 1918 року більшовики втекли з Одеси під тиском німецько-австро-угорських військ.
Однак економіка була зруйнована, суспільство залякане, а пам’ять про червоний терор — закарбована.
«Одеса на власному досвіді побачила, що означає «радянська влада». Муравйов в Одесі — це не «складний революційний період». Це свідомий терор, спрямований проти міста, його мешканців і будь-якої альтернативи більшовизму. Те, що почалося в Києві, Муравйов намагався повторити на Півдні. І саме тому його ім’я стало символом кривавого імперського експерименту. Пам’ятати — означає не допустити повторення», — наголошують в УІНП